Постанова № 66153176, 24.04.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2017 р. Справа № 805/1309/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Галатіна О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Виробниче обєднання Конті до Дніпропетровського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 20.02.2017 року на загальну суму 12503547,50 грн., суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство Виробниче обєднання Конті, звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 20.02.2017 року на загальну суму 12503547,50 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до акту позапланової невиїзної перевірки Дніпропетровським управлінням офісу великих платників податків встановлено порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 з урахування пп. 153.3.4 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України, що призвело до неправомірного завищення відємного значення податкового зобовязання з податку на прибуток на суму 10002838 грн. У звязку із встановленням вказаних порушень податковим органом винесено спірне податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 20.02.2017 року на суму 12503547,50 грн. з яких штрафні фінансові санкції 2500709,50 грн. Проте, позивач зазначає, що ним правомірно здійснювалось нарахування, виплата дивідендів та сплата авансових внесків з податку на прибуток. Так, позивач вказує на те, що у нього була наявна значна переплата з сум авансових внесків з податку на прибуток, нарахованого на суму дивідендів, що підтверджено відповідними документами та розрахунком суми такої переплати, але цей факт не враховано під час проведення перевірки. Також зазначив, що відповідач, посилаючись на розяснення ДФС України, викладені у листі від 12.11.2014 №10346/7/99-99-15-02-01-17, фактично відмовив Приватному акціонерному товариству Виробниче обєднання Конті у зарахуванні суми надміру сплаченого податку на прибуток у звязку зі сплатою авансових внесків в рахунок сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток. Таким чином, позивач вважає протиправним винесене відповідачем податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 20.02.2017 року. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В матеріалах справи наявні письмові заперечення відповідача, в яких просить суд відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною шостою статті 12 та частиною першою статті 41 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач Приватне акціонерне товариство Виробниче обєднання Конті зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 25112243, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, знаходиться на податковому обліку в Дніпропетровському управлінні офісу великих платників податків ДФС України.

На підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «ВО Конті» з питань дотримання вимог податкового законодавства України по податку на прибуток за 2014 рік, за результатами якої складено відповідний акт № 2/28-10-46-25112243 від 02.02.2017 року.

В ході перевірки відповідачем встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 з урахуванням пп. 153.3.4 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України.

На підставі Акту позапланової невиїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «ВО Конті» №2/28-10-46-25112243 від 02.02.2017 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.02.2017 року № НОМЕР_1 на загальну суму 12503547,50, яким позивачеві у звязку із встановленням порушень п. 44.1 ст. 44 та п. 57.1 ст. 57 з урахуванням пп. 153.3.4 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобовязання на 10002838 грн., в тому числі за штрафними санкціями 2500709,50 грн.

Спір між Позивачем і Відповідачем виник у зв'язку із різним тлумаченням приписів ПК України, що регламентують сплату авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів та щомісячних, математично обрахованих, авансових внесків з податку на прибуток, які зобов'язані сплачувати платники податку, що відповідають критеріям, наведеним у абз. 4 п. 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим «02» березня 2017 р. Позивач вважаючи, що його права порушенні звернувся до суду із цим позовом.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобовязаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації (абз.4 п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України).

Відповідно до абз. 5 та 6 п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, визначено, що на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до п.153.3 ст.153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом. Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до п.153.3 ст.153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Згідно абз. 9 п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Як слідує з Декларації за 2014 рік, сума податкових зобов'язань з податку на прибуток Компанії за 2014 рік склала 78 315 244 грн. (сума ряд. 10, 11, 12 Декларації за 2014 рік). З урахуванням податку, сплаченого за кордоном (ряд. 13.1 додатку ЗП) та податку, що підлягає сплаті за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (ряд. 13.2 додатку ЗП) сума податкових зобов'язань Компанії складає 51419680 грн. (78315244 - 7793055 19 102 509). Сума дивідендних авансових внесків, сплачених компанією у 2014 році (ряд.13.3 додатку ЗП), склала 10 002 838 грн. Сума щомісячних авансових внесків, сплачених Компанією (ряд. 13.7 додатку ЗП), склала 68 320 627 грн.

Судом враховано, що відсутній спір між сторонами, декларація відповідачем прийнята без зауважень, тобто всі показники є відповідними.

Відповідно до п.п. 153.3.2 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України - крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку.

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Згідно п.п. 153.3.3 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України, платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 153.3.2 цього пункту. Не дозволяється проведення зазначеного заліку з податком, передбаченим статтею 156 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 153.3.4 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України , у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Законом України від 04.07.2013 р. № 403-УП (надалі Закон № 403) до п. 57.1 ПКУ були внесені зміни, згідно яких «на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Податкового Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток , визначених цим пунктом. Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначена цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступиш звітних місяцях до повного її погашення».

