Ухвала суду № 66174272, 07.04.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/17668/16-ц

Провадження №2з/201/107/2017

У Х В А Л А

07 квітня 2017р. суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Ткаченко Н.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И Л А:

22.12.2016р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 29.12.2016р. було задоволено заяву позивачки та накладено арешт на рухоме майно, що належить відповідачу ОСОБА_2 (а.с. № 7 виділених матеріалів).

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.03.2017р. ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.12.2016р. була скасована та питання про забезпечення позову передано на новий розгляду.

Виділені матеріали справи повернулися з апеляційного суду Дніпропетровської області 06.04.2017р.

Ознайомившись із заявою позивачки про вжиття заходів забезпечення позову, вважаю за можливе повернути її з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову, проте надана суду заява не відповідає вимогам даної статті.

Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України, суд встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Скасовуючи ухвалу судді Ткаченко Н.В. від 29.12.2016р., апеляційний суд Дніпропетровської області в своїй ухвалі від 29.03.2017р. зазначив, що під час розгляду заяви суддя не пересвідчилася, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, не зясував конкретне майно, на яке позивач просить накласти арешт.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи те, що позивачкою не надано суду відомостей про конкретне майно, на яке вона просить накласти арешт, то вважаю, що заява позивачки про вжиття заходів забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України та відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України, підлягає поверненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 151, 152, 210, 293 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И Л А :

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики повернути позивачці.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом пяти днів через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: Ткаченко Н.В.