Ухвала суду № 66160068, 20.04.2017, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/2895/17

Провадження № 4-с/161/71/17

У Х В А Л А

20 квітня 2017 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючого судді Крупінської С.С.

при секретарі Ярмолюк І.С.

з участю представника заявника - ОСОБА_1

державного виконавця - Цимбалюк М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся в суд з скаргою на дії державного виконавця. Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 21 червня 2016 року, яке ухвалою апеляційного суду Волинської області залишено без змін задоволено вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення з нього 13612 грн. 21 коп. кредитної заборгованості та судового збору в розмірі 1378 грн.

На виконання рішення суду 28.09.2016 року видано виконавчий лист та 29.09.2016 року подана заява про його примусове виконання.

03.10.2016 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження та надано строк для добровільного виконання рішення суду. 10.10.2016 року з нього, як боржника, державним виконавцем стягнуто виконавчий збір в розмірі 1499 грн. 02 коп.

Вважає, що жодних дій державним виконавцем з виконання рішення суду не проводилося, а він самостійно погасив суду боргу 09.12.2016 року.

Просить суд визнати дії державного виконавця Цимбалюк М.Ю. неправомірними, визнати постанови державного виконавця від 10.10.2016 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 1499 грн. 02 коп. та від 06.02.2017 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 123 грн. 68 коп. недійсними, повернути з бюджету стягнені з боржника ОСОБА_2 виконавчий збір в сумі 1499 грн. -02 коп. та витрати виконавчого провадження в сумі 123 грн. 68 коп.

В судовому засіданні представник заявника скаргу підтримала, просила суд її задовольнити.

Державний виконавець в судовому засіданні скаргу не визнав, просив в її задоволенні відмовити та надав суду письмове заперечення.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що скарга до задоволення не підлягає.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999 року вказано, що на Державну виконавчу службу покладається примусове виконання рішень.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999 року державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч. 1 ст. 6 вищезазначеного Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Як вбачається з п. 18 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби", виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Діяльність органів ДВС полягає у примусовому виконанні рішень суду, виконання судового рішення є прямим обов'язком державного виконавця.

Судом встановлено, що рішенням Луцьким міськрайонним судом від 21 червня 2016 року задоволено вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості на суму 13612 грн. 21 коп. та 1378 грн. судового збору. На виконання даного рішення Луцьким міськрайонним судом видано виконавчий лист № 161/1003/16-ц від 28.09.2016 року, який 29.09.2016 направлений на виконання на адресу другого відділу державної виконавчої служби м. Луцька Головного територіального управління юстиції.

03.10.2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 52415912, її копію надіслано боржнику за адресою проживання та надано добровільний строк виконання вищезазначеної постанови.

В наданий добровільний термін рішення суду не виконано, а тому 10.10.2016 року державним виконавцем винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору.

Однак, як вбачається з відомостей укрпошти, то копію постанови про відкриття виконавчого провадження боржником ОСОБА_2 отримано особисто 07.11.2016 року, тобто, а тому з даного часу по 14.11.2016 року він міг сплатити суму боргу по кредитному договору в добровільному порядку.

27.12.2016 року на адресу відділу надійшла заява боржника ОСОБА_2 про припинення виконавчого провадження у звязку з добровільним виконанням рішення суду та надано додаткову угоду № 1 від 05.12.2016 року згідно якої сторони зменшили розмір заборгованості по кредитному договору.

Враховуючи те, що заборгованість по кредитному договору та судовий збір перед ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_2 погашено після закінчення добровільного строку для виконання постанови 02.12.2016 року, то суд приходить до висновку, що виконавець діяв в межах наданих йому повноважень та правомірно виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, а тому підстав для задоволення скарги суд не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись ст. 88, 383-388 ЦПК України, ОСОБА_1 України "Про виконавче провадження", суд,

у х в а л и в :

В задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинського області через Луцький міськрайонний суд протягом 5 днів з моменту проголошення, а для осіб, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали протягом пяти днів з дня її отримання.

Суддя Луцького міськрайонного суду С.С. Крупінська