Разом з тим, суд зауважує, що у листах від 17.07.2014 року № 17176/7/99-99-19-02-02-17, від 09.09.2014 р. № 3119/6/99-99-19-02-02-15 ДФСУ (Міндоходів) підтверджувала право платників податку на «залік» дивідендних авансових внесків у зменшення щомісячних авансових внесків, за умови подання платником податку до територіального органу ДФСУ (Міндоходів) заяви.

Таким чином, з 04.08.2013 року платники податку на прибуток отримали право зменшувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток, сплата яких передбачена п. 57.1 ПКУ, на суму сплачених дивідендних авансових внесків. У той же час, відповідно до пп. 153.3.3 та пп. 153.3.4 ПКУ платники податку також мали право зменшувати на суму дивідендних авансових внесків податкові зобов'язання з податку на прибуток звітного періоду. Поряд із цим, податкові зобов'язання з податку на внесків, сплачених платником податку відповідно до п. 57.1 ПКУ.

За результатами 2013 та 2014 року платники податку звітували за формою податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженою наказом Міндоходів від 30.12.2013 р. № 872 (надалі Декларація № 872). Порядок заповнення Декларації № 872 не затверджувався.

У додатку ЗП до рядка 13 Декларації № 872 відображався розрахунок суми, на яку зменшувались податкові зобовязання з податку на прибуток за звітний період. Як слідує з форми додатку ЗП, у зменшення податкових зобовязань з податку на прибуток за звітний період, враховувались:

-сума податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачений суб'єктами

-господарювання за кордоном, яка зараховується під час сплати ними податку в Україні в розмірі, який не перевищує суми податку, що підлягає сплаті таким платником протягом такого звітного (податкового) періоду (ряд. 13.1);

-сума податку, нарахованого платником податку на прибуток (при консолідованій сплаті) за місцезнаходженням його відокремлених підрозділів (ряд. 13.2);

-сума нарахованого авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів) за місцезнаходженням юридичної особи, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку юридичної особи в поточному звітному (податковому) періоді (ряд. 13.5.1);

-податок на землю, що використовується в сільськогосподарському виробничому обороті виробників сільськогосподарської продукції (ряд. 13.6);

-сума нарахованого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до пункту 57.1 статті 57 глави 4 розділу II та абзацу другого пункту 2 підрозділу 4 розділу XX ПК України 4 (ряд. 13.7).

Суд зазначає, що формою додатку ЗП до Декларації № 872 передбачено, що податкові зобовязання з податку на прибуток за звітний період зменшувались, зокрема, на суму сплачених дивідендних авансових внесків та на суму сплачених щомісячних авансових внесків. При цьому, законодавством не було визначено черговість врахування таких сум у зменшення податкових зобовязань звітного періоду.

У листах від 07.02.2014 р. № 3194/7/99-99-19-03-01-17, від 09.09.2014 р. № 119/6/99-99-19-02-02-15, від 12.11.2014 р. № 10346/7/99-99-15-02-01-17 ДФСУ (Міндоходів) розяснювало, що «значення рядка 13.5.1 Додатка ЗП не може перевищувати значення (рядок 11 + рядок 12 + сума податку на прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами - (рядок 13.1 + рядок 13.2 + рядок 13.6 + рядок 13.7 Додатка ЗП до рядка 13))… Сума авансових внесків при виплаті дивідендів, що не врахована у зменшення податкових зобов'язань у поточному звітному (податковому) періоді та не відображена у рядку 13.5.1 додатка ЗП до Декларації, відноситься на зменшення нарахованої суми податку в наступних звітних (податкових) періодах та відображається в рядку 13.5.2 додатка ЗП…».

Отже, суд вважає, що відповідно до розяснень ДФСУ (Міндоходів) податкові зобовязання з податку на прибуток за звітний період спочатку зменшується на суму сплачених щомісячних авансових внесків (ряд. 13.7 додатку ЗП), а потім на суму сплачених дивідендних авансових внесків (ряд. 13.5.1 додатку ЗП). При цьому, сума перевищення дивідендних авансових внесків над податковими зобовязаннями звітного періоду йде у зменшення податкових зобовязань наступних звітних періодів (ряд. 13.5.2 додатку ЗП).

Як вже було встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, сума податкових зобовязань з податку на прибуток позивача за 2014 рік склала 78 315 244 грн. (сума ряд. 10, 11, 12 Декларації за 2014 рік). З урахуванням податку, сплаченого за кордоном (ряд. 13.1 додатку ЗП) та податку, що підлягає сплаті за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (ряд. 33.2 додатку ЗП) сума податкових зобовязань Компанії складає 51 419 680 грн. (78 315 244 7 793 055 19 102 509). Сума дивідендних авансових внесків, сплачених компанією у 2014 році (ряд. 13.3 додатку ЗП), склала 10 002 838 грн. Сума щомісячних авансових внесків, сплачених Компанією (ряд. 13.7 додатку ЗП), склала 68 320 627 грн.

