ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
про залишення позовної заяви без розгляду
21 квітня 2017 року м. Ужгород№ 807/1590/16
Закарпатський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:
Головуючого судді Шешеня О.М.;
Суддів: Луцович М.М., Рейті С.І.;
при секретарі Пирожук Н.П.
за участю:
позивача: ОСОБА_1, представник - ОСОБА_2;
відповідача: Державна фіскальна служба України, представник - ОСОБА_3;
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу Державної фіскальної служби України № 123-дс від 16.08.2016 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_1 у вигляді оголошення зауваження.
Представником відповідача 24.11.2016 року було надіслано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду (а.с. 34). В судовому засіданні представник відповідача підтримала дане клопотання та просила залишити позовну заяву без розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні надав заперечення на клопотання відповідача про застосування строків звернення до суду та наголошував на тому, що клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є безпідставним, мотивуючи наступним. Так, представник позивача вказував на те, що ч. 2 ст. 78 Закону України "Про державну службу" передбачено, що скарга подається протягом 10 календарних днів після одержання державним службовцем копії наказу (розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення. Таким чином, представник позивача наголошував на тому, що строк починає обраховуватися саме після одержання позивачем оскаржуваного наказу, а не з дня коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно ст. 77 Закону України "Про державну службу" під одержанням наказу слід розуміти одержання під розписку або надіслання поштою. Також, представник позивача зазначав, що враховуючи вимоги ч. 2 ст. 99 КАС України правило "з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів" в даному випадку не може братися до уваги, оскільки Законом України "Про державну службу" встановлено інше. Відтак, представник позивача наголошував, що не можна обраховувати строк звернення до суду з дня коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки строк звернення до суду слід обраховувати з дня вчинення однієї з дій, а саме: розписки державного службовця про отримання копії наказу або повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції. Представник позивача вказував, що відповідачем не було надано розписки позивача про отримання копії оскаржуваного наказу або повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, а отже відсутні докази які б свідчили про початок перебігу строку звернення до суду, відтак позивачем не було пропущено строк звернення до суду і в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно зясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позовну заяву слід залишити без розгляду з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує наказ відповідача №123-дс від 16.08.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Зокрема, у відповідності до наказу відповідача №123-дс від 16.08.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» на підставі ст.ст. 65-68 Закону України "Про державну службу" було оголошено зауваження начальнику Закарпатської митниці ДФС позивачеві за неналежне виконання службових обовязків з організації роботи та контролю за діяльністю підпорядкованих підрозділів (а.с.14-15).
Даний наказвідповідача №123-дс від 16.08.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» був отриманий Закарпатською митницею ДФС 17.08.2016 року (а.с. 14).
Як було встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, позивач згідно листа від 09.09.2016 року за №1235/29/07-07-10, з огляду на положення ст.ст. 8-9 Закону України "Про державну службу" оскаржував до відповідача наказ за №123-дс від 16.08.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» (а.с. 11-12).
Так, листом відповідача від 27.09.2016 року було надано відповідь на лист Закарпатської митниці ДФС (за підписом позивача) від 09.09.2016 року за №1235/29/07-07-10 щодо можливих неправомірних дій посадових осіб ДФС при проведенні процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника Закарпатської митниці ДФС позивача (а.с. 13).
Не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні посилання представника позивача на те, що в даній адміністративній справі не підлягає обрахуванню строк звернення до суду з дня коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про наказ за №123-дс від 16.08.2016 року, оскільки строк звернення до суду слід обраховувати з дня вчинення однієї з дій передбачених ст. 77 Закону України "Про державну службу", а саме: з дня одержання позивачем копії наказу під розписку або з дня повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, виходячи з наступного.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень. Строк звернення до суду може бути загальним або спеціальним.
Частиною 3 статті 99 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, ч. 3 ст. 99 КАС України є спеціальною нормою у розвязанні спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби порівняно з нормою, яка міститься в ч. 2 ст. 99 КАС України та встановлює шестимісячний строк звернення до суду.
Водночас ч. 3 ст. 99 КАС України є загальною нормою у розвязанні спорів стосовно зазначених правовідносин у разі, якщо іншими законами встановлено інший строк звернення до суду в спорах щодо таких правовідносин.
У відповідності до ч.1 ст. 78 Закону України "Про державну службу" рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями категорії "А" до суду, а категорій "Б" і "В" - до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, або до суду.
Згідно ч. 2 ст. 78 Закону України "Про державну службу" скарга подається протягом 10 календарних днів після одержання державним службовцем копії наказу (розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення.
Відповідно до ч. 6, 7 ст. 77 Закону України "Про державну службу" державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення. У разі відмови державного службовця від одержання копії наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження такий документ не пізніш як у триденний строк з дня прийняття рішення надсилається державному службовцеві за місцем його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний наказ від 16.08.2016 року №123-дс був отриманий Закарпатською митницею ДФС 17.08.2016 року (а.с. 14-15). Однак, в матеріалах справи відсутні, а також не були надані сторонами докази отримання позивачем наказу від 16.08.2016 року №123-дс про накладення на нього дисциплінарного стягнення.
Так, позивач у відповідності до вимог ст. 78 Закону України "Про державну службу" звернувся 09.09.2016 року до відповідача зі скаргою на наказ за №123-дс від 16.08.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
З аналізу ч. 2 ст. 78 Закону України "Про державну службу" вбачається, що спеціальний строк звернення до суду, а саме: 10-ти денний строк обраховується з моменту одержання державним службовцем копії наказу про накладення дисциплінарного стягнення.
Оскільки, відсутні докази одержання позивачем, який обіймав посаду начальника Закарпатської митниці ДФС, наказу за №123-дс від 16.08.2016 року (одержаного 17.08.2016 року Закарпатською митницею ДФС), отже не вбачається за можливе застосувати спеціальні (скорочені) строки звернення до адміністративного суду.
У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб'єктів з погляду на її своєчасність. Зі змісту даної позовної заяви вбачається, що даний спір виник у сфері публічно-правових відносин, а саме: щодо проходження позивачем публічної служби.
Виходячи з вище викладеного, суд приходить висновку про необхідність застосування ч. 3 ст. 99 КАС України, яка є загальною нормою у розвязанні спорів стосовно звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
У відповідності до ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, згідно вимог ч. 3 ст. 99 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, КАС України визначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства, пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії).
При цьому, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Так, доказом того, що позивач знав про можливе порушення його прав шляхом прийняття наказу за №123-дс від 16.08.2016 року, є його дії, спрямовані на захист порушених прав, а саме: звернення 09.09.2016 року до відповідача зі скаргою на наказ за №123-дс від 16.08.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Однак, до Закарпатського окружного адміністративного суду позивач звернувся з позовною заявою 02.11.2016 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду встановленого ч. 3 ст. 99 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
На підставі поданої позовної заяви, доданих до неї матеріалів судом не знайдено підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Згідно до ч. 2 ст. 100 КАС України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Відповідно до абз. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись статтями 99, 100, 155, 160, 165 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
1. Позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу Державної фіскальної служби України № 123-дс від 16.08.2016 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_1 у вигляді оголошення зауваження - залишити без розгляду.
2. Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з ч.3 ст. 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки, визначені ст. 254 КАС України.
Головуючий суддяОСОБА_4
Судді: М.М. Луцович
ОСОБА_5
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 21 квітня 2017 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 25 квітня 2017 року.
Судове рішення № 66152945, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 21.04.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 807/1590/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: