Вирок № 66156671, 25.04.2017, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер 235/1530/17

Провадження №1-кп/235/376/17

ВИРОК

Іменем України

25 квітня 2017 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Варибруса В.А.

секретаря Подлєсної О.А.

за участю прокурора Жужмана І.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Безрука С.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Красноармійська, Донецької області, громадянина України, з загальною базовою середньою освітою, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є приватним підприємцем, в силу ст.89 КК України не судимий, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.388 КК України,

ВСТАНОВИВ:

24.07.2014 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області задоволено позов ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 боргу по кредиту та видано виконавчий лист від 08.09.2014 №2/235/1498/14.

29.10.2014 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції (Покровський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області) ОСОБА_5, на підставі вищевказаного виконавчого листа, була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №45240230, відповідно до якої ОСОБА_6, як боржнику, був наданий термін для добровільного виконання. Проте, рішення суду в добровільному порядку виконано не було, у зв'язку із чим державним виконавцем була винесена постанова про розшук майна боржника.

26.11.2015 року державним виконавцем складено акт опису й арешту транспортного засобу ВАЗ 210934-20, 2007 р.в., номер шасі НОМЕР_3, д.н. НОМЕР_1, що належав ОСОБА_4 та яким на момент складання опису користувався ОСОБА_1 та якого згідно ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», було призначено відповідальним зберігачем описаного автомобіля, про що був складений відповідний акт державного виконавця. Вказаним актом, ОСОБА_1 роз'яснені права та обов'язки, передбачені ч.5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», та попереджено про кримінальну відповідальність за приховування, розтрату та відчуження автомобіля. Своїм підписом у вказаному акті ОСОБА_1 засвідчив факт отримання автомобіля на відповідальне зберігання та роз'яснення йому положень Закону України «Про виконавче провадження».

Однак в подальшому, ОСОБА_1 неодноразові усні та письмові вимоги надати вищевказаний автомобіль для реалізації ігнорував, на вимогу державного виконавця передати автомобіль для проведення виконавчих дій, в яких його повторно попереджалось про кримінальну відповідальність, не реагував. 02.06.2016 року згідно акту державного виконавця, на законну вимогу державного виконавця пред'явити транспортний засіб ВАЗ 210934-20, 2007 р.в., номер шасі НОМЕР_3, д.н. НОМЕР_1 та передати його державному виконавцю ОСОБА_1 відмовився, а також зокрема ОСОБА_1 була направлена вимога про виклик 14.12.2016 року.

Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 будучи обізнаним зі своїми правами та обов'язками, як зберігача ввіреного майна, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, перешкоджаючи виконанню зазначеного виконавчого листа, приховав майно, яке описане та на яке накладено арешт, а саме автомобіль ВАЗ 210934-20, 2007 р.в., номер шасі НОМЕР_3, д.н. НОМЕР_1, не надавши його для проведення виконавчих дій на законні вимоги державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Таким чином, своїми діями, які виразились в приховуванні майна на яке накладено арешт, або майна яке описано, здійснене особою, якій це майно ввірено,ОСОБА_1, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.388 КК України.

27 квітня 2017 року між підозрюваним ОСОБА_1 та прокурором Красноармійської місцевої прокуратури Жужманом Ігорем Олеговичем укладено угоду про визнання винуватості, в якій сторони зазначили формулювання обвинувачення та її правову кваліфікацію із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, узгодили покарання за ч.1 ст. 388 КК України у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімум доходів громадян, що становить 3 400 грн., оговорили наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 388 КК України, визнав та зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, який буде застосований до нього у разі затвердження угоди судом та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості, зазначивши, що добровільно уклав її, дав згоду на застосування до нього узгодженого покарання.

Прокурор Жужман І.О. та захисник Безрук С.В. в судовому засіданні зазначили, що угода укладена сторонами добровільно, наслідки укладання угоди є зрозумілими для сторін, зміст угоди відповідає вимогам КПК України та КК України, у зв'язку з чим просили затвердити її,.

Дослідивши наявні матеріали справи та з'ясувавши думку сторін, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.388 КК України та відповідно до ст.12 КК України вказане кримінальне правопорушення відноситьсядо злочинів невеликої тяжкості, умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обґрунтованих підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним не існує, наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

При призначенні покарання, суд згідно із вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу обвинуваченого ОСОБА_1, який за місцем проживання характеризуєтьсяпозитивно як добросовісна та доброзичлива людина (а.п.110), зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, видом діяльності якого є надання послуг таксі (а.п.99-100), одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.п.101) та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.п.102), на диспансерному обліку у лікаря-психіатра (а.п.103) та лікаря-нарколога (а.п.104) не перебуває, раніше засуджений 22.08.2008 р. Межевським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.289, ч.1 ст.69 КК України до позбавлення волі строком на 3 (три) роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, 24.07.2013р. Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст.164 КК України до покарання у вигляді громадських робіт строком на 120 годин, 15.10.2012 р. знятий з обліку у зв'язку з відбуттям громадських робіт (а.п.105-105а), в силу ст.89 КК України вважається не судимим, придатний до нестройової служби (а.п.106).

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Міра покарання, узгоджена сторонами угоди про визнання винуватості, відповідає санкції ч. 1 ст. 388 КК України.

Згідно ч. 5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання у вигляді штрафу.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України, а саме: автомобіль НОМЕР_2, 2007 року випуску, сірого кольору - залишити Покровському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області для подальшого проведення виконавчих дій

На підставі наведеного, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27 квітня 2017 року між підозрюваним ОСОБА_1 та прокурором Красноармійської місцевої прокуратури Жужманом Ігорем Олеговичем у кримінальному провадженні № 12017050410000224.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 388 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Речові докази по справі: автомобіль НОМЕР_2, 2007 року випуску, сірого кольору - залишити Покровському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області для подальшого проведення виконавчих дій

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, захисником, прокурором виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Красноармійського

міськрайонного суду В.А. Варибрус