Ухвала суду № 66125316, 18.04.2017, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/1713/17

Провадження № 4-с/592/22/17

УХВАЛА

18 квітня 2017 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді Бичкова І. Г. ,

за участю секретаря судового засідання: Троценко Ю. Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в приміщенні суду в м. Суми скаргу представника публічного акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ОСОБА_1 на постанову про відкриття провадження № 53254499 від 20.01.2017 року, -

В С Т А Н О В И В :

13.02.2017 року до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми надійшла скарга представника публічного акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ОСОБА_1 на постанову про відкриття провадження № 53254499 від 20.01.2017 року, в якій він зазначив про те, що ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.06.2016 року по справі № 592/6696/15-ц задоволено клопотання закритого акціонерного товариства Уралстройэнергомонтаж (далі стягувач) про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації (далі МКАС при ТПП РФ) від 18.12.2014 року по справі № 77/2014 (далі Рішення МКАС) про стягнення з ПАТ Сумське НВО (далі товариство, боржник) збитків у розмірі 5899998,82 руб. РФ, що за курсом НБУ станом на 21.06.2016 року становить 2245775,55 грн. , процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 25.09.2012 року по 04.04.2014 року у розмірі 742793,69 руб. РФ, що за курсом НБУ станом на 21.06.2016 року становить 282736 грн. 99 коп. , процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованими на суму 5899988,82 руб. РФ по ставці 8,25 % річних за період з 05.04.2014 року по день її фактичної виплати, а також витрати по сплаті арбітражного збору в розмірі 481258,32 руб. РФ, що за курсом НБУ станом на 21.06.2016 року становить 183186 грн. 17 коп. . 08.08.2016 року Ковпаківським районним судом м. Суми було видано виконавчий лист на виконання ухвали по справі № 592/6696/15-ц від 21.06.2016 року (далі виконавчий лист) . Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області ОСОБА_2 від 20.01.2017 року (далі постанова) було відкрите виконавче провадження № 53254499 по примусовому виконанню виконавчого листа. Товариство вважає, що постанова винесена з порушенням вимог Закону України Про виконавче провадження , є незаконною та підлягає скасуванню на підставі наступного. При винесенні постанови було порушено вимоги ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження . Ч. 1 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження передбачені обовязкові вимоги до виконавчого документу, що подається до примусового виконання. У відповідності до п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону відповідний виконавчий документ має бути повернуто стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його предявлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим вказаною статтею. Боржник зазначає, що у виконавчому листі невірно вказані або ж взагалі відсутні обовязкові реквізити виконавчого документу, передбачені п. п. 3, 5, 6 ч. 1 ст. 4 Закону. Так, згідно п. 5. ч. 1 ст. 4 Закону у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень. Боржник наголошує на тому, що в рамках даного виконавчого провадження примусовому виконанню підлягає безпосередньо Рішення МКАС. П. 1 резолютивної частини Рішення МКАС, яким передбачені заходи примусового виконання рішень в частині зобовязань боржника, викладений наступним чином: Стягнути з публічного акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М. В. Фрунзе , Суми, Україна, на користь закрытого акционерного общества Уралстройэнергомонтаж , м. Москва, Російська Федерація, збитків в розмірі 5899998,82 руб. РФ, проценти за користування чужими грошовими коштами за період з 25.09.2012 року по 04.04.2014 року у розмірі 742793,69 руб. РФ, проценти за користування чужими грошовими коштами, нарахованими на суму 5899988,82 руб. РФ по ставці 8,25 % річних за період з 05.04.2014 року по день її фактичної виплати, а також витрати по сплаті арбітражного збору в розмірі 481258,32 руб. РФ . В той же час, у графі виконавчого листа резолютивна частина рішення або вироку зазначено наступне: Визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 18.12.2014 року по справі № 77/2014 про стягнення з ПАТ Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання (колишня назва публічне акціонерне товариство Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М. В. Фрунзе ) на користь закрытого акционерного общества Уралстройэнергомонтаж збитків в розмірі 5899998,82 руб. РФ, що за курсом НБУ станом на 21.06.2016 року становить 2245775 грн. 55 коп. , проценти за користування чужими грошовими коштами за період з 25.09.2012 року по 04.04.2014 року у розмірі 742793,69 руб. РФ, що за курсом НБУ станом на 21.06.2016 року становить 282736 грн. 99 коп. , проценти за користування чужими грошовими коштами, нарахованими на