Ухвала суду № 66125109, 12.04.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/533/17

Номер справи місцевого суду: 522/14612/16-к

Головуючий у першій інстанції Капля

Доповідач Котелевський Р. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2017 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Котелевського Р.І.,

суддів: Кадегроб А.І., Прібилова В.М.

захисника адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції між Апеляційним судом Одеської області та Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська апеляційну скаргу ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 18.08.2016 року,-

встановив:

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання держаного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №42016160690000050від 02.07.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191 ч.5, ч.2 ст.28-ч.1 ст.263 КК України, та накладено арешт на майно, вилучене з будинку за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Орлівщина, вул. Димитрова, 2А, який належить на правах приватної власності ОСОБА_4, яке перелічено в описовій частині клопотання.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя наклав арешт на вказане майно з метою забезпечення збереження вилучених за вказаним адресом документів та іншого майна, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, оскільки зазначені обєкти могли зберегти на собі сліди злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як докази факту та/або обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто мають значення речового доказу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В клопотанні про поновлення строку на оскарження апелянт вказує, що клопотання прокурора було розглянуто без нього або його представника, які не були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а про винесення ухвали він дізнався лише 25.03.2017 року з Єдиного реєстру судових рішень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що слідчі та прокурори військової прокуратури не мали права звертатися з зазначеним клопотанням, оскільки кримінальне провадження не відноситься до підслідності військової прокуратури, а тому вони не мали права здійснювати досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні. Апелянт стверджує, що оскаржувана ухвала є сфальсифікованою, оскільки слідчий суддя не мав фактичної можливості 18.08.2016 року розглянути в м. Одесі клопотання прокурора про накладення арешту на майно, яке в той день вилучалося під час проведення обшуку в Дніпропетровській області.

Апеляційний розгляд проведено без участі прокурора процесуального керівника по даному кримінальному провадженню, оскільки зявившись в судове засідання апеляційного суду, прокурор військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_5 повідомив суду, що підслідність кримінального провадження №42016160690000050від 02.07.2016 року, процесуальне керівництво в якому здійснювалося прокурорами військової прокуратури та в рамках якого було задоволено клопотання прокурора, була змінена і воно було передано для подальшого розслідування до НАБУ, а за таких умов військова прокуратура Південного регіону України на даний час не здійснює процесуального керівництва по даному кримінальному провадженню.

Разом з цим, з урахуванням пояснень прокурора Уразовського В.І. про те, що він не вживав заходів щодо повідомлення прокурора, який на даний час здійснює процесуальне керівництво по даному кримінальному провадженню про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, апеляційний суд вважає, що прокуратура була належним чином повідомлена про розгляд справи. При цьому апеляційний суд виходить з того, що у відповідності до положень ст.ст. 1, 7 Закону України «Про прокуратуру», прокуратура України становить єдину централізовану систему. Тому, той факт, що отримавши повідомлення про розгляд справи, прокурор військової прокуратури, який раніше здійснював процесуальне керівництво по даному кримінальному провадженню, будучи достовірно обізнаним про зміну підслідності кримінального провадження, не вжив заходів щодо повідомлення прокурора, який на даний час здійснює процесуальне керівництво по даному кримінальному провадженню, з урахуванням ст.ст. 28, 422 КПК України, не є підставою для відкладення розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача; захисника ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; вивчивши матеріали судового провадження; обговоривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційної скарги; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подана у відповідності до вимог ст.395 КПК України, відповідно яких апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом пяти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів судового провадження убачається, що оскаржувана ухвала слідчого судді була постановлена без викликуОСОБА_2, а копію ухвали про накладення арешту на майно останній отримав лише 25.03.2017 року. Підстав ставити під сумнів дату ознайомлення з оскаржуваним рішенням у апеляційного суду не має, оскільки матеріали судового провадження не містять даних, які б спростовували ці обставини.

З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 подана у відповідності до положень ст.395 КПК України, тобто в межах строку на апеляційне оскарження, а тому підлягає розгляду.

Що стосується доводів апеляційної скарги щодо незаконності прийнятого слідчим суддею рішення, апеляційним судом встановлене таке.

Відповідно до матеріалів судової справи районного суду, клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_3 про накладення арешту на майно було подано до Приморського районного суду м. Одеси 19.08.2016 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції Приморського районного суду м. Одеси (а.с.69-75).

Після реєстрації клопотання канцелярією районного суду, відповідно до протоколу передачі судової справи №522/14612/16-к, клопотання прокурора було розподілене 19.08.2017 року, о 16 год. 27 хв., на слідчого суддю Приморського районного суду м. Одеси Каплю О.І. (а.с.68).

Разом з цим, відповідно до журналу судового засідання районного суду та змісту оскаржуваної ухвали, судове засідання відбулося, а оскаржувана ухвала була винесена слідчим суддею 18.08.2017 року (а.с. 76, 77-80).

У апеляційного суду не має будь-яких підстав ставити під сумнів зміст журналу судового засідання та оскаржуваної ухвали в частині дати складання журналу та винесення ухвали, а саме 18.08.2016 року, та вважати, що оскаржувана ухвала була винесена слідчим суддею в інший день, оскільки в матеріалах судового провадження відсутня ухвала слідчого судді районного суду щодо виправлення описки, а сам журнал судового засідання та оскаржуване рішення свідчать про протилежне.

Таким чином, матеріали судової справи свідчать про те, що слідчий суддя виніс оскаржуване рішення до офіційного надходження до районного суду подання прокурора про накладення арешту на майно та здійснення автоматичного розподілу цього матеріалу на слідчого суддю, що є порушенням ст.35 КПК України та вказує на те, що справа розглянута незаконним складом суду, що у відповідності до вимог п.2 ч.2 ст.412, п.1 ч.1 ст.415 КПК України є безумовною підставою для скасування рішення слідчого судді, прийняття апеляційним судом нової ухвали про повернення клопотання прокурора на новий розгляд до районного суду, в іншому складі суду.

З урахуванням скасування ухвали слідчого судді в звязку з істотними порушеннями вимог КПК України, апеляційний суд не обговорює доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 167, 170-173, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 18.08.2016 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання держаного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №42016160690000050від 02.07.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191 ч.5, ч.2 ст.28, ч.1 ст.263 КК України, та накладено арешт на майно, вилучене з будинку за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Орлівщина, вул. Димитрова, 2А, який належить на правах приватної власності ОСОБА_4 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою повернути клопотання про накладення арешту до Приморського районного суду м. Одеси на новий розгляд, в іншому складі суду.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області

Р.І. ОСОБА_6 ОСОБА_7 Прібилов