Оскільки, описаний алгоритм заповнення додатку ЗП до Декларації № 872, який також викладений в Акті перевірки є лише позицією ДФСУ (Міндоходів). У 2014 та 2015 роках у податковому законодавстві була відсутня норма, яка б врегульовувала питання черговості зарахування у зменшення податкових зобовязань за звітний період дивідендних та щомісячних авансових внесків. З огляду на це, та враховуючи принцип презумпції правомірності рішень платника податку, передбачений пп. 4.1.4 ПК України, вважаємо, що позивач коректно заповнив таблицю 1 додатку ЗП до Декларації за 2014 рік.

Відповідно, перевищення суми зменшення нарахованої суми податку (ряд. 13 додатку ЗП) над сумою податкових зобовязань з податку на прибуток за 2014 рік (сума рядків 10, 11 та 12ТП Декларації за 2014 р.) сформовано за рахунок щомісячних авансових внесків, сплачених Позивачем відповідно до п. 57.1 ПКУ.

Згідно п. 87.1 ПКУ «джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів … Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів».

Грошовим зобов'язанням платника податків, відповідно до приписів п.п. 14.1.39. п. 14.1. статті 14 ПК України є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпункт 14.1.156. п. 14.1. статті 14 ПК України визначає, що податковим зобов'язанням є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до приписів підпункту 14.1.115. п. 14.1. статті 14 ПК України надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями платника податків є суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Отже, перевищення щомісячних авансових внесків, сплачених у 2014 році відповідно до п. 57.1 ПКУ, над податковими зобовязаннями з податку на прибуток за 2014 рік (сума рядків 10, 11 та 12), по суті є надміру сплаченими грошовими зобовязаннями і відповідно до п. 87.1 ПК України могло бути зараховане в рахунок погашення сум щомісячних авансових внесків, що підлягали сплаті Позивачем у 2015 році.

Таким чином, Відповідач не дотримав імперативного припису п. 57.1. статті 57 ПК України щодо зменшення щомісячних, математично обрахованих, авансових внесків з податку на прибуток на суму авансових внесків з податку на прибуток, сплачених Позивачем при виплаті дивідендів протягом 2014 року, що, в свою чергу призвело до безпідставного прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 9 підрозділу 4 р. ХХ ПК України (у редакції, що діє з 01.01.2015 р.) «у січні грудні 2015 року та січні - травні 2016 року платники зобов'язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року». А відповідно до абз.5 та абз. 6 п. 57.1 ПК України у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року, суми сплачених згідно п. 153.3 ПК України дивідендних авансових внесків зменшували суму щомісячних авансових внесків.

Як було описано вище, у разі заповнення додатку ЗП до Декларації за 2014 рік за алгоритмом, описаним у листах ДФСУ від 07.02.2014 р. № 3194/7/99-99-19-03-01-17, від 09.09.2014 р. № 3119/6/99-99-19-02-02-15, від 12.11.2014 р. № 10346/7/99-99-15-02-01-17 сума сплачених дивідендних авансових внесків (10 002 838 грн.) залишилася б повністю «непогашеною». Такі дивідендні авансові внески були сплачені Позивачем у 2014 році відповідно до п. 153.3 ПК України.

Отже, відповідно до п. 9 підрозділу 4 р. ХХ ПК України та абз. 5 та абз. 6 п. 57.1 ПК України у редакції, що діяла до 01.01.2015 р., сума «непогашених» дивідендних авансових внесків, сплачених у 2014 році, також могла зменшити суму щомісячних авансових внесків, що підлягали сплаті у 2015 році.

В Акті перевірки відповідач зазначив, що (стор. 7-8): «Відповідно до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.10.201 № 609, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 листопада 2013 р. за № 1878/24410 (чинного на той час), під час заповнення розрахункового документу платником податків у полі «Призначення платежу» зазначається код виду сплати, зокрема:

-код «101» для сплати суми податків і зборів / єдиного внеску;

-код «125» для авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів.

Тобто, сплата податку на прибуток і сплата авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів, здійснюється за різними кодами платежу.

