Постанова № 6613031, 29.10.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №2а-3321/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2009 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Лемеха Л.Я.

за участю:

представника позивача Бричкіна О.А. (дов. від 02.01.2009 р.)

представника відповідача Кармелюка Т.Б. (дов. №7893/10-008 від 03.04.2009 р.)

розглянувши у судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Матадор Плюс" до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень , -

Встановив:

Приватне підприємство "Матадор Плюс" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень №0001222300/0/10273 від 05.05.2008 р., №0001212300/0/10274 від 05.05.2008 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення- рішення є протиправними та не відповідають нормам чинного законодавства України.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надавши пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.

Представник відповідача проти позову заперечив, мотивуючи заперечення тим, що позивачем в порушення норм ст. 4 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств " занижено валовий дохід за 2007 рік на загальну суму 72548,45 грн. Крім того позивачем безпідставно віднесено до валових витрат за 2007 рік вартість мобільного звязку.

Заслухавши думку представників сторін, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

У період з 31.03.2008 р. по 11.04.2008 р. працівниками ДПІ у Шевченківському районі м. Львова було проведено виїзну планову документальну перевірку Приватного підприємства "Матадор Плюс" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 31.12.2007 р.

При перевірці правильності визначення валового доходу встановлено, що ПП "Матадор Плюс" в порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" занижено валовий дохід за 2007 рік на 72548,45 грн., в тому числі по контрагенту ПП "Томед" - 72394,74 грн.

За результатами документальної перевірки та на підставі складеного акту перевірки №630/93/23-1/31216119 від 16.04.2008 р., податковим органом були винесені рішення №0001212300/0/10274 від 05.05.2008 р. про порушення підприємством п.п. 4.1.6 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та №0001222300/0/10273 від 05.05.2008 р. про порушення п.п. 7.4.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Як вбачається зматеріалів справи, між ПП "Матадор Плюс" та ПП "Томед" було укладено угоду №б/н від 01.01.2004 р. про надання транспортно-експедиційних послуг згідно з заявками.

Постановою Господарського суду Львівської області від 04.04.2006 р. у справі №5/153-28/26 за позовом ДПІ у Шевченківському районі м. Львова до ПП "Матадор Плюс" та ПП "Томед", про визнання нечинним господарського зобовязання, господарське зобовязання за угодою №б/н від 01.01.2004 р. укладеною між ПП "Томед" та ПП "Матадор Плюс" визнане недійсним. Таким чином всі зобовязання, які виникли згідно цієї угоди, визнанні нечинними» з моменту набрання чинності даного судового рішення. Податковим органом на підставі акту №165/23-2/31216119 від 22.04.2005 р. вартість наданих з боку ПП "Томед" транспортних послуг була виключена зі складу валових витрат ПП "Матадор Плюс", наданих згідно вище зазначеної угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд приходить до висновку, що податковим органом безпідставно донараховано позивачу податкове зобовязання з податку на прибуток, повязаного із виникненням заборгованості за транспортні послуги перед ПП "Томед".

Щодо безпідставного віднесення ПП "Матадор Плюс" до складу валових витрат за 2007 рік вартості мобільного звязку, суд виходив з наступного.

Відповідно до наявного в матеріалах справи наказу позивача від 05.01.2006 р. №01/01/06 встановлено правила використання працівниками підприємства послуг телефонного зв'язку у межах господарських та договірних відносин з іншими підприємствами.

Відповідно до зазначеного наказу позивачем затверджувався перелік абонентів (номерів) мобільного зв'язку підприємства, користування мобільним зв'язком дозволено виключно з виробничою необхідністю.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Пунктом 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлений виключний перелік операцій, які не відносяться до складу валових витрат. До вказаного переліку не включені витрати на сплату сум з мобільного зв'язку.

За таких підстав, витрати на послуги мобільного зв'язку у відповідності до вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", позивач, на думку суду, правомірно відніс до складу валових витрат виробництва та обігу.

Наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року, (зареєстрований в Мінюсті України 25.08.2005 р. за №925/11205) затверджено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства з наступними змінами (далі - Наказ) згідно якого передбачено: п.1.7. - факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів; пункт 2.3.2. - за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; пункт 2.3.4. - не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, “приховування об'єкта оподаткування”, “розкрадання”, “привласнення”, “описка” тощо); пункт 2.4.3. - в акті не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення.

Податковий орган зазначає, що позивачем в процесі проведення перевірки не було подано жодних документів, які б свідчили про той факт, що телефонні розмови, вартість яких віднесено до складу валових витрат, пов'язані із веденням господарської діяльності. Перевіркою встановлено відсутність первинних документів, які б підтверджували, що витрати на послуги цифрового зв'язку пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Однак позивачем в судовому засіданні було представлено наказ від 05.01.2006 р. №01/01/06 щодо встановлення правил використання працівниками підприємства послуг телефонного зв'язку, а також рахунки за телекомунікаційні послуги від ЗАТ "Український мобільний звязок".

Відповідач зазначає про те, що підтверджуючими документами використання послуг телефонного зв'язку у господарській діяльності позивача, можуть бути, зокрема роздруківки телефонних розмов, які вказують на те, що розмови по телефону велися з контрагентами за угодами, з працівниками підприємства тощо.

Проте, як вбачається з листа керівника Львівської філії ЗАТ "Український мобільний звязок" від 15.10.2009 р. №15/1552, немає технічної можливості здійснити роз друк розмов абонента - ПП "Матадор Плюс", оскільки послуга детального роздруку подій надається лише за останні три місяці, тобто така інформація доступна з липня 2009 р.

Суд приходить до висновку, що твердження податкового органу про безпідставне віднесення ПП "Матадор Плюс" вартості мобільного звязку до складу валових витрат за 2007 рік, будується лише на припущеннях, в порушення вимог Наказу ДПА України №327 від 10.08.2005 року.

За таких обставин, Львівський окружний адміністративний суд вважає, що позовні вимоги підставні і обґрунтовані, а тому адміністративний позов належить задоволити.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова №0001222300/0/10273 від 05.05.2008 р., №0001212300/0/10274 від 05.05.2008 р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Р. Брильовський

Повний текст постанови виготовлено 04.11.2009 р.