Рішення № 66162240, 18.04.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.04.2017 Справа № 904/2251/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 1 570 042,46 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 - представник (дов. № 10 від 03.01.07)

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" про стягнення 1570 042,46 грн. заборгованості за договором про закупівлю теплової енергії №1451/12 від 13.08.2013, з яких: основний борг у сумі 1 493 436,53 грн., пеня у сумі 58 871,11 грн., 3% річних у сумі 6678,43 грн., інфляційні нарахування у сумі 11056,39 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором про закупівлю теплової енергії №1451/12 від 13.08.2013, в частині повної і своєчасної оплати.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2017, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.04.2017.

В межах строків встановлених ст.. 69 ГПК України, розгляд справи було відкладено з 03.04.2017 на 18.04.2017.

06.04.2017 відповідач подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги в частині основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних. В частині позовних вимог про стягнення пені заперечував, просив суд зменшити розмір стягуваної пені до 25%, посилаючись на скрутне фінансове становище та наявну велику дебіторську заборгованість.

18.04.2017 представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Подав через канцелярію суду письмові пояснення, в яких заперечував проти клопотання відповідача про зменшення розміру пені до 25%. В обґрунтування своїх заперечень позивач вказував на те, що в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивачем було правомірно нараховано пеню.

Відповідач в судовому засіданні оголосив відзив на позов, просив суд зменшити розмір заявленої позивачем пені до 25%.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18.04.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.08.2013 між Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (позивач, постачальник) та Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (відповідач, покупець) укладено договір про закупівлю теплової енергії №1451/12, відповідно до умов якого постачальник зобовязується поставляти товар зазначений у п. 1.2. договору в обсягах потрібних покупцю, а покупець приймати його та сплачувати в строки та на умовах передбаченим цим договором (а.с.24-26).

Згідно з п. 1.2. договору визначено найменування товару: теплова енергія.

Відповідно до п. 4.4. договору, сторони щомісячно підписують акт приймання - передачі теплової енергії за звітний місяць. Акт приймання - передачі теплової енергії складається постачальником до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.4.11 договору, покупець компенсує постачальнику вартість послуг централізованого водопостачання та водовідведення, наданих постачальнику КП "Кривбасводоканал", в обсягах, необхідних для забезпечення постачання теплової енергії КПТМ "Криворіжтепломережа" відповідно до тарифів, встановлених для КП "Кривбасводоканал". Обсяги послуг централізованого водопостачання та водовідведення, необхідні для забезпечення постачання теплової енергії покупцю, підтверджуються актами прийому - передачі за відповідний місяць, підписаними покупцем та постачальником. Акт приймання - передачі складається постачальником до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим. Покупець зобов'язаний до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, направити свого представника за місцем знаходження постачальника для отримання акту приймання - передачі та розрахунків для оплати.

На виконання умов договору, позивач у період з 01.10.2016 по 31.01.2017, здійснив поставку теплової енергії, що підтверджується відповідними актами приймання - передачі теплової енергії на підігрів, та актами приймання - передачі на відшкодування вартості послуг централізованого водопостачання та водовідведення, які підписані обома сторонами без зауважень, а саме:

Акти про відпуск теплової енергії на підігрів води за:

-жовтень 2016 року на суму 232 639,42 грн. (з ПДВ);

-листопад 2016 року на суму 527 053,68 грн. (з ПДВ);

-грудень 2016 року на суму 507 293,09 грн. (з ПДВ).

- січень 2017 року на суму 141 551,11 грн. (з ПДВ);

Акти про відшкодування вартості послуг централізованого водопостачання та водовідведення за:

-жовтень 2016 року на суму 9 667,30 грн. (з ПДВ);

-листопад 2016 року на суму 35 334,14 грн. (з ПДВ);

-грудень 2016 року на суму 30 836,16 грн. (з ПДВ).

- січень 2017 року на суму 9 061,63 грн. (з ПДВ);

Згідно п.4.1 договору, розрахунки проводяться шляхом оплати вартості спожитого обсягу теплової енергії, а також вартості послуг централізованого водопостачання та водовідведення, наданих постачальнику КП "Кривбасводоканал" та необхідних для забезпечення постачання теплової енергії покупцю, до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі рахунків.

