Ухвала суду № 66166757, 19.04.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 22-3206 Головуючий у1-й інстанції - Цокол Л.І.

Унікальний № 757/39920/15-ц Доповідач - Пікуль А.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2017 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Пікуль А.А.

суддів Гаращенка Д.Р.

НевідомоїТ.О.

секретар Пузикова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 1 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Цукурової Світлани Сергіївни, третя особа - Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України, про захист права власності, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 1 вересня 2016 року за недоведеністю відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ТОВ "Кей-Колект", ПН КМНО Цукурової С.С., третя особа - Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві Міністерства юстиції України, про захист права власності.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (т.1, а.с.174-182).

В суд апеляційної інстанції ПН КМНО Цукурова С.С. та представник Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві не з'явились, про місце та час апеляційного розгляду повідомлені належним чином, про що свідчать завірені штемпелем поштового відділення та підписом начальника відділення зв'язку зворотні повідомлення про вручення судових повісток (т.2, а.с.6, 7).

Суд ухвалив розглядати справу у відсутність осіб, які не з'явились, оскільки відповідно до положень ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторони, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення учасників судового розгляду: представників позивача, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити, представника ТОВ "Кей-Колект", ОСОБА_8, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

При ухваленні рішення суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.

10 липня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", назву якого змінено в подальшому на ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_4 укладено Договір про надання споживчого кредиту №11017959000, згідно умов якого банк зобов'язався надати позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати та повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 82 600 дол. США та сплатити проценти, комісії в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до умов Договору №11017959000 сторони погодили, що позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, але не пізніше 10 липня 2027 року. У випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань по своєчасному поверненню кредиту та/або сплати процентів та/або комісій банк має право стягнути з позичальника суму боргу, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення.

На забезпечення у повному обсязі виконання грошових зобов'язань позивача за кредитним договором №11017959000, 10 липня 2006 року ОСОБА_4 та АКІБ "УкрСиббанк" уклали договір іпотеки №14854, згідно з умовами якого іпотекодержатель передав в іпотеку нерухоме майно - однокімнатну квартиру загальною площею 35,70 кв.м, житловою площею 17,40 кв.м за адресою: АДРЕСА_1. Заставна вартість предмета іпотеки за домовленістю сторін становить 556 640 грн.

Згідно з п.2.1.1. договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до п.4.2 договору іпотеки, звернення стягнення здійснюється на підставі, зокрема, застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя.

У ст.5 договору іпотеки сторони погодили застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно з яким у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечене іпотекою за цим договором, іпотекодержатель надсилає рекомендованим листом іпотекодавцю повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, в якому зазначає який із способів задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачені ч.3 ст.36 Закону України "Про іпотеку", застосовується іпотекодержателем для задоволення своїх вимог. У разі застосування передачі предмета іпотеки у власність іпотекодержателя як способу задоволення вимог іпотекодержателя (абз.2 ч.3 ст.36 Закону України "Про іпотеку") право власності переходить до іпотекодержателя з моменту отримання зазначеного повідомлення.

ОСОБА_4 умови договору про надання споживчого кредиту належним чином не виконував, у визначений договором строк чергові платежі на погашення кредиту та сплати відсотків не здійснював, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість, що не заперечується позивачем.

13 лютого 2012 року ПАТ "УкрСиббанк" (Цедент) уклав з ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" (Цесіонарій) договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, згідно умов кого Цедент передав, а Цесіонарій прийняв право вимоги за договорами, зазначеними у Додатку 1 до цього договору, в тому числі, за укладеними ПАТ "УкрСиббанк" з ОСОБА_4 договорами про надання споживчого кредиту від 10 липня 2006 року №11017959000 та іпотеки від 10 липня 2006 року №14854.

1 квітня 2014 року на виконання ст.5 договору іпотеки ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" направило ОСОБА_4 повідомлення про намір звернути стягнення на предмет іпотеки, в якому зазначило, що позивач протягом тринадцяти денного строку з дня отримання цього листа зобов'язаний виконати основне зобов'язання та вправі повідомити ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" про намір купити предмет іпотеки і набути переважне право на його придбання.

Указане повідомлення ОСОБА_4 одержав 10 квітня 2014 року, проте, основне зобов'язання не виконав, намір купити предмет іпотеки не виявив.

14 серпня 2015 року ПН КМНО Цукурова С.С. на підставі договору іпотеки від 10 липня 2006 року №14854, договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 13 липня 2012 року, прийняла рішення про державну реєстрацію права власності щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 за ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ".

За встановлених обставин суд першої інстанції прийшов до висновку про недоведеність обставин, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги, та відмовив у задоволенні позову ОСОБА_4 у повному обсязі.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що висновки районного суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про захист права власності шляхом відшкодування збитків у розмір 500 грн., пред'явлених до ТОВ "Кей-Колект", відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин у цій частині застосовані правильно.