суму 5899988,82 руб. РФ по ставці 8,25 % річних за період з 05.04.2014 року по день її фактичної виплати, а також витрати по сплаті арбітражного збору в розмірі 481258,32 руб. РФ, що за курсом НБУ станом на 21.06.2016 року становить 183186 грн. 17 коп. . Тобто, фактично у виконавчому листі не наведена резолютивна частина рішення, що виконується тобто Рішення МКАС, натомість викладена резолютивна частина ухвали, якою лише визнано та надано дозвіл на примусове виконання на території України Рішення МКАС. Необхідно враховувати те, що вимоги резолютивної частини ухвали визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України…. за своїм змістом не підлягають виконанню боржником, оскільки не покладають на нього жодних майнових чи немайнових зобовязань та стосуються виключно процедурних питань поширення чинності Рішення МКАС на територію України. Враховуючи викладене, боржник вважає, що такий обовязковий реквізит виконавчого документу як резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень у виконавчому листі не зазначено, що у відповідності до ст. 4 Закону є підставою для повернення виконавчого листа стягувачу та скасування постанови. П. 6 ч. 1 ст. 4 Закону встановлено, що у виконавчому документі зазначається дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) . Рішення МКАС винесене 18.12.2014 року. У відповідності до п. 1 ст. 44 Регламенту МКАС при ТПП РФ Рішення МКАС є остаточним та обовязковим з дати його винесення. Таким чином, Рішення МКАС набрало законної сили 18.12.2014 року. Саме ця дата й має бути вказана у виконавчому листі. Проте, у Виконавчому листі датою набрання рішенням законної сили зазначено 27.07.2016 року, що не відповідає дійсності та є датою набрання чинності ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.06.2016 року по справі № 592/6696/15-ц, якою лише визнано та надано дозвіл на примусове виконання на території України Рішення МКАС. Сама ухвала, як йшлося в п. 1 даної скарги, примусовому виконанню не підлягає. Таким чином, обовязковий реквізит виконавчого документу дата набрання рішенням законної сили Рішення МКАС у Виконавчому листі не зазначений, що у відповідності до ст. 4 Закону є підставою для повернення виконавчого листа стягувачу та скасування постанови. Крім того, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону, у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, імя та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) , дата народження боржника-фізичної особи. У виконавчому листі не зазначено повне найменування стягувача Закрытое акционерное общество Уралстройэнергомонтаж , а лише його скорочене найменування ЗАО Уралстройэнергомонтаж , що суперечить вимогам п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону. Крім того, наведене у виконавчому листі повне найменування боржника публічне акціонерне товариство Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання не відповідає повному найменуванню боржника, наведеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, установчих документах товариства та найменуванню боржника по справі № 592/6696/15-ц публічне акціонерне товариство Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання . Ч. 4 ст. 4 Закону також встановлено, що у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи) , що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами. Таким чином, у відповідності до вимог ст. 4 Закону головний державний виконавець Тимофєєва Т. І. мала повернути виконавчий лист стягувачу у звязку з невідповідністю його вимогам п. п. 3, 5, 6 ч. 1 ст. 4 Закону, а сам стягувач, в свою чергу, мав право звернутися з заявою до Ковпаківського районного суду м. Суми про приведення виконавчого листа у відповідність вимогам Закону і після внесення до виконавчого листа відповідних виправлень повторно звернутися до органів примусового виконання з заявою про виконання Рішення МКАС. Всупереч наведеним вимогам законодавства головний державний виконавець Тимофєєва Т. І. не повернула виконавчий лист стягувачу, а неправомірно винесла постанову про відкриття виконавчого провадження, чим порушила вимоги ст. 4 Закону, що у відповідності до ст. 387 ЦПК України є підставою для скасування постанови. За ч. 1 ст. 74 Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Ч. 5 ст. 74 Закону встановлено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Він наголошує на тому, що постанова була отримана товариством 30.01.2017 року, що підтверджується штампом на супровідному листі № 1/17/143 від 24.01.2017 року, відповідно останнім днем подання скарги на постанову є 13.02.2017 року. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 26, 34, 74 Закону України Про виконавче провадження ; ст. ст. 383 385, 387 ЦПК України, він просив скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області ОСОБА_2 від 20.01.2017 року про відкриття виконавчого провадження № 53254499 (вхідний № 5765/17 від 13.02.2017 року) (а. с. 2 5) .

