Ухвала суду № 66141709, 19.04.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1601/17 Справа № 203/3496/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Петешенкова М.Ю.

Категорія 20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Петешенкової М.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Ткаченко І.Ю.

при секретарі - Черкас Є.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 за участю третіх осіб: публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сімєю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання права особистої власності на частину квартири, визнання майна спільною сумісною власністю, визначення часток та визнання права власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення відмовлено (т.4 а.с.226-227).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до розяснень, що надані судам у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільних справах», додаткове рішення може бути ухвалене лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК України.

Судом встановлено, що рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 23 березня 2015 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, за участю третіх осіб: ПАТ «УкрСиббанк», приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сімєю без реєстрації шлюбу, визнання права особистої власності на частину квартири, визнання майна спільною сумісною власністю, визначення часток та визнання права власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Вказаним рішенням вирішено питання відповідно до ст.88 ЦПК України про стягнення на користь ОСОБА_2 судового збору у розмірі 1637, 20 грн.

Ухвалами апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2015 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 грудня 2015 року, рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

Постановою Верховного суду України від 07 вересня 2016 року зазначені вище рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій про визнання недійсним договору купівлі-продажу були скасовані та в задоволені позовних вимог ОСОБА_3 в цій частині відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення у справі додаткового рішення, суд першої інстанції виходив із того, що в даному випадку відсутні передбачені ч. 1 ст. 220 ЦПК України підстави для такої процесуальної дії, оскільки розподіл судових витрат відбувся за результатом фактично понесених витрат та розгляду справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про те, що питання розподілу судових витрат вирішено судом першої інстанції з порушенням правил ст.88 ЦПК України, не приймаються судом до уваги, оскільки рішення суду першої інстанції було переглянуто судами апеляційної та касаційної інстанцій та Верховним судом Україниі в частині розподілу судових витрат залишено у силі.

Суд першої інстанції також вірно зазначив про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення щодо стягнення на користь ОСОБА_2 судових витрат, понесених у зв»язку зі сплатою судового збору в сумі 121,80 грн. 80 коп. за подачу апеляційних скарг на ухвали суду від 05 листопада 2014 року та від 16 січня 2015 року про забезпечення позову, оскільки за остаточним вирішення питання апеляційна скарга ОСОБА_2 відхилена.

За таких обставин, доводи зазначені ОСОБА_2 в апеляційній скарзі не дають підстав для скасування ухвали суду, тому що фактично є критичною особистою її оцінкою та зводяться до незгоди з висновками судових рішень по суті.

Виходячи з вище наведеного, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а ухвала суду відповідає вимогам процесуального закону та матеріалам позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: М.Ю. Петешенкова

ОСОБА_6

ОСОБА_7