Ухвала суду № 66133384, 13.04.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/2343/17 Головуючий у 1 інстанції: Мисько Х.М.

Провадження № 11-сс/783/318/17 Доповідач: Стельмах І. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Стельмаха І.О.,

суддів Гуцала І.П., Калиняк О.М.,

з участю секретаря Петрук Ю.Ю.,

прокурора Малахівського Ю.В.,

третьої особи ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Савки О.Я.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу захисника Савки О.Я. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 06 квітня 2017 року про накладення арешту на майно,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 06 квітня 2017 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області підполковника юстиції Гапоненка В.О. про накладення арешту на майно та накладено арешт, в тому числі на автомобіль марки «Мітсубісі Галант», д.н.з. «НОМЕР_1».

На ухвалу слідчого судді захисник Савка О.Я. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, а саме автомобіль марки «Mitsubishi Galant 2.0», 1996 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_4 та перебуває у законному володінні та користуванні ОСОБА_1

В обґрунтування апеляційної скарги захисник покликається на те, що автомобіль був вилучений 29 березня 2017 року та доставлений у Жовківське ВП ГУ НП у Львівській області без складання відповідного протоколу і без вручення його ОСОБА_1, який на законних підставах законно володіє автомобілем, а клопотання про арешт майна подане лише 03 квітня 2017 року, тобто з порушенням строків, передбачених ч.5 ст. 171 КПК України. Однак слідчий суддя в порушенням вимог ч.6 ст. 173 КПК України постановив оскаржувану ухвалу. У клопотанні слідчого погодженого з прокурором не вказано підстав для накладення арешту на майно. В порушення вимог п.2 ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні зазначено лише перелік майна але не зазначено види майна, яке слід арештувати. Клопотання складене з порушенням вимог ст.ст. 171, 172 КПК України. Оскільки власник автомобіля ОСОБА_4 та законний володілець ОСОБА_1 не є учасниками кримінального провадження, тому накладений арешт на майно є безпідставним. Зазначає, що цивільна дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_5 перебуває на 9 місяці вагітності, а тому автомобіль є необхідним для відвідування лікарів та транспортування її до пологового будинку. Арешт автомобіля створює перешкоди для вказаних осіб. ОСОБА_5 є інвалідом ІІІ групи з дитинства, а тому позбавлення можливості користуватися автомобілем створює суттєві перешкоди, незручності та порушує права та інтереси добросовісного власника та користувача майна, однак суд даних фактів при прийнятті рішення не врахував та постановив незаконну ухвалу. ОСОБА_1 не було відомо, що саме відбуватиметься на тому місці куди він підвіз людей. Слідчим суддею не вказано правову підставу накладення арешту на автомобіль.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Савки О.Я. на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали слідчого судді без зміни, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

При постановленні ухвали про арешт майна слідчий суддя допустив неповноту судового розгляду, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення.

Приймаючи рішення про необхідність накладення арешту на майно (великий перелік різного вилученого майна), серед якого також був вказаний легковий автомобіль «Мітсубісі галант 2,0», 1996 року випуску, шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2, реєстраційний номер «НОМЕР_1», виходячи із розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя покликався на те, що дане майно має важливе значення для кримінального провадження, оскільки є предметом кримінального правопорушення та зберегло на собі сліди його вчинення.

Згідно з клопотанням, слідчим відділом Управління СБ України у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22017140000000031 від 29 березня 2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 110, ч.1 ст. 161, ч.3 ст. 296, ч.3 ст. 345 КК України.

Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Такий, зокрема, згідно з вимогами вказаної статті кримінального процесуального закону, допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.. 98 КПК України.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Як встановлено апеляційним судом, серед підстав необхідності накладанення арешту на вказане майно, окрім як з метою недопущення його знищення чи зміни, старшим слідчим в ОВС 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області Гапоненком В.О. у клопотанні зазначено, що майно (вилучене на місці - перелік якого зазначено у клопотанні) є предметами, засобами і знаряддями вчинення кримінальних правопорушень, які можуть бути використані у якості доказів та є необхідні для призначення і проведення відповідних експертиз.

Дослідивши матеріали кримінального та судового провадження, колегія суддів прийшла до переконання, що вказаний транспортний засіб відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема є матеріальним об'єктом, який містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, відтак такий підлягає арешту.

Відповідно до п.6 ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

На переконання колегії суддів апеляційного суду, хоч слідчий суддя прийняв рішення про накладення арешту на все вилучене майно, у тому числі на автомобіль марки «Мітсубісі галант» з підстав, що таке майно може бути доказом у кримінальному проваджені, однак слідчий суддя при накладенні арешту на вказаний автомобіль не врахував наслідків для осіб, в яких такий перебуває у користуванні. При цьому, слідчий суддя допустився помилки при зазначенні індифікаційних даних автомобіля, помилково зазначивши реєстраційний номер автомобіля як «Мітсубісі галант» д.н.з. НОМЕР_1, хоча правильними даними вказаного автомобіля є: «Мітсубісі галант 2,0», 1996 року випуску, шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

В апеляційному суді встановлено, що цивільна дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_5 перебуває на 9 місяці вагітності та часто відвідує лікарів, автомобіль, що знаходиться у користуванні ОСОБА_1, є необхідним для доставки її до лікарів, транспортування до пологового будинку, а тому накладення арешту на автомобіль із забороною ним користуватися створює для них суттєві труднощі. Крім того, ОСОБА_5 є інвалідом ІІІ групи з дитинства, а тому позбавлення можливості користуватися автомобілем створює суттєві перешкоди, незручності та порушує права та інтереси добросовісного власника та користувача майна.

Доводи апелянта про необґрунтованість накладення арешту у зв'язку з тим, що власник майна і володілець не перебувають у статусі підозрюваних, обвинувачених, є безпідставними та не заслуговують на увагу.

Щодо доводів апелянта про перевищення слідчим 48-годинного терміну для подачі клопотання про арешт майна, то такі є необґрунтованими та безпідставними, оскільки з матеріалів провадження вбачається, що клопотання слідчим до суду подано 30 березня 2017 року (згідно вх. № 10596), тобто у визначений ч.5 ст. 171 КПК України строк, а не 03 квітня 2017 року, як про це зазначає апелянт.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги. Ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на автомобіль, яким користується ОСОБА_1 слід скасувати та в цій частині постановити нову ухвалу.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника Савки О.Я. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 06 квітня 2017 року в частині накладення арешту на майно - автомобіль «Мітсубісі галант», реєстраційний номер «НОМЕР_1» скасувати.

Клопотання старшого слідчого в ОВС 2-го відділення СВ УСБ України у Львівській області підполковника юстиції Гапоненка В.О. в частині накладення арешту на майно - автомобіль «Мітсубісі галант», реєстраційний номер «НОМЕР_1», задовольнити частково.

Накласти арешт на легковий автомобіль «Мітсубісі галант 2,0», 1996 року випуску, шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2, реєстраційний номер «НОМЕР_1» із тимчасовим позбавленням права на відчуження та розпорядження даним автомобілем.

Автомобіль легковий «Мітсубісі галант 2,0», 1996 року випуску, шасі (кузова, рами) № НОМЕР_2, реєстраційний номер «НОМЕР_1» повернути ОСОБА_1 у користування, відповідальне зберігання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

С у д д і :

І.О. Стельмах І.П. Гуцал О.М. Калиняк