Рішення № 66162309, 24.04.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.04.2017 Справа № 904/8621/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпро

про стягнення 40 599,83 грн

Суддя Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Бойчук Ю.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, представник за довіреністю № 677/1001 від 14.12.2016

від відповідача: ОСОБА_3, представник згідно угоди про надання правової допомоги №б/н від 17.10.2016

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 40 599,83 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що представниками Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" було зафіксовано порушення ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", пунктів 1.3, 5.1, 6.40, 10.2, 6.41, 3.1, 3.6 Правил користування електричною енергією відповідачем, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електричних внутрішньобудинкових мереж, про що було складено акт про порушення №101662 від 30.07.2015, за результатами розгляду якого комісією енергопостачальника прийнято рішення у вигляді протоколу №8-19 від 20.08.2015 про нарахування кількості недоврахованої електроенергії в сумі 40 599,83 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2016 порушено провадження у справі № 904/8621/16 (суддя Воронько В.Д.), прийнято позовну заяву до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2016, на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, провадження у справі № 904/8621/16 припинено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2016 скасовано, справу №904/8621/16 передано до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2017 справу №904/8621/16 прийнято до провадження суддею Петренко Н.Е., призначено судове засідання на 16.03.2017.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2017 продовжено строк розгляду спору до 25.04.2017 включно, відкладено судове засідання на 20.04.2017.

20.04.2017 в судовому засіданні оголошено перерву до 24.04.2017.

24.04.2017 повноважний представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

В свою чергу, повноважний представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити позивачу в їх задоволенні у повному обсязі.

У судовому засіданні 24.04.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач здійснює постачання електроенергії споживачам, згідно з Законом України "Про електроенергетику" та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996, зі змінами та доповненнями (далі - ПКЕЕ).

30.07.2015 при проведенні перевірки дотримання ПКЕЕ представниками позивача були виявлені порушення відповідачем ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", пунктів 1.3, 5.1, 6.40, 10.2, 6.41, 3.1, 3.6 Правил користування електричною енергією відповідачем, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електричних внутрішньобудинкових мереж.

За даним фактом представниками позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, за участю відповідача, був складений акт про порушення №101662 від 30.07.2015, в якому встановлено, що самовільне підключення виконано дротом АПВ 2х4 та дротом АПВ 2х2,5 від розподільної коробки внутрішньобудинкових мереж. Договір на постачання електроенергії за даною адресою відсутній.

Споживач був присутній, проте від підписання акту про порушення №101662 від 30.07.2015 відмовився.

Згідно з актом про усунення порушення "Правил користування електричною енергією" №101662 від 30.07.2015 самовільне підключення відключено від розподільної коробки внутрішньо будинкових мереж шляхом демонтажу дроту АПВ 2х2,5 та АПВ 2х4.

На підставі вищезазначеного акту про порушення, Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика), 20.08.2015 комісією позивача було прийнято рішення про нарахування обсягу та вартості необлікованої активної електричної енергії в розмірі 40 599,83 грн., про що було складено протокол № 8-19 від 20.08.2015 (а.с. 15).

Розрахований позивачем добовий обсяг позаоблікового споживання активної електричної енергії склав 24 085 кВт*год. Періодом для нарахування загального обсягу позаобліково спожитої активної електричної енергії було визначено сумарну кількість днів календарних днів за 6 місяців по дату усунення порушення (30.07.2015), відповідно до пункту 2.9 та за формулою № 2.7 Методики.

Для оплати нарахованого обсягу необлікованої активної електричної енергії 28.08.2015 відповідачу, який був присутній на засіданні комісії, супровідним листом № 118/6072КТМ від 21.08.2015 було направлено протокол засідання комісії № 8-19 від 20.08.2015, копія розрахунку по акту про порушення № 101662, рахунок № 111/92-72/8/№101662л на суму 40599,83 грн. Термін сплати рахунку - упродовж 30 календарних днів з дати отримання.

Посилаючись на те, що відповідач не здійснив оплату в сумі 40 599,83 грн. за рахунком №111/92-72/8/№101662л, позивач просить суд стягнути з відповідача вартість недоврахованої електроенергії в розмірі 40 599,83 грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити позивачу в їх задоволенні у повному обсязі з таких підстав.

Як зазначає відповідач, нежитлове приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гопнер, буд. 1, в якому представниками позивача було проведено перевірку дотримання ПКЕЕ, придбане ОСОБА_1 та ОСОБА_7 як фізичними особами, без зазначення мети використання, та не використовувалося у господарській діяльності.

За твердженням відповідача, складений позивачем розрахунок №101662 від 30.07.2015 є необґрунтованим та не відповідає вимогам Методики, оскільки:

- цільове призначення приміщення у розрахунку вказане як "кіоск", що не відповідає дійсності з огляду на те, що приміщення взагалі не використовувалося;

- позивачем визначено режим роботи відповідача: 12 годин, 7 днів, в той час як підприємницька діяльність не здійснювалась, електроприлади не працювали.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що при розрахунку повинні враховуватися тільки робочі дні споживача, проте позивачем було застосовано кількість календарних днів у кожному місяці періоду, що суперечить вищезазначеній Методиці.

