Рішення № 66122764, 19.04.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 128/799/16-ц

Провадження № 2/127/1483/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2017 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Короля О.П.,

секретаря Бондарчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 21366,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами 17.07.2006 року було укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 5600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач особистим підписом в заяві підтвердив свою згоду про те, що він попередньо був ознайомлений та погодився з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, які були йому надані у письмовій формі, отримав повну інформацію про умови кредитування та підписана ним заява про отримання кредиту з запропонованими банком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, Тарифами складає між банком та відповідачем кредитний договір. Відповідно до умов договору б/н від 17.07.2006 року позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені тарифами та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлена відповідальність за порушення строку повернення кредиту та процентів за користування ним. Відповідач не виконав своєчасно свої кредитні зобов'язання перед банком, у зв'язку із чим утворилась заборгованість. Згідно з умовами кредитного договору у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та наявності простроченої заборгованості по кредиту, зобов'язання сплатити відсотки за час фактичного користування кредитними коштами у позичальника виникає щомісячно.

Представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, просив стягнутиз відповідача заборгованість по відсотках, нарахованих на прострочену заборгованість по кредиту за період з 12.02.2013 р. по 12.02.2016 р. у розмірі 4850,91 грн., справу розглянути у його відсутність.

Представник відповідача подав заяву, в якій уточнені позовні вимоги визнав, просив справу розглянути у його відсутність.

Відповідно до ч.1 ст. 174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

При судовому розгляді в справі встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами 17.07.2006 року було укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 5600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач особистим підписом в заяві підтвердив свою згоду про те, що він попередньо був ознайомлений та погодився з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, які були йому надані у письмовій формі, отримав повну інформацію про умови кредитування та підписана ним заява про отримання кредиту з запропонованими банком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, Тарифами складає між банком та відповідачем кредитний договір. Відповідно до умов договору б/н від 17.07.2006 року позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені тарифами та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлена відповідальність за порушення строку повернення кредиту та процентів за користування ним. Відповідач не виконав своєчасно свої кредитні зобов'язання перед банком, у зв'язку із чим утворилась заборгованість. Згідно з умовами кредитного договору б/н від 17.07.2006 року позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені тарифами та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлена відповідальність за порушення строку повернення кредиту та процентів за користування ним.

Оскільки умовами кредитного договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Отже, аналізуючи умови кредитного договору, визначені сторонами та зміст зазначених правових обґрунтувань, слід дійти висновку про те, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та наявності простроченої заборгованості по кредиту, зобов'язання сплатити відсотки за час фактичного користування кредитними коштами у позичальника виникає щомісячно, тим самим, позовна давність за вимогами кредитора про повернення процентів за користування кредитом, повинна обчислюватись з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Тобто, відсотки є платою за користування чужими коштами.

Виходячи з вищенаведеного суд вважає доведеним позов ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку суми заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість за кредитом за період загального строку позовної давності згідно зі ст. 257 ЦК України з 12.02.2013 по 12.02.2016 р. в розмірі 4850,91 грн. за наступним розрахунком: від загального розміру заборгованості за відсотками на дату 12.02.2016 року віднімаємо розмір заборгованості за відсотками, які були нараховані до 12.02.2013 р., таким чином сума заборгованості по відсоткам за період з 12.02.2013 р. по 12.02.2016 р. складає 4850, 91 грн.

Факт неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору знайшов своє підтвердження при розгляді справи і є підставою відповідно до змісту договору, наданого позивачем розрахунку боргу та вимог чинного законодавства, для задоволення позову.

Відповідно до положень статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої винесено судове рішення, суд присуджує з іншої сторони відшкодувати понесені нею судові витрати.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 3, 525, 526, 530, 538,549, 550, 626, 629 ч.1, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 57-60, 88, 174, 212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50) заборгованість по відсотках за договором б/н від 17.07.2006 року, нарахованих на прострочену заборгованість по кредиту за період з 12.02.2013 р. по 12.02.2016 р. у розмірі 4850, 91 грн., а також 313 грн. у відшкодування понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня отримання.

Суддя