Постанова № 66153991, 19.04.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 квітня 2017 р. № 820/394/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Биковченко Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, третя особа: Міністерство внутрішніх справ України пропоновлення на посаді,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ №201 о/с від 16.09.2011 року ГУ МВС України в Харківській області в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1, оперуповноваженого сектору кримінального розшуку Комінтернівського РВ ХМУ ГУ МВС в Харківській області, з 16.09.2011 року, згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у запас Збройних сил за ст.64 п. "є" /за порушення дисципліни/;

- поновити ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді оперуповноваженого сектору кримінального розшуку Комінтернівського РВ ХМУ ГУ МВС в Харківській області, з 16.09.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.09.2011 року наказом Головного управління МВС України в Харківській області №201 о/с його звільнено в запас Збройних сил з посади оперуповноваженого сектору кримінального розшуку Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області за порушення службової дисципліни згідно з п. "є" ст.64 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою КМУ УРСР № 114 від 29.07.1991р.

Позивач стверджує, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з ОВС за порушення службової дисципліни є крайнім заходом дисциплінарного стягнення. Разом з тим, при визначенні виду дисциплінарного стягнення та при винесенні спірного наказу №201 о/с від 16.09.2011р. тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка позивача, ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації до уваги не прийняті. З матеріалами службового розслідування позивача не ознайомлено, що позбавило позивача права на оскарження висновків службового розслідування та наказу про звільнення.

Крім того, на думку позивача, службове розслідування від 16.09.2011 р. проведено з порушенням вимог Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 06.12.1991 року №552, а звільнення є передчасним, оскільки 30.12.2014 року прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Харківської області прийнята постанова про закриття кримінального провадження №42014220000000051 від 28.01.2014 року відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в діях складу кримінального правопорушення. Вказані обставини, є підставою для скасування спірного наказу та поновлення позивача на службі в органах внутрішніх справ України.

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали доводи позовної заяви, просили суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Представник відповідача - Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, у судовому засіданні заперечував проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, вказуючи, що факт скоєння позивачем дисциплінарного проступку під час проведення службового розслідування цілком і повністю знайшов своє підтвердження. За результатами службового розслідування 16.09.2011р. начальником ГУ МВС України в Харківській області затверджено висновок службового розслідування. Таким чином, спірний наказ є об'єктивним, а дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення позивача з посади та ОВС за порушення службової дисципліни є в даному випадку належним та справедливим заходом дисциплінарного стягнення.

Третя особа - Міністерство внутрішніх справ України, у судове засідання повноважного представника не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином, в порядку, передбаченому ст.33-35 КАС України, правом надати письмові пояснення чи заперечення не скористався, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надсилав.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні відносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Частиною 1 статті 43 Конституції України гарантовано кожному право на працю, що вимагає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується.

Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Законом України "Про міліцію", Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 29.07.1991р. №114 (далі - Положення №114) та Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 року № 3460-IV (в редакції чинній на момент вчинення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону України від 22.02.2006 року № 3460-IV "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" встановлено, що службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

У відповідності до ст. 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1, проходив службу в органах внутрішніх справ у званні капітана міліції Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області.

Спірним наказом начальника ГУ МВС України у Харківській області від 16.09.2011 року №201 за порушення службової дисципліни, що виразилось у грубому ігноруванні вимог п.п.4.25.1, 4.25.2 Інструкції з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 28.04.2009 р. №181 та п.п.2.3, п.2.4 Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 27.03.2008 р. №141, позивача - капітана міліції ОСОБА_1, оперуповноваженого СКР Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, звільнено з органів внутрішніх справ України. (а.с. 7).

Виданню згаданого вище наказу передував висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівниками Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області від 16.09.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення службового розслідування слугувала інформація про проведення оперативних заходів по працівникам Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області від працівників УБОЗ ГУМВС України в Харківській області спільно з УБЗ в Харківській області ДВБ МВС України щодо затримання працівниками УБОЗ ГУМВСУ в Харківській області 15.09.2011р. о 18:30 год. лейтенанта міліції ОСОБА_5, який намагався збути 5 одиниць табельної вогнепальної зброї - пістолети ПМ-9мм. В ході перевірки вказаної інформації проведено інвентаризацію зброї та боєприпасів в кімнаті зберігання зброї Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, під час якого виявлено нестачі 23 одиниць вогнепальної зброї ті 1986 патронів. При встановленні місцезнаходження вогнепальної зброї та боєприпасів до чергової частини Комінтернівського РВ, з-поміж інших, було здано оперуповноваженим СКР РВ капітаном міліції ОСОБА_1 пістолет ПМ-9мм у кількості 1 шт. (а.с.8-12).