Позивач не погоджується з вищевикладеними доводами відповідача, виходячи з наступного.

При проведенні перевірки представниками позивача на об'єкті за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Гопнер, буд. 1, приміщення № 111 був присутній ОСОБА_1, який зазначив, що він є фізичною особою-підприємцем.

Посилаючись на положення частини 1 ст. 320 Цивільного кодексу України та пункт 2.50 розділу "Нежитлові поверхи (приміщення)" ДБН В.2.2-15-2005, позивач зазначає, що нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, використовується для зайняття комерційною діяльністю та вважає правомірним складення акту про порушення Правил користування електричною енергію на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1

Крім того, позивач стверджує, що розрахунок обсягу та вартості цієї електричної енергії відповідає вимогам Методики та виконаний позивачем з послідовним визначенням потужності самовільного підключення, виходячи з матеріалу проводу, площі перерізу проводу, допустимого тривалого струму, який може ним протікати, номінальної фази напруги та косинусу кута між напругою і струмом, рівним 0,9, з часу використання самовільного підключення протягом доби, який приймається згідно з Методикою за 12год/добу, а також за період, кількість днів в якому обчислюється з урахуванням приписів по застосуванню формули 2.6 Методики, а також у відповідності до установлених тарифів на електроенергію для 1 групи споживачів (юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності) згідно з постановами НКРЕП № 919 від 24.12.2014, № 68 від 26.01.2015, № 224 від 26.02.2015, № 947 від 26.03.2015, № 1321 від 28.04.2015, 3 1619 від 26.05.2015, № 1877 від 25.06.2015.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Правовідносини у сфері електроенергетики регулюються Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 417/1442 05.08.1996 (далі - ПКЕЕ), Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 441 від 24.03.1999, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ України № 562 від 04.05.2006, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником; споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії; безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією.

Відповідно до п. 1.1 ПКЕЕ їх дія поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

На підставі п. 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

За результатами проведення перевірки представниками Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" було складено акт про порушення № 101662 від 30.07.2015 (а.с. 12-13) щодо споживача - фізичної особи ОСОБА_1, що також зазначено в Протоколі № 8-19 від 20.08.2015 засідання комісії з розгляду акта про порушення № 10662 від 30.07.2015 (а.с. 15). Розрахунок недоврахованої електричної енергії та рахунок № 111/92-72/8/№101662л за вищезазначеним актом про порушення (а.с. 16, 17) були складені та направлені листом №118/6072КТМ від 21.08.2015 саме фізичній особі ОСОБА_1.

Згідно з договором купівлі-продажу від 20.06.2008, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрованим в реєстрі за № 7333 (а.с. 51-52), нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, в якому позивачем виявлені ознаки порушення правил користування електроенергією, було придбане фізичними особами ОСОБА_1 та ОСОБА_7, без зазначення мети його використання.

Отже, наявні у справі документи свідчать про те, що на час проведення перевірки нежитлове приміщення не використовувалось для зайняття комерційною діяльністю та отримання прибутку фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, договір на електропостачання до вказаного приміщення, в якому визначаються мета та режим електропостачання, між сторонами не укладався.

Відтак, судом встановлено, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не виникло зобов'язання по відшкодуванню позивачу вартості недоврахованої електроенергії, оскільки відповідно до наявних в матеріалах справи документів спірні правовідносини виникли між позивачем та фізичною особою ОСОБА_1 як громадянином, а не суб'єктом підприємницької діяльності.

Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача. В судовому засіданні уповноважений представник позивача наполягав на тому, що належним відповідачем у даній справі є саме фізична особа - підприємець ОСОБА_1.

Оскільки позивачем при поданні позову визначено відповідачем саме суб'єкта господарювання, тоді як в ході судового розгляду встановлено, що спірні правовідносини виникли між ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" та фізичною особою ОСОБА_1, зважаючи на те, що позивачем не доведено факту наявності правовідносин з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, суд не вбачає підстав для задоволення позову чи припинення провадження у справі.

Згідно із положенням ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що позивачем зроблено не було.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку, що вимога позивача до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є недоведеною, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2016, у зв'язку з припиненням провадження у справі, судовий збір у сумі 1 378,00 грн., сплачений за платіжним дорученням № 2116611803 від 06.09.2016, повернуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2017 було зобов'язано позивача надати для долучення до матеріалів справи докази сплати судового збору. Позивач належні докази оплати суду не надав, у зв'язку з чим судовий збір у розмірі 1378,00 грн. підлягає стягненню з позивача в доход державного бюджету України в особі управління Державної казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 9 постанови від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", роз'яснив, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Аналогічна правова позиція підтримана постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2014р. по справі № 904/9428/13, недотримання якої стало підставою скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст. ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22, код ЄДРПОУ 23359034) на користь державного бюджету України (отримувач - Управління Державної казначейської служби України у Соборному районі м. Дніпра, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ отримувача 37989269, р/р 31214206783005, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155), МФО банку 805012) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 25.04.2017

Суддя Н.Е. Петренко