Постанова № 66136534, 20.04.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/563/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

20 квітня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Сапальової Т.В. Боровицького О. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного нотаріуса державного реєстратора Хотинського районного нотаріального округу Масловської Ірини Юріївни на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса державного реєстратора Хотинського районного нотаріального округу Масловської Ірини Юріївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4, про визнання протиправними дій та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до приватного нотаріуса державного реєстратора Хотинського районного нотаріального округу Масловської І.Ю., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4, з урахуванням уточнених позовних вимог просила визнати протиправними дії державного реєстратора та зобов'язати відповідача скасувати державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснене на ім'я ОСОБА_4 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

10 січня 2017 року Чернівецький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце судового засідання повідомлені завчасно і належним чином, а відтак судом апеляційної інстанції у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розглянуто справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно з ухвали Хотинського районного суду Чернівецької області від 23.02.1995 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна бувшого колгоспного двору прийнято рішення про затвердження мирової угоди, згідно якої ОСОБА_3 відійшло 70/100 частки домоволодіння, а ОСОБА_4 30/100 частки домоволодіння в АДРЕСА_1.

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду по АДРЕСА_1, складеного 27.05.2013 р. власниками будинку зазначено ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Рішенням №9/3 від 25.03.2015 р. Шиловецькою сільською радою присвоєно поштову адресу частині житлового будинку, яка належить ОСОБА_3: АДРЕСА_1.

Так, згідно з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого 10.12.2015 р. встановлено, що 07.12.2015 р. державним реєстратором зареєстровано право спільної сумісної власності в розмірі 70/100 частки домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Із копії реєстраційної справи НОМЕР_1, яка міститься в матеріалах справи, встановлено, що 28 квітня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до державного реєстратора із заявою про реєстрацію права власності житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1.

Так, державному реєстратору було подано: довідку виконкому Шиловецької сільської ради від 28.03.2016 р. в тому, що ОСОБА_4 є власником домоволодіння у АДРЕСА_1; довідку Шиловецької сільської ради від 06.04.2016 р. про присвоєння житловому будинку в АДРЕСА_1; Витяг з по господарської книги №1, особовий рахунок НОМЕР_2 Шиловецької сільської ради за 2011-2015 роки; Технічний паспорт, виготовлений 02.12.2015 р., на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1, власником якого зазначено ОСОБА_4.

На підставі поданих документів відповідачем було зареєстровано за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок розташованого в АДРЕСА_1, розмір частки зазначено - " 1".

Не погодившись з такими діями та рішенням, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в даному випадку діяв не на підставі, не в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-VI від 01 липня 2004 року (Закон №1952), починаючи з 01 січня 2013 року єдиною державною інформаційною системою, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав є Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (Державний реєстр прав).

Згідно з ст. 6 Закону №1952 систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 5 Закону №1952 у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Статею 10 Закону №1952 визначено, що державним реєстратором, зокрема, є нотаріус. При цьому, державний реєстратор здійснює наступні повноваження:

1)встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

-відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

- відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

- відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах;

- наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником;

4) під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації прав;

7) виготовляє електронні копії документів та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує та веде реєстраційні справи у паперовій формі;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Статтею 27 Закону №1952 визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі:

1)укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно чи його дубліката, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

При цьому, Постановою Кабінетів Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (Порядок №1127).

Згідно п. 42 Порядку №1127 для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що розташовані на території сільських, селищних, міських рад та які закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:

-документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги;

- виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

Як встановлено з матеріалів справи, що з метою реєстрації 30/100 частки домоволодіння у АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4, державному реєстратору було подано відповідну заяву та пакет документів, зокрема: технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; довідку, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси; довідку та витяг про належність нерухомого майна, та відомостей про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку (інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в зазначено про те, що земельна ділянка на якій розташований будинок АДРЕСА_1 зареєстрована в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_4)

Враховуючи те, що ОСОБА_4 було надано всі документи, визначені Порядком №1127, а тому колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржене рішення відповідача прийнято в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України вказує, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу приватного нотаріуса державного реєстратора Хотинського районного нотаріального округу Масловської Ірини Юріївни задовольнити.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2017 року, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до приватного нотаріуса державного реєстратора Хотинського районного нотаріального округу Масловської Ірини Юріївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4, про визнання протиправними дій та скасування рішення, - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Сапальова Т.В. Боровицький О. А.