Згідно з даними ІКП ПрАТ «ВО «КОНТІ» авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів сплачені до бюджету на код бюджетної класифікації 11021000 (ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПРИВАТНИХ ПIДПРИЄМСТВ) на код виду сплати «125», у загальній сумі 10 002 838 грн. … У звязку з тим, що згідно з наданою ПрАТ «ВО «КОНТІ» Декларацією за 2014 рік значення рядка 13.5.1 Додатка ЗП перевищує суму податкових зобовязань на 10 002 838 грн., то рядок 13 Додатка ЗП та відповідно рядок 13 Декларації повинен складати 95 216 191 грн. При цьому, сума авансових внесків при виплаті дивідендів, що не врахована у зменшення податкових зобовязань у сумі 10 002 838 грн. у звітному періоді (2014 році) та не відображена у рядку 13.5.1 додатка ЗП до Декларації, відноситься на зменшення нарахованої суми податку в наступних звітних періодах (2015 році) та відображається в рядку 13.5.2 додатка ЗП Декларації за 2014 рік. Згідно з алгоритмом складання Декларації з податку на прибуток підприємства значення рядка 14 Декларації (рядок 10 + рядок 11+ рядок 12 - рядок 13) = 25 314 + 76 202 016 +2 087 914 95 216 191 повинно дорівнювати «-» 16 900 947 грн.До ІКПП заноситься значення рядків 14, 17 та 20 Податкової декларації платників податку, в яких базовим (звітним) періодом є календарний рік.

ПрАТ «ВО «КОНТІ» необґрунтовано зменшено нараховану суму податку на прибуток в декларації з податку на прибуток за 2014 рік на 10 002 838 гривень».

Таким чином, відповідач необґрунтовано не відобразив в ІКПП суму переплати з податку на прибуток в декларації з податку на прибуток за 2014 рік в розмірі 10 002 838 гривень, мотивуючи тим, що сплата податку на прибуток і сплата авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів, здійснюється за різними кодами платежу

Суд, зазначає, що в 2014-2015 роках діяв Механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України (після реформування - Державна фіскальна служба України) оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів встановлено Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 № 765, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за № 217/24994 (надалі Порядок № 765).

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку № 765 інтегрована картка платника (надалі ІКПП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи.

Згідно пункту 4 розділу І Порядку № 765 облік податків, зборів та єдиного внеску ведеться підрозділами Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників, державних податкових інспекцій в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднаних державних податкових інспекцій відповідно до функціональних повноважень.

Пунктом 11 розділу 2 Порядку №765 передбачено, що форми ІКПП мають лицьовий та зворотний боки. Зворотний бік ІКПП відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати. На лицьовому боці ІКПП відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу 3 Порядку №765 нарахуванню в ІКПП підлягають: зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником; суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником; зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгоджених сум зобов'язань за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском; пеня на суму заниження податкового зобов'язання, нарахованого територіальним органом Міндоходів або платником; проценти за користування розстроченням (відстроченням).

Зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються контролюючим органом в ІКПП.

За приписами п.п. 9.1, 9.4 ст. 9 ПК України встановлено вичерпний перелік загальнодержавних податків та зборів, за яким передбачено тільки такий вид податку як "податок на прибуток підприємств". Таким чином, термін «авансовий внесок з податку на прибуток» означає строк сплати одного й того ж виду податку «податок на прибуток підприємств», а саме його попередню оплату - авансування до наступного терміну сплати за підсумками річної декларації.

Як вже було зазначено, авансовий внесок із податку, сплачений у зв'язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід'ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх сплати на користь резидентів) (пп. 153.8 п. 153.3 ст. 153 ПК України).

Перепризначення органами ДФС нарахувань в інтегрованих картках платників податків шляхом видачі листів зі змінами алгоритмів обліку податків та зборів виходить за межі повноважень органів ДФС, не ґрунтується на нормах ПК України та не узгоджується із вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Отже, чинне податкове законодавство прямо дозволяє платнику податків зменшити щомісячні авансові внески з податку на прибуток на суму сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів як в поточному, так і в попередньому періодах. При цьому, виходячи з положень п.п.153.3.3 п. 153.3 ст. 153 ПК України цілком логічне, що першими у зменшення податку повинні зараховуватись авансові внески у зв'язку з виплатою дивідендів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статі 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтті 72 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні підстави для визначення позивачу податкового зобовязання з податку прибуток та нарахування пені.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Виробниче обєднання Конті підлягають задоволенню.

У відповідності до положень ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 185-186, 254, КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Виробниче обєднання Конті до Дніпропетровського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 20.02.2017 року на загальну суму 12503547,50 грн. задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним і скасувати Податкове повідомлення-рішення від «20» лютого 2017 р. № НОМЕР_1 прийняте Дніпропетровським управлінням офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на загальну суму 12 503 547,50 грн., в тому числі: 10 002 838,00 грн. розмір завищення відємного значення податкового зобовязання з податку на прибуток та 25 % штрафної фінансової санкції, що дорівнює 2 500 709,50 грн.

Стягнути зі Дніпропетровського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства Виробниче обєднання Конті (код ЄДРПОУ 25112243) судовий збір у розмірі 187553 (сто вісімдесят сім тисяч пятсот пятдесят три) грн. 21 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Галатіна О.О.