Ухвала суду № 66128410, 20.04.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 366/2498/16-ц Головуючий у І інстанції Слободян Н. П.Провадження № 22-ц/780/2335/17 Доповідач у 2 інстанції Верланов С. М.Категорія 58 20.04.2017

УХВАЛА

Іменем України

20 квітня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Савченка С.І., Білоконь О.В.,

за участю секретаря - Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Іванківського районного суду Київської області від 05 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до державного виконавця Головного територіального управління юстиції у Київській області Іванківського міжрайонного управління юстиції відділу Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаною вище позовною заявою, в якій на підставі статей 383-389 ЦПК України просив:

- визнати протиправними дії та бездіяльність державного виконавця Іванківського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Іваненка В.М. (далі - Іванківського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області) з примусового виконання засудженими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вироку Іванківського районного суду Київської області від 21 квітня 2015 року;

- скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 10 серпня 2016 року (ВП № 48055599) стосовно засудженого ОСОБА_5 та постанову про закінчення виконавчого провадження від 10 серпня 2016 року (ВП № 48217723) стосовно засудженої ОСОБА_4, прийняти нове судове рішення про зобов'язання державного виконавця Іваненка В.М. виконати вимоги вироку Іванківського районного суду Київської області від 21 квітня 2015 року в повному обсязі, зобов'язавши ОСОБА_5 сплатити потерпілому ОСОБА_2 моральну шкоду у сумі 500 грн.;

- стягнути з державного виконавця Іваненка В.М. на користь позивача моральну шкоду у розмірі 1 000 грн., завдану протиправними діями та бездіяльністю державного виконавця при примусовому виконанню вироку Іванківського районного суду Київської області від 21 квітня 2015 року.

Ухвалою судді Іванківського районного суду Київської області від 18 січня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Іванківського районного суду Київської області від 05 лютого 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.207 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу судді першої інстанції від 05 лютого 2017 року скасувати та задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення суддею норм процесуального права.

Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суддя місцевого суду керувався п.8 ч.1 ст.207 ЦПК України та дійшов висновку, що позивачем не було виконано вимоги ухвали судді від 18 січня 2017 року про залишення позову без руху, а саме: позивачем зазначено в якості відповідача ОСОБА_5, який не може бути відповідачем у справі за позовом про бездіяльність державного виконавця.

Однак з такими висновками судді місцевого суду погодитися не можна з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 серпня 2016 року державним виконавцем Іванківського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області Іваненком В.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 48217723 з примусового виконання виконавчого листа №366/879/15-к, виданого 20 липня 2015 року Іванківським районним судом Київської області на виконання вироку цього ж суду від 21 квітня 2015 року, яким частково задоволено цивільний позов ОСОБА_2 про зобов`язання засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 встановити в будинку АДРЕСА_1 чотири радіатори опалення: приварити їх, пофарбувати у місцях їх злому. Встановити на вхідних дверях вказаного будинку нову скобу на дверях у будинку та веранді, пофарбувати пошкоджені місця (а.с.16).

Постановою державного виконавця Іванківського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області Іваненка В.М. від 10 серпня 2016 року закінчено виконавче провадження №48055599 з примусового виконання виконавчого листа №366/879/15-к, виданого 22 липня 2015 року Іванківським районним судом Київської області про зобов`язання ОСОБА_5 встановити в будинку АДРЕСА_1 чотири радіатори опалення, пофарбувати в місцях їх злому. Встановити на вхідних дверях вказаного будинку нову скобу, також у веранді пофарбувати пошкоджені місця (а.с.17).

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаною вище позовною заявою, в якій просив:

- визнати протиправними дії та бездіяльність державного виконавця Іванківського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області Іваненка В.М. при примусового виконанні засудженими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вироку Іванківського районного суду Київської області від 21 квітня 2015 року;

- скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 10 серпня 2016 року (ВП № 48055599) стосовно засудженого ОСОБА_5 та постанову про закінчення виконавчого провадження від 10 серпня 2016 року (ВП № 48217723) стосовно засудженої ОСОБА_4, прийняти нове судове рішення про зобов'язання державного виконавця Іваненка В.М. виконати вимоги вироку Іванківського районного суду Київської області від 21 квітня 2015 року в повному обсязі, зобов'язавши ОСОБА_5 сплатити потерпілому ОСОБА_2 моральну шкоду у сумі 500 грн.;

- стягнути з державного виконавця Іваненка В.М. на користь позивача моральну шкоду у розмірі 1 000 грн., завдану протиправними діями та бездіяльністю державного виконавця при примусовому виконанню вироку Іванківського районного суду Київської області від 21 квітня 2015 року.

Тобто, позовна заява містить вимоги, порядок вирішення яких встановлений різними видами проваджень, передбаченими ЦПК України. Зокрема, вимоги позову ОСОБА_2 про визнання протиправними дій і бездіяльності державного виконавця та скасування постанов про закінчення виконавчого провадження підлягають розгляду за правилами Розділу VII ЦПК України (Судовий контроль за виконанням судових рішень), а позовна вимога про стягнення моральної шкоди у розмірі 1 000 грн., завдану протиправними діями та бездіяльністю державного виконавця - за правилами Розділу III (Позовне провадження).

У пункті 20 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз'яснено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути лише рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Суди розглядають справи за такими скаргами в передбаченому розділом VII ЦПК порядку незалежно від наявності у сторін спору про право, який підлягає розгляду в позовному провадженні. Такий спір не може бути підставою для залишення скарг без розгляду або іншим чином впливати на їх розгляд.

У разі заявлення у скарзі вимог про право (наприклад, про захист гідності, честі та ділової репутації, відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби) в їх прийнятті має бути відмовлено на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК, статті 383 ЦПК.

Залишаючи позовну заяву без руху та в подальшому залишаючи її без розгляду, суддя місцевого суду на наведене вище уваги не звернув, належним чином не з'ясував характер та зміст заявлених вимог позову, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для розгляду всіх вимог заяви ОСОБА_2 в передбаченому розділом VII ЦПК України порядку, що призвело до порушення порядку розгляду заяви ОСОБА_2, встановленого для її вирішення.

Крім того, постановляючи ухвалу про залишення заяви без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.207 ЦПК України, суддя першої інстанції не звернув уваги на те, що залишення заяви без розгляду із вказаних підстав можливо лише у випадку коли відкрито провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі за даною заявою ОСОБА_2 не було відкрито, а відтак залишення заяви ОСОБА_2 без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.207 ЦПК України, є помилковим.

Відповідно до вимог ч.3 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню на підставі ст.312 ЦПК України з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу судді Іванківського районного суду Київської області від 05 лютого 2017 року скасувати, передати питання на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді