Вирок № 66176445, 26.04.2017, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 617/388/17

Провадження № 1-кп/617/93/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2017 року Вовчанський районний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Уханьової І.С.,

при секретарі - Пінчук К.К.,

за участю прокурора - Тутової К.Е.,

потерпілої - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вовчанськ кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харків, українця, громадянина України, не одруженого, освіта повна загальна середня, пенсіонер, зареєстрований АДРЕСА_2, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбачених ч. 1 ст. 286 КК України ,-

В С Т А Н О В И В:

08.03.2016 року о 19.00 годині ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння, керував технічно справним автомобілем НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3, на якому рухався зі швидкістю 50 км/год по автодорозі «Харків-Вовчанськ КПП Чугунівка» на 28 км +150 автодороги грубо порушив вимоги п.п. 2.9 - «А», 11.3, Правил дорожнього руху України, згідно з якими: п.2.9 - «А». «Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин»; п.11.3 «На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу» та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, що належить ОСОБА_4, під керуванням ОСОБА_5, в якому знаходився пасажир ОСОБА_1, який рухався у зустрічному напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди згідно з висновком судово-медичної експертизи № 72-ОКБ/16 від 05.05.2016 року, потерпілій ОСОБА_1 спричинені наступні тілесні ушкодження: забиття м'яких тканин обличчя у вигляді забитих ран в лобовій області праворуч, травма тазу у вигляді закритого уламкового перелому вертлужної западини праворуч з центральним вивихом стегна, перелому лобкової кістки ліворуч без зміщення. По ступеню тяжкості забиття м'яких тканин обличчя, відносяться до легкого тілесного ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров'я. Травма тазу утворилася від ударної дії тупого твердого предмету, з великою силою, індивідуальні властивості котрого не відобразилися в ушкодженнях, та відноситься до ушкоджень середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я.

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_2, які знаходяться в причинному зв'язку з подією та наслідками, виразилися в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем, «ВАЗ-2102», р.н. НОМЕР_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи технічну можливістю уникнути дорожньо-транспортної пригоди шляхом виконання вимог п.п.11.3, 2.9 «А» ПДР України, рухався по зустрічній смузі та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5, в якому знаходився пасажир ОСОБА_1, внаслідок чого заподіяв останній середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину визнав повністю, пояснивши про обставини вчиненого, як визначено в обвинувальному акті.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України , суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нікім не оспорюються та розглянути акти у спрощеному провадженні.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_2своєї вини, його вина у вчиненні встановленого судом злочинів повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальних актах та матеріалах, які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими.

Обвинувачений ОСОБА_2вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позицій.

Приймаючи до уваги пояснення обвинуваченого, оцінюючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_2у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння, вчиненого обвинуваченим, всі обставини по справі в їх сукупності, особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому, вину визнав повністю - суд визнає ці обставини пом'якшуючими покарання.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_2, згідно ст. 67 КК України це вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_2, суд враховує зокрема те, що обвинувачений раніше не судимий, пенсіонер, не одружений, за місцем мешкання характеризується задовільно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, тому суд приходить до переконання про можливість виправлення і перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства та призначення йому покарання у виді триста неоподаткованого мінімума доходів громадян в дохід держави , з позбавленням права керування транспортними засобами на строк до трьох років.

Відшкодування судових витрат на проведення судової транспортно-трасологічної експертизи № 626/16 від 18.10.2016 року в сумі 3958,20 грн.; судово-автотехнічної експертизи № 220/17 від 21.03.2017 р. в сумі 1055,52 грн. слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_2.

Цивільний позов по справі заявлений потерпілою підлягає повному задоволенню .

Речові докази по справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним за ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу (триста неоподаткованого мінімума доходів громадян ) в дохід держави в сумі 5100 гривень (П»ять трисяч сто грн.) , з позбавленням права керування транспортними засобами на строк до трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь держави (код доходів: 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) понесені витрати по проведенню: судової транспортно-трасологічної експертизи № 626/16 від 18.10.2016 року в сумі 3958,20 грн.; судово-автотехнічної експертизи № 220/17 від 21.03.2017 року в сумі 1055,52 грн. , всього 5013 грн.72 коп..

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на

користь потерпілої ОСОБА_1 спричинену матеріальну шкоду в сумі 10 500 гривень та моральну в сумі 300 000 гривень , всього 310 500 гривень.

Речові докази : автомобіль НОМЕР_6 потернути власнику ОСОБА_2 для подальшого використання ; автомобіль НОМЕР_7 - дозволити власнику використовувати за значенням.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського Апеляційного суду, шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Головуючий Суддя -