Наказом ГУ МВС України в Харківській області №1216 від 16.09.2011 року капітана міліції ОСОБА_1 звільнено в порядку дисциплінарного стягнення за ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС, з посади оперуповноваженого СКР Комінтернівського районного відділу Харківського міського управління Головного управління МВС України в Харківській області за порушення службової дисципліни, що виразилась у не вжитті заходів щодо припинення дій ОСОБА_6 та не доповіді керівництву райвідділу. (а.с. 107-110).

16.09.2011р. спірним наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області №201 о/с ОСОБА_1 звільнено у запас Збройних сил за ст. 64 п. "Є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за порушення дисципліни. (а.с.7).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені відповідачем в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне:

Згідно результатів службового розслідування від 16.09.2011р. (а.с. 8-12), затвердженого начальником ГУ МВС України в Харківській області М.Д. Мартиновим, на початку вересня 2011 року ОСОБА_1 будучи оперуповноваженим СКР Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області незаконно придбав у ОСОБА_6 (технік з озброєння Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області) за 600 грн. в рахунок боргових зобов'язань у розмірі 050 грн., що виникли між ними до цього та доплативши ОСОБА_6 100 грн., пістолет ПМ, серійний номер НОМЕР_2, калібру 9 мм, який до цього зберігався у кімнаті для зберігання зброї Комінтернівського РВ. Зазначену зброю ОСОБА_1, без наявності передбаченого законом дозволу, після придбання зберігав у підвальному приміщенні Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області. Крім того, ОСОБА_1 у особистих інтересах та інтересах техніка зі зброї сектора ресурсного забезпечення Комінтернівського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області, зловживаючи своїм службовим становищем, достеменно знаючи та розуміючи, що ОСОБА_6, збуває йому вогнепальну зброю, чим вчиняє злочин, передбачений ч.1 ст.263 КК України , не виконав покладених на нього Законом України "Про міліцію" вимог та не вжив заходів щодо попередження або припинення цього злочину, не довів керівництву Комінтернівського РВ при вчинення ОСОБА_6 злочину.

За фактами вчинених протиправних діянь, органами досудового слідства порушено кримінальну справу №18110126 за обвинуваченням ОСОБА_6 та інших.

Постановою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 25.12.2013 р., з кримінальної справи №18110126 за обвинуваченням ОСОБА_6 та інших, для проведення додаткового розслідування виділені матеріали кримінальної справи стосовно оперуповноваженого СКР Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_1 щодо придбання останнім вогнепальної зброї, за ознаками в його діях складів злочинів, передбачених ч.1 ст.263 та ч.3 ст.364 КК України, відомості про що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.02.2014 року першим слідчим відділом слідчого управління Прокуратури Харківської області за №42014220000000083.

25.02.2014 року матеріали кримінальних проваджень №42014220000000051 від 28.01.2014 року та №42014220000000083. від 19.02.2014 року об'єднані в одне провадження.

Постановою прокурору відділу процесуального керівництва прокуратури Харківської області А.Касяненко від 30.12.2014 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014220000000051 від 28.01.2014 року стосовно оперуповноваженого СКР Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_1 за ознаками в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, закрито на підставі п.2 ч.1ст.284 КПК України - у зв'язку з відсутністю в діях складу кримінального правопорушення. (а.с.13-15).

Суд зазначає, що згідно приписів статті 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який визначає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Судом встановлено, що у висновках службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівниками Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області від 16.09.2011 року не міститься інформації про: мотив та мету порушення; обставин, які впливають на ступінь і характер відповідальності порушника як ті, що пом'якшують чи обтяжують його відповідальність; характеристику особи, яка скоїла порушення (ставлення до служби, поведінка до порушення); наявність такої складової вини, як причинний зв'язок між неправомірними діяннями ОСОБА_1 та їх наслідками; умови, що сприяли скоєнню порушення; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності порушника як ті, що пом'якшують чи обтяжують його відповідальність.

Таким чином, суд вважає, що посадовими особами, які проводили службове розслідування не було встановлено обов'язкових обставин задля об'єктивного вирішення питання про подальше притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності та визначення його виду, а отже зазначені висновки службового розслідування не можуть вважатися повними, обґрунтованими та об'єктивними.

Вимогами пункту 14.8 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 06.12.1991 року №552 особа, яка проводила службове розслідування зобов'язана ознайомити з затвердженим висновком службового розслідування особу, у відношенні якої воно проводилось, за бажанням на те останньої, якщо це не суперечить вимогам дотримання державної або службової таємниці.