14.04.2017 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_2 надіслала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заперечення по справі № 592/1713/17, в якому вона зазначила про те, що ухвалою № 592/1713/17, виданою Ковпаківським районним судом м. Суми було відкрито провадження за скаргою ПАТ Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання на постанову про відкриття виконавчого провадження № 53254499 від 20.01.2017 року відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області. Судові рішення є обовязковими для виконання на всій території України згідно ст. 124 Конституції України. Ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Закон України Про виконавче провадження спеціальний закон, який регулює виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб) . Ст. 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. В ст. 3 Закону України Про виконавче провадження зазначено, що підлягають виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій, тощо. П. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження передбачені підстави для повернення стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання виконавчий документ протягом трьох робочих днів з дня його предявлення якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання) ; 2) пропущено встановлений законом строк предявлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обовязковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ предявлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. Виходячи з системного аналізу Закону України Про виконавче провадження підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого є порушення вимог п. 4 ст. 4 Закону, якою передбачено підстави для повернення виконавчого листа без прийняття до виконання. На момент предявлення виконавчого листа № 592/6696/15 від 08.08.2016 року, виданого Ковпаківським районним судом м. Суми про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації від 18.12.2014 року по справі № 77/2014 про стягнення з ПАТ Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання (колишня назва ПАТ Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М. В. Фрунзе ) на користь закрытого акционерного общества Уралстройэнергомонтаж збитків в розмірі 5899998,82 руб. РФ, що за курсом НБУ станом на 21.06.2016 року становить 2245775,55 грн. , проценти за користування чужими грошовими коштами за період з 25.09.2012 року по 04.04.2014 року у розмірі 742793,69 руб. РФ, що за курсом НБУ станом на 21.06.2016 року становить 282736 грн. 99 коп. , проценти за користування чужими грошовими коштами, нарахованими на суму 5899988,82 руб. РФ по ставці 8,25 % річних за період з 05.04.2014 року по день її фактичної виплати, а також витрати по сплаті арбітражного збору в розмірі 481258,32 руб. РФ, що за курсом НБУ станом на 21.06.2016 року становить 183186 грн. 17 коп. , підстав для винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання не було. Оскільки виконавчий лист № 592/6696/15 від 08.08.2016 року, виданий Ковпаківським районним судом м. Суми відповідає вимогам, передбаченим Законом України Про виконавче провадження , не закінчився строк предявлення його до виконання, і він предявлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби, 20.01.2017 року державним виконавцем на підставі ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження було відкрито виконавче провадження, копії якої надіслано сторонам для відома та виконання. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення боржником отримано постанову про відкриття виконавчого провадження 30.01.2017 року. Державний виконавець зобовязаний вжити всіх заходів примусового виконання рішень, встановлених Законом України Про виконавче провадження , неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Отже, державним виконавцем проведено виконавчі дії у відповідності до вимог чинного законодавства, а заявлена у скарзі вимога про скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 20.01.2017 року про відкриття виконавчого провадження № 53254499 не підлягає задоволенню. Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України Про виконавче провадження , Інструкцією з організації примусового виконання рішень, вона просила: 1. В задоволенні скарги ПАТ Сумське НВО відмовити в повному обсязі у звязку з її безпідставністю. 2. Справу розглянути без участі представника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області у звязку з неможливістю прибути в судове засідання (вхідний № ЕП 1083 від 14.04.2017 року) (а. с. 106 109) .