Доводи апеляційної скарги щодо значного заниження ТОВ "Кей-Колект" вартості іпотечного майна не можуть бути прийняті у якості підстав для скасування рішення, оскільки в цій частині районним судом правильно ураховано, що розмір заборгованості позивача за кредитним договором ним умисно замовчується, а відповідно до положень чинного законодавства після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними, тобто залишок непогашеної заборгованості у подальшому не стягується.

В даному випадку з матеріалів справи убачається, що заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором №11017959000 від 10.07.2006 станом на 01.12.2013 складала 104 375,76 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 14.08.2015 (момент звернення стягнення на предмет іпотеки) становило 2 233 244 грн. 64 коп. (а.с.78). Шляхом проведення простої арифметичної дії можна переконатися у тому, що вартість квартири, на яку посилається позивач при зверненні до суду із даним позовом - 1 839 843 грн. (а.с.32), є значно меншою ніж його заборгованість перед ТОВ "Кей-Колект" (2233244,64 - 1839843 = 393 401 грн. 64 коп.).

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що судом проведена неправильна оцінка доказів, оскільки ТОВ "Кей-Колект" отримав право власності на спірну квартиру не маючи для цього законних підстав, в порушення вимог ст. 346 ЦК України, що призвело до неправильного вирішення справи, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення враховуючи наступне.

Всі висновки суду першої інстанції, мотиви, з яких суд вважав встановленою відсутність правових підстав для задоволення заявленого до ТОВ "Кей-Колект" позову, нормативно-правові акти, якими керувався суд при ухваленні рішення, повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

В цій частині районним судом на підставі наявних у справі письмових доказів правильно встановлено наступне.

По-перше, до ТОВ "Кей-Колект" у встановленому законом порядку перейшли права кредитора за кредитним договором та права іпотекодержателя за договором іпотеки.

По-друге, ОСОБА_4 умови договору про надання споживчого кредиту належним чином не виконував, у визначений договором строк чергові платежі на погашення кредиту та сплати відсотків не здійснював, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість, що не заперечується позивачем. Таким чином, у ТОВ "Кей-Колект", як іпотекодержателя, виникло право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в повному обсязі.

Указані висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовуються, а зводяться лише до того, що позивач без будь-якої вагомої аргументації ставить під сумнів перехід до ТОВ "Кей-Колект" прав кредитора та іпотекодержателя.

Водночас, діючи на власний розсуд, позивач змінив редакцію своєї позовної заяви та виключив попереднього кредитора - ПАТ "УкрСиббанк", із числа осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до встановленого ст. 11 ЦПК принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Таким чином, суд не може встановлювати наявність чи відсутність порушення права без звернення особи, поданого відповідно до вимог процесуального закону.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення його права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

У даному випадку відповідно до змісту позовної заяви (а.с.50-57), зокрема її прохальної частини, у рамках цієї справи про захист права власності ОСОБА_4 на спірну квартиру, ним до ТОВ "Кей-Колект" не пред'являлися вимоги щодо незаконності дій останнього, пов'язаних із зверненням стягнення на іпотечне майно, а пред'явлені вимоги про відшкодування збитків, унаслідок проведення позивачем оцінки спірної квартири, у розмірі 500 грн.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції при вирішенні позовних вимог до ТОВ "Кей-Колект" дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення у цій частині немає.

Водночас, в рамках даної справи ОСОБА_4 заявлені позовні вимоги до приватного нотаріуса Цукурової С.С., як спеціального суб'єкта, на якого покладено функції державного реєстратора. Так решта прохальної частини позовної заяви зводиться до вимог про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Цукурової С.С., про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ТОВ "Кей-Колект".

При цьому, виходячи з наведеного у позовній заяві викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, позовні вимоги до приватного нотаріуса не є похідними від незаконності дій ТОВ "Кей-Колект", а навпаки, самостійно обґрунтовані посиланням на порушення приватним нотаріусом Цукуровою С.С., як спеціальним суб'єктом, на якого покладено функції державного реєстратора, вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчинення нотаріусом реєстраційних дій поза межами своїх повноважень, визначених законодавством.

Ураховуючи наведене у суду немає підстав вважати, що в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Цукурової С.С., про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ТОВ "Кей-Колект", спір випливає із договірних відносин та не є публічно-правовим.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає, зокрема суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС).

Згідно зі ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

У силу вимог ч.1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин позов до приватного нотаріуса Цукурової С.С., як спеціального суб'єкта, на якого покладено функції державного реєстратора, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому, ураховуючи положення ч.3 ст. 303 ЦПК України, оскаржуване рішення в частині позовних вимог ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Цукурової Світлани Сергіївни про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині на підставі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України.

Керуючись ст.303, 307-308, 310, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 1 вересня 2016 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_9 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Цукурової Світлани Сергіївни про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності скасувати.

Провадження в справі в цій частині закрити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: А.А. Пікуль

Судді: Д.Р. Гаращенко

Т.О. Невідома