Ухвала суду № 66124515, 24.04.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/5160/17

№ 1-кс/522/5333/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2017 року Місто Одеса

Слідчий суддя місцевого Приморського районного суду м. Одеси Дерус А.В., при секретарі Брус Н.П., Багрій А.В., за участю прокурорів Прокопова М.В., Іваніва П.В., підозрюваного ОСОБА_3, захисників Пономаренко Д.В., Стоянова М.М., Колокольнікова В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та запобігання корупції прокуратури Автономної Республіки Крим Іваніна П.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігів, громадянина України, українця, із вищою освітою, працюючого начальником Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, не судимого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 - Пономаренко Д.В. про повернення клопотання про застосування запобіжного заходу прокурору, -

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, будучи начальником Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві з 02.09.2016, у листопаді 2016 року, здійснюючи прийом громадян у Дніпровському РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Краківська, 20, з метою вимагання неправомірної вигоди у сторони виконавчого провадження № 49737661 згідно виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва від 23.12.2015 № 755/12016/13-ц про стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 боргу в сумі 209767,44 гривень, повідомив ОСОБА_8 про те, що зазначене виконавче провадження зупинене відповідно до постанови державного виконавця ОСОБА_11 від 22.01.2016 та надав вказівку останній не проводити будь-які виконавчі дії до його розпорядження.

У подальшому, виконавчі дії у зазначеному виконавчому провадженні 20.01.2017 були поновлені державним виконавцем Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_10 відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та оголошено у розшук майно боржника ОСОБА_8 транспортний засіб «Toyota Auris», кузов № НОМЕР_1, д.н.з. НОМЕР_2.

Після цього, 01.02.2017, ОСОБА_3 під час наступного прийому громадян у Дніпровському РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Краківська, 20, висунув вимогу боржнику у виконавчому провадженні № 49737661 ОСОБА_8 про передачу щомісячної неправомірної вигоди у розмірі 150 доларів США за не проведення виконавчих дій у цьому провадженні.

Крім того, у лютому 2017 року, ОСОБА_3 залучив до вчинення указаного кримінального правопорушення державного виконавця Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_11, з якою вступив у попередню змову з метою вимагання неправомірної вигоди у сторони виконавчого провадження № 49737661 ОСОБА_8

На реалізацію досягненої домовленості, ОСОБА_11 17.02.2017 направила виклик державного виконавця до боржника ОСОБА_8, а також 27.02.2017 особисто їй зателефонувала з номеру НОМЕР_3 та повідомила про розшук транспортного засобу «Toyota Auris», д.н.з. НОМЕР_2 і необхідність прибути для з'ясування обставин виконавчого провадження 28.02.2017, всупереч направленого нею виклику на 01.03.2017 на 14:30 год.

Після цього, 28.02.2017 ОСОБА_11, перебуваючи у приміщенні Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Краківська, 20, висунула вимогу боржнику ОСОБА_8 у передачі неправомірної вигоди у розмірі 3 000 гривень за зняття з розшуку зазначеного транспортного засобу «Toyota Auris», д.н.з. НОМЕР_2.

З урахуванням створених умов службовими особами Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві для вимагання неправомірної вигоди у сторони виконавчого провадження № 49737661, боржник ОСОБА_8 передала співучасникам 01.03.2017 грошові кошти в сумі 4 000 гривень за не проведення виконавчих дій протягом березня 2017 року, які отримав ОСОБА_3, а також 02.03.2017 кошти в сумі 3 000 гривень за зняття з розшуку транспортного засобу «Toyota Auris», д.н.з. НОМЕР_2, які отримала ОСОБА_11 та видала відповідну постанову про зняття з розшуку майна боржника від 01.03.2017.

У подальшому, 22.03.2017 під час передачі боржником ОСОБА_8 наступної неправомірної вигоди службовим особам Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_3 та ОСОБА_11 за адресою: м. Київ, вул. Краківська, 20 в сумі 12 000 гривень, за не проведення виконавчих дій у провадженні № 49737661 упродовж квітня-червня 2017 року згідно їх вимоги, останніх було затримано правоохоронними органами.

22.03.2017 року о 20.00 год. ОСОБА_3 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

23.03.2017 р. ОСОБА_3 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна, вчинив тяжке кримінальне правопорушення, знаходячись на свободі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити нове кримінальне правопорушення, продовжити свою злочинну діяльність, знаходячись на свободі може незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого в п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 ставиться запобігання подальших спроб приховуватись від органів досудового розслідування і суду. Інші, менш суворі запобіжні заходи, на думку слідчого, не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом і його належної поведінки.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу.