На оплату вартості спожитого обсягу теплової енергії, а також вартості послуг централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.10.2016 по 31.01.2017, позивачем були виставлені відповідачу рахунки для оплати, що підтверджується листами позивача з відміткою відповідача про їх отримання.

Відповідач рахунки не оплатив, в результаті чого у останнього виникла заборгованість у загальній сумі 1 493 436,53 грн. (з ПДВ) у період з 01.10.2016 по 31.01.2017, що і причиною виникнення цього спору.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно умов п. 4.1. договору, строк оплати вартості спожитого обсягу теплової енергії, а також вартості послуг централізованого водопостачання та водовідведення, є таким, що настав.

Відповідач проти наявності заборгованості у розмірі 1 493 436,53 грн. в період з 01.10.2016 по 31.01.2017, не заперечував, позовні вимоги в цій частині визнав.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1 493 436,53 грн. підлягають задоволенню.

За прострочення оплати заборгованості позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 6678,43 грн. 3% річних за період прострочки з 16.11.2016 по 20.02.2017 та 11056,39 грн. інфляційних нарахувань за період прострочки з грудня 2016 по січень 2017.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобовязань на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

У п. 3.2. Постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року судам роз'яснено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 11056,39 грн. та 3% річних у сумі 6678,43 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення пені у розмірі 58871,11 грн. за період прострочення з 16.11.2016 по 20.02.2017, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.3. договору встановлено, що покупець несе відповідальність за порушення строків оплати спожитої теплової енергії, передбачених п.4.1. цього договору, а саме сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,5% від суми платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши розрахунок пені за загальний період з 16.11.2016 по 20.02.2017 за кожним рахунком окремо на загальну суму 58 871,11 грн., суд дійшов висновку про його обґрунтованість.

Одночасно, суд приймає до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру пені, в якому останній посилався на важке фінансове становище, яке спричинено наявністю заборгованості споживачів за послуги теплопостачання, які надані відповідачем, у тому числі населення понад 290 млн. грн., державний бюджет понад 18 млн. грн., підприємства понад 62 млн. грн., релігійні громади понад 19 тис. грн.

На підтвердження складного фінансового становища, відповідачем надано до матеріалів справи довідку про нараховані та отримані доходи, інформацію про проведену претензійно-позовну роботу, інформацію про примусове стягнення, копію балансу підприємства відповідача та звіт про фінансові результати (а.с.75-83).

Згідно з частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При прийнятті судом рішення щодо зменшення розміру пені, судом враховано той факт, що позивачем не надано доказів того, що він зазнав будь-яких збитків в наслідок неналежного виконання відповідачем умов договору. Неналежне виконання відповідачем умов договору спричинено наявністю заборгованості споживачів за послуги теплопостачання, які надані відповідачем, у тому числі населення понад 290 млн. грн., державний бюджет понад 18 млн. грн., підприємства понад 62 млн. грн., релігійні громади понад 19 тис. грн. З матеріалів справи вбачається, що відповідач вчинив всі можливі дії для виконання умов договору, відповідач заборгованість визнає. Розмір стягуваних штрафних санкцій є явно неспіврозмірним із розміром основного боргу та наслідками поведінки винної сторони.

Судом взято до уваги наведені відповідачем доводи в підтвердження винятковості випадку та об'єктивності причин.

Отже, враховуючи те, що сторони здійснюють свою діяльність в одному економічному просторі і негативні явища в економіці мають вплив на обидві сторони, господарський суд вважає за можливе задовольнити частково клопотання відповідача та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшити розмір пені на 25% від належної до стягнення суми, що буде становити суму пені 44153,33 грн.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50099, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, буд. 9, код 03342184) на користь Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код 00191000) основний борг у сумі 1 493 436,53 грн., пеню у сумі 44153,33 грн., 3% річних у сумі 6678,43 грн., інфляційні нарахування у сумі 11056,39 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 23550,64 грн., про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.04.2017

Суддя ОСОБА_2