Постанова № 6613320, 16.10.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

16 жовтня 2009 р. Справа № 2а-8924/09/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі

Головуючого-судді Костіва М.В.

при секретарі Билень Н.С.

за участю представників:

від позивача: Сівак О.О. - представник;

від відповідача: не зявилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові матеріали позовної заяви Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова, м. Львів, до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства “Гал-СВ”, м. Львів, про стягнення 496269,45 грн.,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова, м. Львів, звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства “Гал-СВ”, м. Львів, про стягнення 496269,45 грн. боргу, з якого 253380,56 грн. недоїмка зі сплати страхових внесків, 242888,89 грн. недоїмка зі сплати фінансової санкції.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2008 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 21.05.2009 р. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.

Представникам сторін розяснено їх права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України. У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

Представник позивача у судових засіданнях позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що актом №26 від 18.03.2008 р. перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та перевірки достовірності даних, відображених у звітності персоніфікованого обліку, Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційним підприємством “Гал-СВ ЛТД” було встановлено ряд порушень, за результатами чого було направлено відповідачу вимогу про сплату боргу №Ю-131 від 19.03.2008 р. на суму недоїмки 272245,60 грн. та винесено рішення №74/04/19339416 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків від 01.04.2008 р. на суму 242888,89 грн. фінансових санкцій. Відповідач оскаржував ці рішення, однак рішенням Пенсійного фонду України №15796/09-10 від 08.09.2008 р. за результатами розгляду скарги, рішення про застосування фінансових санкцій було залишено без змін, а вимога про узгодження вимоги від 19.03.2008 р. №Ю-131 про сплату боргу була залишена без розгляду. В судовому порядку у встановлений строк відповідач це рішення не оскаржував. Не сплатив відповідач також самостійно обчислені ним суми. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечував з мотивів, зазначених у запереченні. Посилається на те, що на підставі ст. 6 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” ним було обрано єдиний податок, а відтак відповідач не є платником цього збору. У відповідності до Закону України “Про вирішення питання щодо заборгованості субєктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у звязку з не перерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року І кварталу 2005 року” суми, сплачені до цього періоду, слід вважати переплатою, а відтак позивач безпідставно нарахував суму позову. Просить у позові відмовити.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення, оглянувши оригінали документів, що мають значення для справи, суд встановив наступне.

Відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується заявою від 06.08.2001 року.

Актом №26 від 18.03.2008 р. перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та перевірки достовірності даних, відображених у звітності персоніфікованого обліку, Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційним підприємством “Гал-СВ ЛТД” було встановлено ряд порушень, зокрема, заниження суми страхових внесків, що нараховуються на фактичні витрати на оплату праці, на суми перших пяти днів тимчасової непрацездатності та на суми допомоги у звязку з тимчасовою непрацездатністю, за лютий грудень 2004 р. на 57739,39 грн., завищено суми страхових внесків, що нараховуються на фактичні витрати на оплату праці, на суми перших пяти днів тимчасової непрацездатності та на суми допомоги у звязку з тимчасовою непрацездатністю за січень листопад 2005 р. на суму 2524,67 грн., заниження суми страхових внесків, що нараховуються на фактичні витрати на оплату праці, на суми перших пяти днів тимчасової непрацездатності та на суми допомоги у звязку з тимчасовою непрацездатністю за грудень 2005 р. січень 2008 р. на 274770,27 грн., заниження суми внесків за осіб, які отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2005 та 2006 р.р. на 90,55 грн., у звязку із чим порушено п. 1 ст. 19 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”.

Відповідач не надав належних доказів відсутності порушень, зазначених у вказаному акті, посилаючись лише на те, що він взагалі не є платником зазначених внесків. Однак таке посилання не заслуговує на увагу, враховуючи подання відповідачем відповідної звітності позивачу навіть за оспорювані періоди, що підтверджується актом, а суми, зазначені в акті були донараховані не у звязку із посиланням відповідача на те, що він не є платником цих внесків, а у звязку із виявленими відхиленнями в даних про фактичні витрати на оплату праці. Згідно із ст. 18 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” страхові внески є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється в порядку, визначеному цим законом.

Не доведено суду також підпадання відповідача під норми Закону України “Про вирішення питання щодо заборгованості субєктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у звязку з не перерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року І кварталу 2005 року”. Згідно із ст. ст. 1, 2 вказаного закону лише ті суми внесків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, які були сплачені ними в складі податків згідно з чинним законодавством України протягом 2004 року - I кварталу 2005 року, але не були зараховані на їх особові рахунки в цих фондах у зв'язку із застосуванням Державним казначейством України норм діючого на той час Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23 грудня 2004 р., не вважаються заборгованістю. Донарахування та фінансові (штрафні) санкції до суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності щодо сум фактично сплачених внесків у 2004 році - I кварталі 2005 року, не застосовуються. Доказів недотримання позивачем зазначених положень суду не надано.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки відповідачу було направлено вимогу про сплату боргу №Ю-131 від 19.03.2008 р. на суму недоїмки 272245,60 грн. та винесено рішення №74/04/19339416 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків від 01.04.2008 р. на суму 242888,89 грн. фінансових санкцій. Відповідач оскаржував ці рішення, однак рішенням Пенсійного фонду України №15796/09-10 від 08.09.2008 р. за результатами розгляду скарги, рішення про застосування фінансових санкцій було залишено без змін, а вимога про узгодження вимоги від 19.03.2008 р. №Ю-131 про сплату боргу була залишена без розгляду. В судовому порядку у встановлений строк відповідач це рішення не оскаржував. Крім того, несплаченими залишились суми внесків, самостійно обчислених відповідачем та зазначені у розрахунку. Доказів зворотнього суду не надано.

Посилання відповідача на помилковість обчислення зазначених сум не доведена ним у встанволеному порядку. Окрім того, суд враховує ту обставину, що вимог про визнання нечинними зазначених рішень суду не заявлялось, предметом спору є стягнення на підставі вказаних рішень, які не були скасовані.

Згідно із ст. 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки, а також рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу є виконавчими документами. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Позивач скеровував відповідачу належну вимогу, що підтверджується матеріалами справи.

Належних доказів сплати зазначеної суми чи наявності передбачених законодавством підстав для звільнення відповідача від її оплати, суду не надано. Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення.

Враховуючи наведене, позов підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. 1. Позов задовольнити повністю.

2. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства “Гал-СВ”, м. Львів, на користь управління пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова, м. Львів, 496269,45 грн. боргу.

3. 3. Постанова набирає законної сили у відповідності із ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Суддя Костів М.В.

Повний текст постанови виготовлено 21.10.2009 року.