Підозрюваний та його захисники під час розгляду клопотання заперечували проти його задоволення.

Захисник Пономаренко Д.В. під час розгляду клопотання заявив клопотання про повернення клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 прокурору, посилаючись на те, що відповідно до Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_3 має статус адвоката, діяльність якого зупинена, а відповідно до положень ст.ст. 480, 481 КПК України, відносно підозрюваного повинно бути здійснено особливий порядок кримінального провадження, що відповідає ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Також захисник ОСОБА_3 вважає, що клопотання про обрання запобіжного заходу не підлягає задоволенню з тих підстав, що пройшов час його розгляду, передбачений ст. 186 КПК України - 72 години з моменту подання.

Суд вважає, що думка захисту є помилковою, так як дійсно ст. 186 КПК України передбачає розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу 72 години і суд у вказаний термін розпочав розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_3, незважаючи на вихідний день, але сторона захисту зловживаючи своїми процесуальними правами зробила неможливим розгляд клопотання.

Таким чином, суд вважає, що при розгляді клопотання не порушені строки його розгляду, оскільки судом його розгляд розпочався в термін, передбачений ст. 186 КПК України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України, письмове повідомлення про підозру адвокату повідомляється Генеральним прокурором України, його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень.

Повідомлення про підозру в даному випадку було здійснено прокурором відділу нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та запобігання корупції прокуратури Автономної Республіки Крим Іванін П.В., тобто особою, яка не уповноважена на це кримінальним процесуальним законом та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Підозрюваний та захисники підтримали клопотання захисника Пономаренко Д.В. та просили його задовольнити.

Прокурори заперечували проти задоволення клопотання.

Вислухавши учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання захисника Пономаренко Д.В. не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно наданих доказів, адвокатська діяльність зупинена на підставі заяви ОСОБА_3 від 17.08.2015 року.

ОСОБА_3 працює начальником Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві та є державним службовцем.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», несумісною з діяльністю адвоката є: робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, його захисників, а також вислухавши думку прокурора, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Викладені обставини, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може порушити покладені на нього Законом процесуальні обов'язки.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 є запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підозрюваний переховувався від органів досудового розслідування та суду, внаслідок чого, постановою старшого слідчого СВ ГУНП в АР Крим та м. Севастополі Подиряко Х.В. від 29.03.2017 року, ОСОБА_3 був оголошений в розшук.

Застосування до затриманого підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Доказами цього, є те що, ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, також враховую, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання (кримінальне правопорушення є особливо тяжким), що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання винуватим, вік та стан його здоров'я.

При обранні запобіжного заходу, суд також не може не врахувати знаходження ОСОБА_3 в розшуку з 30 березня 2017 року, що свідчить про його наміри переховуватися від органів досудового слідства і суду. Його доводи, що він хворів, нічим не підтверджується.

В судовому засіданні 29 березня 2017 року були присутні захисники, що стосується повідомлення ОСОБА_3, послались на ст. 135 КПК України, тому суд критично відноситься до версії ОСОБА_3 про його лікарняний лист.

Вважаю, що прокурором під час розгляду клопотання надано матеріали, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_3

Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, вважаю за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання осою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених не неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів мінімальної заробітної плати.

Стосовно застави, суд вважає можливим задовольнити клопотання прокурора і застосувати альтернативу тримання під вартою - заставу у розмірі 1000000 (один мільйон) гривень, зважаючи його майновий стан, відповідно до декларації за 2016 рік.

Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 - Пономаренко Д.В. про повернення клопотання про застосування запобіжного заходу прокурору - відмовити.

Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та запобігання корупції прокуратури Автономної Республіки Крим Іваніна П.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ОУВП УДПтСУ в Одеській області (№ 21).

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 1000000 (один мільйон) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_3 обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1)прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

2)прибувати до слідчого з періодичністю: один раз в тиждень;

3)не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

4)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали слідчого судді обчислюється з моменту затримання, тобто з 22 березня 2017 року. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 21 травня 2017 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: А.В. Дерус

Копію ухвали отримав ___________

дата, прізвище, підпис підозрюваного

24.04.2017