18.04.2017 року представник акціонерного товариства Уралстройэнергомонтаж ОСОБА_3 надіслав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заперечення на скаргу на постанову про відкриття виконавчого провадження № 53254499 від 20.01.2017 року, в якому він зазначив про те, що заперечує проти задоволення скарги представника ПАТ Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання (далі боржник) та вважає її безпідставною, а її вимоги такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України з огляду на таке. Виконавчий лист від 08.08.2016 року у справі № 592/6696/15-ц, виданий Ковпаківським районним судом м. Суми, відповідає вимогам законодавства. Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Питання визнання та виконання рішень регулюються Конвенцією ООН Про визнання рішень від 10.06.1958 року (далі Нью-Йоркська Конвенція) , яку ратифікувала також Україна. У ст. 3 Нью-Йоркської Конвенції зазначено про те, що кожна Договірна Держава визнає арбітражні рішення як обовязкові і виконує їх відповідно до процесуальних норм тієї території, де запитується визнання і виконання цих рішень. В Україні питання визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу регулюється Нью Йоркською Конвенцією, а також главою І розділу VIII ЦПК України. Як зазначено в ч. 1 ст. 390 глави І розділу VIII ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. Відповідно до ч. 1 ст. 398 ЦПК України на підставі рішення іноземного суду та ухвали про надання дозволу на його примусове виконання, що набрала законної сили, суд видає виконавчий лист, який надсилається для виконання в порядку, встановленому законом. Як розяснено в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику розгляду судами справ про оспорювання рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду України при Торгово-промисловій палаті України та про визнання та виконання рішень міжнародних та іноземних арбітражів від 11.12.2015 року визнання рішення іноземного суду це поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України в порядку, встановленому законом (п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України Про міжнародне приватне право ) . Виконання ж іноземного рішення означає застосування засобів примусового виконання рішення іноземного суду в Україні в порядку, передбаченому ЦПК України. Таким чином, арбітражне рішення може бути виконано в Україні тільки у випадку його визнання та допуску до виконання українським судом відповідно до процедури, визначеної законодавством. З огляду на це рішення арбітражу та ухвала про його визнання та надання дозволу на виконання на території України перебувають у нерозривному звязку. Відповідно до ст. 3 Закону України Про виконавче провадження підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. На думку представника стягувача необґрунтованим твердженням боржника є те, що він вважає, що виконавчий лист не відповідає вимогам закону через те, що датою набрання рішенням законної сили є дата набрання законної сили рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації (далі МКАС при ТПП РФ) , а саме: 18.12.2014 року, а також, що у виконавчому листі, виданому Ковпаківським районним судом м. Суми, неправильно викладена резолютивна частина рішення, яке підлягає виконанню. Так, відповідно до ст. 398 ЦПК України суд звертає до примусового виконання рішення іноземного суду (міжнародного арбітражу) , видаючи виконавчий лист на підставі двох документів: 1) рішення іноземного суду (міжнародного арбітражу) та 2) ухвали про надання дозволу на його примусове виконання. Відповідно до ст. 4 Закону України Про виконавче провадження у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, імя, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, імя та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) , дата народження боржника-фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб за наявності) ; 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) ; 7) строк предявлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі) , що видав виконавчий документ) , які ідентифікують стягувача та боржника. Відповідно до ст. 398 ЦПК України