Рішення № 66124362, 13.02.2017, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/15385/16

Провадження № 2/521/1277/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«13» лютого 2017 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Целуха А.П.,

при секретарі судового засідання Корнієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Квартирно-експлуатаційний відділ м.Одеси до ОСОБА_1, ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, Приморської районної адміністрації, за участю третьої особи Органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання недійсним ордеру та виселення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на викладені в позові обставини та підстави просил суд визнати недійсним ордер № 2236 серії ПР, виданий 30.08.13р. Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради на імя ОСОБА_1 на службове жиле приміщення - квартиру АДРЕСА_1. Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2 разом із малолітнім сином ОСОБА_3 із службового житлового приміщення квартири АДРЕСА_2.

В судовому засіданні представник позивача, згідно довіреності в справі, підтримала позовні вимоги.

Представник відповідачів заперечував протии задоволення позову, просив суд відмовити у його задоволенні.

Представник Приморської районної адміністрації в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належно.

Третя особа Органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради по справі в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належно.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 8 Європейської конвенції з прав людиниі основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплене право на житло.

Згідно дост. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. отримав

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 знаходилась у шлюбі, у 1991 році прапорщик ОСОБА_4 від Міністерства оборони України на родину чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_3.

У 1997 році, між ОСОБА_1 та її колишнім чоловіком ОСОБА_4, шлюбні відношення фактично припинилися і вони стали проживати окремо.

Так, ОСОБА_1 знялась з реєстрації з квартири АДРЕСА_3, та у зв'язку з відсутністю житла, стала проживати у тимчасових приміщеннях наданих Будинкоуправлінні № 1.

Тим самим на протязі більше 16 років, ні яких відношень до квартирі АДРЕСА_3, не мала та не має зараз.

Усі доводи та вимоги, яки висловлені у позовної заяві Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси стосується отримання ордерної квартири, і а не службової.

Відповідно , до Розпорядження Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 14.12.2012 р. включено до числа службових квартири, які розташовані в будинку № 125/5 по вул. Щорса в м. Одесі (зокрема і квартиру № 40).

Згідно п.8 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР затвердженого постановою ради Міністрів УССР від 4 лютого 1988 р. N 37 "Про службові жилі приміщення". Службові жилі приміщення надаються незалежно від перебування працівників на квартирному обліку, без додержання черговості та пільг, установлених для забезпечення громадян житлом.

Згідно п.9 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР затвердженого постановою ради Міністрів УССР від 4 лютого 1988 р. N 37 "Про службові жилі приміщення". Для одержання службового жилого приміщення відповідний працівник подає заяву адміністрації підприємства, установи, організації.

Як вбачається з матеріалів справи 10.06.1997 року, ОСОБА_1 звернулась до Будинкоуправління № 1 та профспілки з заявою про реєстрацію на отримання службового житла складом родини 1 особа.

Відповідно до рішення профспілки від 2.09.1997 року ОСОБА_1 була зареєстрована на отримання службового житла складом родини 1 особа.

У Будинкоуправлінні № 2 Одеської КЕЧ району ОСОБА_1 працює техніком доглядачем 2 категорії з 01.06.2007 року по теперішній час. При переході з Будинкоуправління № 1, у Будинкоуправління № 2 Одеської КЕЧ району ОСОБА_1 не була забезпечена, ні яким житлом.

Начальник Будинкоуправління № 2 Одеської КЕЧ району та голова профспілки надали Начальнику КЕВ м. Одеси, клопотання № 171 від 04.06.2013 року, про розподіл службової квартири, техніку доглядачу ОСОБА_1, складом родини 1 особа, за адресою АДРЕСА_4.

На підставі клопотання, Будинкоуправління № 2 Одеської КЕЧ району, № 171 від 04.06.2013 року, начальником КЕВ м. Одеси, техніку доглядачу ОСОБА_1, була розподілена 1 кімнатна службова квартира, за адресою АДРЕСА_4.

З цім рішенням був згоден голова Одеської житлової комісії, узгоджено з департаментом міського господарства Одеської міської ради та затверджено начальником Одеського гарнізону.

П.24 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР затвердженого постановою ради Міністрів УССР від 4 лютого 1988 р. N 37 "Про службові жилі приміщення" встановлює порядок визнання ордеру недійсним. Ордер на службове жиле приміщення може бути визнаний недійсним стосовно до підстав і порядку, встановленихстаттею 59 Житлового кодексу УРСР.

Посилання позивача на ст. 59 ЖК України, про те, що коли, у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, - ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку, не має ні яких доказів та підстав.

Ствердження позивача, що ОСОБА_1 надала не правдиві відомості при отримані службового житла, про потребу в поліпшені житлових умов не відповідає дійсності. В матеріалах справи є докази що ОСОБА_1 зверталась тільки с заявою на отримання службового житла, а не на поліпшені своїх житлових умов.

Таким чином ОСОБА_1 на законних підставах отримала службову квартиру, а у позивача відсутні підстави про визнання ордера недійсним у судовому порядку.

Отже, оцінюючи подані докази в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо визнання недійсним ордеру № 2236 серії ПР, виданого 30.08.13р. Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради на імя ОСОБА_1 на службове жиле приміщення - квартиру АДРЕСА_5 в м. Одесі.та виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, відповідно до статей 225, 1257 ЦК України на основі статей 3, 128 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов Квартирно-експлуатаційний відділ м.Одеси до ОСОБА_1, ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, Приморської районної адміністрації, за участю третьої особи Органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання недійсним ордеру та виселення залишети без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Малиновського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ А.П. ЦЕЛУХ