Пунктами 15.1, 15.3, 15.4 вищевказаної інструкції передбачено, що особа, стосовної якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, заявляти клопотання, надавати докази стосовно обставин, що досліджувалися. Знайомитися після закінчення службового розслідування із затвердженим висновком, а з дозволу керівника, який призначив службове розслідування, з матеріалами перевірки в частині, що його стосуються, якщо це не суперечить вимогам про збереження державної і службової таємниці. Оскаржувати затверджений висновок службового розслідування у порядку, встановленому Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України.

Судом встановлено, що при проведенні 16.09.2011р. службового розслідування за фактом надзвичайної події за участю працівників Комінтернівського РВ Харківського МУ ГУМВС України в Харківській області пропозицій від комісії до позивача щодо надання пояснень по суті, встановлених комісією порушень, не надходило, пояснення у ОСОБА_1 не відбиралися.

Окрім того, судом встановлено, що в порушення вимог п. 15 Інструкції № 552 позивачу не надавалася можливість ознайомитися з висновками службового розслідування, оскаржити їх.

Крім того, суд звертає увагу на те, що висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівниками Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області надісланий позивачу лише 30.11.2016 року після його неодноразового звернення, що підтверджується супровідним листом Головного управління Національної поліції в Харківській області за №12/П-44аз. (а.с.75)..

Отже, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 був позбавлений законного права щодо ознайомлення з матеріалами службового розслідування та надання з приводу останнього будь - яких пояснень.

Окрім того, висновки службового розслідування ґрунтуються виключно на інформації, викладеній у матеріалах кримінального провадження, за яким відсутній вирок суду, що набрав законної сили, а наявність кримінальної справи не характеризує особу як винну у скоєнні злочину.

Крім того, статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Таким чином, сам по собі факт порушення відносно позивача кримінальної справи не є безумовним доказом порушення позивачем ст. 7 Дисциплінарного Статуту ОВС України, оскільки лише рішенням суду, прийнятим за результатами розгляду кримінальної справи, можуть бути встановлені або спростовані факти порушення закону і відповідно вчинення особою того чи іншого злочину.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та визнаючи протиправним оскаржуваний наказ ГУ МВС України в Харківській області №201 о/с від 16.09.2011 року про звільнення, з підстави порушення відносно нього кримінальної справи, суд виходить, зокрема, з правил статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, яка встановлює, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України. Крім того, згідно ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 7 листопада 2002 року по справі "Лавентс проти Латвії" зазначив, що пункт 2 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод вимагає від представників держави - насамперед суддів, що розглядають справу, але й від інших представників органів влади, - щоб вони утримувалися від публічних заяв про те, що обвинувачений вчинив правопорушення, яке йому ставлять за вину, доти, доки ця вина не буде офіційно встановлена судом.

У рішенні від 10 лютого 1995 року по справі "Аллене де Рібермон проти Франції" Європейський Суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

26.09.2006 року Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Грабчук проти України" зазначив, що презумпція невинуватості порушена, якщо твердження посадової особи щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, відображає думку, що особа винна, коли цього не було встановлено відповідно до закону. Цього достатньо, навіть за відсутності жодного формального висновку, що існує деяка підстава припустити, що посадова особа вважає цю особу винною. Питання, чи порушує твердження посадової принцип презумпції невинуватості, має бути з'ясоване у контексті тих фактичних обставин, у яких це твердження було зроблене твердження посадової особи.

Згідно ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За таких обставин суд доходить до висновку про протиправність наказу ГУМВС України в Харківській області від 16.09.2011 року №201 о/с про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ, а відтак ОСОБА_1, підлягає поновленню на посаді з якої його незаконно звільнено або на рівноцінній посаді, з 16.09.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона по справі повинна доказати ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1, підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, третя особа: Міністерство внутрішніх справ України про поновлення на посаді, - задовольнити.

Скасувати наказ №201 о/с від 16.09.2011 року Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1, оперуповноваженого сектору кримінального розшуку Комінтернівського районного відділу Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, з 16.09.2011 року, згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у запас Збройних сил за ст.64 п. "є" /за порушення дисципліни/.

Поновити ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді оперуповноваженого сектору кримінального розшуку Комінтернівського районного відділу Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, з 16.09.2011 року або на рівноцінній посаді.

Стягнути на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП - НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області.

Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 24 квітня 2017 року.

Суддя Панченко О.В.