Рішення № 66144644, 18.04.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2017 р.Справа № 925/257/17

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Потапенко В.В., з секретарем судового засідання Швидкою О.В. та представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю,

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси справу

за позовом Черкаської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Галичина»

про стягнення 147 740 грн. 95 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Черкаська міська рада звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди землі від 25 червня 2015 року в сумі 139 047 грн. 21 коп. та пеню в сумі 8 693 грн. 21 коп.

Представник позивача позов підтримав повністю, дотримувався позиції, викладеної в позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 18 квітня 2017 року оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду на підставі статті 85 ГПК України.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, суд виходить з наступного:

Згідно частини 8 статті 16 ГПК України справи у спорах, передбачених пунктом 6 частини першої статті 12 ГПК України, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням обєктів земельних відносин або основної їх частини.

Рішенням Черкаської міської ради від 27.01.2015 року № 2-724 «Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод «Галичина» земельної ділянки в оренду по вул. Смілянській 78/4» (далі «Рішення») Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод «Галичина» було надано в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,3060 га, яка знаходиться у м.Черкаси по вул. Смілянській, 78/4 під автозаправочний комплекс за рахунок землекористування товариства з обмеженою відповідальністю «АТІКВА».

Згідно пункту 3 Рішення за цільовим призначенням земельну ділянку віднесено до категорії земель транспорту.

За функціональним використанням земельна ділянка віднесена до категорій земель комерційного використання.

25 червня 2015 року між Черкаською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод «Галичина» (Орендар) було укладено договір оренди землі (далі «Договір»), який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.06.2015 року за № 10184291.

У відповідності з п. 1. Договору Орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 27.01.2015 року №2-724 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться в місті Черкаси, по вул. Смілянській, 78/4.

Відповідно до п. 2. Договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,3060 га (нуль цілих три тисячі шістдесят десятитисячних гектарів)під автозаправочний комплекс. Кадастровий номер земельної ділянки 7110136700:04:041:0001.

За функціональним використанням земельну ділянку віднесено до категорії земель комерційного використання.

Відповідно до п. 5. Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом Управління Держземагентства у Черкаському районі Черкаської області від 11.03.2015 року №414 з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі становить:

- 3 972 063,60 грн. землі комерційного використання.

Згідно пункту 9. Договору за оренду земельної ділянки Орендар сплачує орендну плату у грошовій формі.

Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки і на час укладання цього договору становить 119 162 грн. 00 коп. землі комерційного використання.

Пунктом 13. Договору передбачено, що в разі проведення щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі, внесення інших змін на підставі вимог діючого законодавства, а також в разі будь-яких змін Черкаською міською радою розмірів орендної плати та нормативної грошової оцінки, що діють в м. Черкаси, розмір грошової оцінки земельної ділянки та розмір щорічної орендної плати змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього Договору.

З 25 червня 2015 року, тобто, з початку дії Договору, розмір орендної плати становив 9930,17 грн. у місяць, що становить 3 % від грошової оцінки землі (119162,00 : 12 = 9 930,17).

З 01.01.2016 року для обчислення орендної плати застосовується коефіцієнт індексації грошової оцінки землі - 1,433.

Позивач стверджує, що з 01.01.2016 року розмір орендної плати становить 28 459, 84 грн. щомісячно (що становить 6 % від грошової оцінки землі). Розмір орендної плати позивачем був змінений у зв'язку з тим, що рішенням Черкаської міської ради від 28.01.2016 року № 2-136 «Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 25.06.2015 № 2-1312 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси» були змінені ставки орендної плати за користування земельними ділянками на території м. Черкаси. Так, пунктом 9 Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси, затвердженого вищевказаним рішенням Черкаської міської ради від 28.01.2016 року № 2-136, ставка орендної плати за земельні ділянки, зайняті автозаправочними станціями, встановлена у розмірі 6 % від нормативної грошової оцінки землі. За розрахунком позивача, оскільки відповідно до п. 5. Договору грошова оцінка земельної ділянки становить 3972063,60 грн., то розрахунок вказаної суми, виходячи із 6% від грошової оцінки землі та з урахуванням коефіцієнта індексації наступний: 3972063,60 х 6% х 1,433 : 12=28459,84 грн.

З 25 червня 2015 року, тобто з дати державної реєстрації Договору, по 31 грудня 2016 року (останній звітний місяць) за грошовими зобов'язаннями, передбаченими умовами Договору, відповідачу позивачем нараховано: 403085, 14 грн. орендної плати згідно пункту 9. Договору; 49 266, 44 грн. упущеної вигоди (не отриманого прибутку) за період користування земельною ділянкою з дати прийняття рішення про надання земельної ділянки до моменту набуття чинності Договору, тобто, з 27.01.2015 р. по 24.06.2015 p., що передбачено підпунктом «з» пункту 31 Договору. Позивач вказує, що в порушення взятих на себе договірних зобов'язань відповідач за цей період користування земельною ділянкою сплатив позивачу лише 313304, 37 грн., внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 139047, 21 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що рішення Черкаської міської ради №2-136 від 28.01.2016 року не є підставою для нарахування орендної плати, оскільки відповідно до Договору орендна плата за землю, включаючи суму упущеної вигоди, сплачувалась ним до місцевого бюджету в повному обсязі. Представник відповідача стверджує, що відповідачем повністю виконуються умови Договору в частині своєчасної сплати орендної плати, з січня 2016 року відповідач сплачував орендну плату з урахуванням щорічної індексації.

Згідно рекомендації, викладеної у п. 2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Судам слід враховувати, що розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору. Якщо зі зміною граничного розміру орендної плати таку ж зміну до договору оренди в установленому законом порядку не внесено, то застосуванню підлягає відповідна умова договору.

Суд вважає, що оскільки сторонами ні в добровільному, ні в судовому порядку не було внесено зміни до Договору щодо розміру орендної плати, то нарахування позивачем орендної плати в більшому розмірі, ніж передбачено Договором, є безпідставним.

Судом встановлено, що орендна плата відповідачем сплачувалася відповідно до умов Договору з урахуванням щорічної індексації. Позивач у позовній заяві вказав, що з 01.01.2016 року для обчислення орендної плати застосовується коефіцієнт індексації грошової оцінки землі - 1,433. Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем (а.с. 20), з 01 січня 2016 року відповідач почав сплачувати кожного місяця по 14229 грн. 93 коп. (9930,17х 1,433=14229,93 грн.), що є вірним розрахунком орендної плати. Заборгованість відповідача по Договору згідно вказаного розрахунку відсутня.

Згідно з нормами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене, оцінюючи в сукупності зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України у разі відмови у позові понесені у даній справі судові витрати повністю покладаються на позивача та йому не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

СУДДЯ В.В. Потапенко

Повне судове рішення складено 21 квітня 2017 року.

Суддя В.В. Потапенко