на підставі рішення іноземного суду та ухвали про надання дозволу на його примусове виконання, що набрала законної сили, суд видає виконавчий лист, який надсилається для виконання в порядку, встановленому законом. Таким чином, хоч рішення міжнародного комерційного арбітражу і стає обовязковим з моменту його ухвалення, але на території України воно набуває статусу обовязкового тільки з моменту набрання законної сили ухвалою українського суду про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу. Відповідно до ч. 1 ст. 208 ЦПК України ухвала є однією із форм судового рішення. Як передбачено ч. 1 ст. 223 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Відповідно до ч. 2 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. Зважаючи на те, що представники боржника подавали апеляційну скаргу на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.06.2016 року, то вона набрала законної сили після розгляду скарги апеляційним судом, тобто 27.07.2016 року. Таким чином, рішення МКАС при ТПП РФ від 18.12.2014 року у справі № 77/2014 на території України набрало законної сили з 27.07.2016 року, що і зазначено у виконавчому листі. Ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду набирає законної сили відповідно до ст. 223 ЦПК України. Після набрання ухвалою законної сили на підставі рішення іноземного суду, суд видає виконавчий лист. Далі виконання рішення здійснюється в загальному порядку відповідно до Закону України Про виконавче провадження . Таким чином, суд правильно зазначив у виконавчих листах, у відповідності до вимог ст. ст. 223, 398 ЦПК України, ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , що ухвала в цивільній справі № 592/6696/15, на підставі якої було видано виконавчий лист, винесена 21.06.2016 року та набрала законної сили 27.07.2016 року. Аналогічної позиції дотримується апеляційний суд м. Києва в ухвалі від 05.12.2016 року у справі № 761/23198/16-ц. Щодо доводів представника боржника про те, що у виконавчому листі неправильно відображена резолютивна частина рішення, яке підлягає виконанню, представник стягувача зазначає таке. Відповідно до ст. 398 ЦПК України виконавчий лист видається на підставі двох документів (рішення міжнародного комерційного арбітражу та ухвали про надання дозволу на його примусове виконання) . Оскільки рішення міжнародного арбітражу й ухвала про його визнання та надання дозволу на виконання на території України перебувають у нерозривному звязку, то закономірно, що у виконавчому листі суд відобразив як текст резолютивної частини ухвали, так і текст рішення МКАС при ТПП РФ. Також слід врахувати положення ч. 8 ст. 395 ЦПК України, відповідно до якої якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали. Тобто, процесуальне законодавство виключає можливість суду вказати у виконавчому листі виключно резолютивну частину рішення міжнародного комерційного арбітражу, оскільки суд зобовязаний в силу вимог ч. 8 ст. 395 ЦПК України конвертувати валюту, вказану в рішенні міжнародного комерційного арбітражу у гривню. Таким чином, твердження представника про те, що у виконавчому листі повинна бути зазначена лише резолютивна частина рішення міжнародного комерційного арбітражу виключаються положеннями ЦПК України. З огляду на вищевикладене виконавчий лист від 08.08.2016 року у справі № 592/6696/ 15-ц, виданий Ковпаківським районним судом м. Суми, відповідає вимогам процесуального законодавства, а тому державний виконавець правомірно прийняв його до виконання. Твердження ж представника боржника, що у виконавчому листі має бути наведена виключно резолютивна частина рішення міжнародного комерційного арбітражу виключаються системним тлумаченням наведених вище норм процесуального законодавства України і не підтверджені посиланням на норми матеріального та процесуального права України. З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 27, 31 ЦПК України, він вважає, що скарга ПАТ Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання на постанову про відкриття виконавчого провадження № 53254499 від 20.01.2017 року не підлягає задоволенню (вхідний № ЕП 1088/17 Вх від 18.04.2017 року) (а. с. 119, 120) .

