Рішення № 661220, 11.05.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.07 Справа № 16/167(15/359)

Суддя Шеліхіна Р.М., розглянувши матеріали справи за позовом Відкритого акціонерного товариства “Кременчуцький сталеливарний завод”, м. Кременчук Полтавської області

до Державного підприємства “Попаснянський вагоноремонтний завод”, м. Попасна Луганської області

про стягнення 33783 грн. 37 коп.

при секретарі судового засідання Михайлевич М.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача –Лопайчук О.І., довіреність від 11.01.07. №40-21/28;

від відповідача –Єгурнов О.В., дов. від 01.12.06. №85,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача пені у сумі 33239,15грн. за період з 30.06.06. по 20.07.06., 3% річних у сумі 544,22грн. за період з 04.07.06. по 20.07.06.

Заявою, зданою у засіданні суду 11.05.07., позивач зменшив розмір позовних вимог і заявив до стягнення неустойку у вигляді пені в сумі 28049,12грн. за період з 03.07.06. по 20.07.06. та 3% річних у сумі 641,05грн. за період з 03.07.06. по 20.07.06.

З урахуванням постанови Вищого господарського суду України по даній справі і зменшеного позивачем розміру позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідач не надав відзиву по суті спору і доводів позивача не оспорив, оскільки у відзиві від 11.05.07. №328-ю відповідач викладає інформацію (доводи), які вже були оцінені ВГС України та рішення у зв’язку з цим було скасовано. Тому суд не приймає до уваги наданий відповідачем відзив. Доказів сплати заявлених сум до стягнення відповідачем не надано.

Між сторонами у справі укладено договір поставки від 10.03.06. №С-53, на підставі якого позивач (постачальник) зобов’язався поставити відповідачу (покупцю) товар в асортименті, в строки та по ціні, вказаних у договорі та у додатках до вказаного договору, а відповідач зобов’язався оплатити куплений товар протягом 5 банківських днів з дня отримання товару.

Додатковою угодою від 15.03.06. №1 встановлено, що за товар, поставлений у травні, відповідач має розплатитися протягом 20 банківських днів з дня отримання товару та передбачено що у разі затримання оплати вартості товару, відповідач сплачує неустойку у розмірі 0,5% від вартості несплаченої продукції за кожен день прострочення, включаючи день оплати товару.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки і відповідає інституту правових норм поставки Господарського кодексу України (ст.265).

На виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачу товар на суму 1073070грн., що підтверджено матеріалами справи, але відповідач розрахувався з позивачем за отриманий товар не у встановлений вказаним договором та додатковою угодою строк, у зв’язку з чим відповідач зобов’язаний сплатити позивачу неустойку у вигляді пені в сумі 28049,12грн. за період з 03.07.06. по 20.07.06. на підставі умов п.2 додаткової угоди, яку позивач просить стягнути на свою користь. Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у сумі 544,22грн. за період з 04.07.06. по 20.07.06. на підставі правил ст.625 ЦК України.

Відповідач у судовому засіданні доводів позивача по суті спору не заперечив.

Дослідивши матеріали справи та вислухав представника позивача, оцінивши надані докази своїх вимог до суті спору, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно з правилами ст.ст.173,174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а іншій суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Господарські зобов’язання виникають з закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору чи внаслідок заподіяння шкоди, або у результаті створення об’єктів інтелектуальної власності, а також з інших подій.

Згідно з вимогами ст.265 Господарського кодексу України, ст.ст.525,526,530,629 ЦК України відповідач не має права відмовлятися від виконання умов укладеного з позивачем договору поставки від 10.03.06. №С-53 та додаткової угоди від 15.03.06. №1, на підставі яких відповідач зобов’язаний оплатити отриманий від позивача товар у встановлений умовами угоди строк. Умови укладеного договору є обов’язковими для відповідача і відповідач повинен оплатити позивачу продукцію у повному обсязі у відповідності до вимог закону і договору протягом 20 банківських днів з дня отримання товару.

Відповідач отримав від позивача товар, але не оплатив його у строк, встановлений умовами угоди, укладеної з позивачем, чим порушив договір поставки від 10.03.06. №С-53, додаткову угоду від 15.03.06. №1 та вимоги закону.

Відповідно до частини 1 ст.230 ГК України за неналежне виконання господарського зобов’язання відповідач зобов’язаний сплатити на користь позивача пеню згідно з умовами додаткової угоди та ч.4ст231, ч.6ст.232 ГК України та 3% річних у відповідності до правил ст.625 ЦК України.

За таких обставин, і з урахуванням вимог ст.265 Господарського кодексу України, ст.526,629,655,692 ЦК України, якими встановлено обов’язок відповідача виконувати умови укладеного договору належним чином і у встановлений договором строк оплачувати позивачу проданий товар, позов слід задовольнити і стягнути з відповідача пені в сумі 28049,12грн. за період з 03.07.06. по 20.07.06. та 3% річних у сумі 641,05грн. за період з 03.07.06. по 20.07.06.

Відповідно до правил ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, оскільки з його неправомірних дій позивач змушений був звернутися з даним позовом до суду.

На підставі викладеного, ст.ст.173, 174, 230, 231, 232, 265 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 530, 625, 629 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства “Попаснянський вагоноремонтний завод”, м. Попасна Луганської області, вул.Залізнична, 1, код 09585574, на користь Відкритого акціонерного товариства “Кременчуцький сталеливарний завод”, м. Кременчук Полтавської області, вул.І.Приходько, 141, код 05756783, пеню в сумі 28049,12грн., 3% річних у сумі 641,05грн., витрати по держмиту у сумі 287 грн., витрати на послуги судового процесу у сумі 100 грн. Видати наказ.

Рішення підписане 15.05.07.

Суддя Р.М. Шеліхіна