Рішення № 66181027, 22.03.2017, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/1950/17

Провадження № 2/161/1471/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2017 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

при секретарі Царюк Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь 8012,44 гривень матеріальної шкоди; 20000,00 гривень моральної шкоди; 1000,00 гривень витрат на проведення експертної оцінки вартості матеріального збитку та судові витрати по сплаті судового збору з підстав, викладених в позовній заяві.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обємі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки до суду не повідомляв, від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи у його відсутності.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 8012,44 гривень в якості відшкодування матеріальної шкоди, то вона підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом при розгляді справи встановлено, що 25 листопада 2016 року, о 09.30 годин, ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «Мерседес Віто», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, на 82 км а/д Н-22, сполученням Устилуг-Луцьк-Рівне, що в селі Забороль, Луцького району, Волинскої області, здійснюючи виїзд з прилеглої території (автостоянки), не переконався, що у безпечності такого маневру, не надав перевагу у русі транспортному засобу «ВАЗ 2107», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, чим створив аварійну обстановку, змусивши останнього різко зменшити швидкість та напрямок руху. Що в подальшому призвело до дорожньо-транспортної пригоди. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб «ВАЗ 2107», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 отримав механічні ушкодження.

Також судом при розгляді справи встановлено, що постановою суду від 27 грудня 2016 року визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень (а.с. 5).

Також судом встановлено, що позивачу було завдано матеріальної шкоди, внаслідок ушкодження належного йому майна. Так, позивачу було завдано матеріальної шкоди в сумі 8012,44 гривень, повязаної з ушкодженням транспортного засобу - «ВАЗ 2107», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 18).

А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 8012,44 гривень матеріальної шкоди, повязаної з ушкодженням транспортного засобу «ВАЗ 2107», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 20 000,00 гривень, то вона підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Судом при розгляді справи встановлено, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, яка полягає в ушкодженні належного йому майна. При визначенні розмір моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення моральної шкоди в сумі 500,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції від 01 січня 2017 року № 3674-17 за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, або фізичною особою-підприємцем, сплачується ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в гривневому еквіваленті становить 640,00 гривень 8 000,00 гривень.

Судом при розгляді справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом було понесено та документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 680,00 гривень (а.с. 1). А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору в сумі 640,00 гривень.

При цьому, судом не приймається до уваги, та не підлягає до стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1 000,00 гривень в якості відшкодування витрат на проведення експертного дослідження вартості матеріального збитку. Судом достовірно встановлено, що по даній цивільній справі не призначалось жодних експертиз, в тому числі автотоварознавчих. При цьому, витрати позивача на проведення автотоварознавчого дослідження не є матеріальною або моральною шкодою, завданою неправомірними діями відповідача, а також не є судовими витратами по справі. Оскільки були понесені позивачем з власної ініціативи та до моменту звернення до суду з вказаним позовом. А тому, за таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Керуючись ст. ст. 23, 1167, 1188 ЦК України, ст. ст. 10, 57, 60, 88, 212 215, 224 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 8512,44 гривень на відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди з яких:

-8012,44 гривень матеріальної шкоди, повязаної ушкодженням транспортного засобу;

-500,00 гривень на відшкодування заподіяної моральної шкоди;

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору в сумі 640,00 гривень.

В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: В.В. Ковтуненко