18.04.2017 року до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми надійшли додаткові пояснення по справі № 592/1713/17 представника публічного акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання Бирченка Богдана Вікторовича, в яких він зазначив про те, що в

В судове засідання представники публічного акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ОСОБА_1, ОСОБА_4, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_2, представник акціонерного товариства Уралстройэнергомонтаж ОСОБА_3 не зявилися. Про місце, дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. Просили розглянути справу без їхньої участі. Їхня неявка в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи. Відтак, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність представників публічного акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ОСОБА_1, ОСОБА_4, головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_2, представники акціонерного товариства Уралстройэнергомонтаж ОСОБА_3, що повністю узгоджується та не суперечить положенням ч. 2 ст. 169, ч. 2 ст. 386 ЦПК України (а. с. 109, 120, 130, 131) .

Ознайомившись із скаргою, дослідивши документи, додані до скарги, документи, додані до заперечення на скаргу, дослідивши судові рішення, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень в режимі повного доступу, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 статті 15 ЦПК України суди розглядають справи про визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу.

Згідно з положеннями гл. 1 розд. VIII ЦПК України для визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню, стягувач подає до суду клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.

Відповідно до принципу диспозитивності (ст. 11 ЦПК України) і змісту ст. 395 ЦПК України суд розглядає клопотання в межах заявлених у ньому вимог.

Ч. 1 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження передбачено обовязкові вимоги до виконавчого документу, що подається до примусового виконання.

У відповідності до п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження відповідний виконавчий документ має бути повернуто стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його предявлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим вказаною статтею.

Судовим розглядом було встановлено, що у виконавчому листі від 08.08.2016 року № 592/6696/15 відсутній обовязковий реквізит виконавчого документу, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження .

Згідно п. 1. ч. 1 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження у виконавчому документі зазначається назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, імя, по батькові та посада посадової особи, яка його видала.

У виконавчому листі відсутнє повне зазначення прізвище, імя, по батькові та посада посадової особи, яка видала виконавчий лист, що є порушенням вимог ст. 4 Закону України Про виконавче провадження .

Крім того, резолютивна частина Рішення МКАС містить положення щодо стягнення з боржника відсотків за користування чужими грошовими коштами без визначення конкретної суми, що належить до стягнення з боржника, з вказівкою на те, що відповідна сума має бути розрахована на дату фактичної виплати заборгованості за Рішенням МКАС. У виконавчому листі резолютивна частина Рішення МКАС викладена у повному обсязі, у тому числі щодо стягнення з боржника процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованими на суму 5899988,82 руб. по ставці 8,25 % річних за період з 05.04.2014 року по день її фактичної виплати.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження державного виконавця передбачені ст. 18 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 року.

Порядок примусового виконання судових рішень майнового характеру визначається ст. ст. 24 62 Закону України Про виконавче провадження .

При цьому Закон не надає права державному виконавцю самостійно обчислювати суму заборгованості (у тому числі розмір відсотків на суму основної заборгованості) , яка належить до стягнення з боржника у рамках виконавчого провадження. Для примусового виконання виконавчого листа, що містить положення про стягнення з ПАТ Сумське НВО відсотків за користування чужими грошовими коштами з розрахунком суми відсотків, що підлягають стягненню, на дату фактичного виконання Рішення МКАС, державний виконавець змушений буде вийти за межі своїх повноважень.

Аналогічні висновки щодо того, що примусове виконання на території України рішення, резолютивна частина якого містить положення про стягнення з боржника відсотків на дату фактичного виконання відповідного рішення без вказування конкретної суми відсотків у тексті рішення суперечить публічному порядку України, викладені у постанові Верховного Суду України від 26.10.2016 року по справі № 759/16206/14-ц.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 208 210, 387 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Скаргу представника публічного акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ОСОБА_1 на постанову про відкриття провадження № 53254499 від 20.01.2017 року задовольнити.

Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області ОСОБА_2 Від 20.01.2017 року про відкриття виконавчого провадження № 53254499.

Ухвала може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Сумської області через суд першої інстанції Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив оскаржуване судове рішення (ухвалу) .

Головуючий І.Г. Бичков