Рішення № 66116060, 14.04.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2017 р.Справа № 916/398/17

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № б/н від 31.07.2015р.

Від відповідача: не зявився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом дочірнього підприємства „А.Е.Т. Джоін ап! до товариства з обмеженою відповідальністю „Діліжанс тур про стягнення 157 952,75 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство „А.Е.Т. Джоін ап! (далі по тексту ДП „А.Е.Т. Джоін ап!) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Діліжанс тур (далі по тексту ТОВ „Діліжанс тур) стягнення заборгованості у загальному розмірі 157 952,10 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання ТОВ „Діліжанс тур взятих на себе зобовязань за агентським договором від 11.02.2013р. №1682 в частині здійснення оплати замовленого туристичного продукту.

Представник відповідача в судове засідання по даній справі не зявився та про причини неявки суд не повідомив. При цьому, суд зазначає, що конверти із поштовими відправленнями суду, які були надіслані за адресою місцезнаходження ТОВ „Діліжанс тур згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 65014, м. Одеса, провулок Сабанський, буд. 1 були повернуті суду у звязку із неможливістю вручення адресату. З огляду на викладене, відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами та доповненнями) відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи господарським судом. Оскільки ТОВ „Діліжанс тур не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача суд встановив наступне.

11.02.2013р. між ДП „А.Е.Т. Джоін ап! (Туроператор) ТОВ „Діліжанс тур (Турагент) було укладено агентський договір №1682, у відповідності до п. п. 2.1, 2.3 якого Турагент зобовязується за винагороду надати послуги Туроператору з реалізації туристичного продукту (комплекс послуг по розміщенню, перевезенню, харчуванню туриста, екскурсійні послуги, послуги гідів-перекладачів, а також інші супутні послуги, що надаються в залежності від цілей подорожі) шляхом укладання договору на туристичне обслуговування від імені, в інтересах та під контролем Туроператора, а також здійснювати фактичні дії, що визначені договором, із забезпечення надання Туроператором туристичного продукту. Сторони визнають, що Туроператор діє виключно в якості агента авіакомпаній, готелів, компаній прокату автомобілів та інших компаній, що надають відповідні послуги, посольств, консульств, а також компаній по організації пасажирських перевезень. Сторони домовляються, що до умов цього договору застосовуються положення чинного законодавства, що стосуються комерційного посередництва (агентські відносини).

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 243 Цивільно кодексу України комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності. Повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим договором між ним та особою, яку він представляє, або довіреністю.

Положеннями ст. 295 Господарського кодексу України передбачено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво. Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені. Комерційний агент не може укладати угоди від імені того, кого він представляє, стосовно себе особисто. Законом можуть бути встановлені обмеження або заборона здійснення комерційного посередництва в окремих галузях господарювання.

Статті 296 Господарського кодексу України встановлено, що агентські відносини виникають, зокрема, у разі надання суб'єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про туризм від 15 вересня 1995 року N 324/95-ВР (з наступними змінами і доповненнями) туристичними операторами (далі - туроператори) є юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність; туристичними агентами (далі - турагенти) є юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

Згідно з п. п. 4.2, 4.4, 4.5 агентського договору №1682 від 11.02.2013р. за умовами даного договору Турагент після погодження із туристом істотних умов договору про туристичне обслуговування, заповнює лист бронювання у двох екземплярах, вказуючи при цьому обовязкову інформацію, яка визначена договором, а саме п. 4.3 агентського договору. Лист бронювання в даному випадку вважається офертою. Після належного оформлення листа бронювання, Турагент направляє його засобами електронного, факсимільного чи поштового звязку Туроператору або оформлює його у системі он-лайн бронювання на сайті Туроператора.

Відповідно до п. п. 4.6 агентського договору №1682 від 11.02.2013р. Туроператор у разі можливості задоволення всіх істотних умов направляє засобами електронного, факсимільного чи поштового звязку Турагенту підтвердження замовлення, що в даному випадку є акцептом, тобто підтвердженням бажання укласти договір. Також акцептом може бути виставлений Туроператором рахунок на сплату відповідних послуг Турагентом. Підтвердження замовлення також може бути оформлене Туроператором на сайті у системі он-лайн бронювання, з яким Турагент може ознайомитись та у разі необхідності роздрукувати. Підтвердження замовлення повинно містити обовязкові відомості, які вказані у п. 4.7 агентського договору.

Варто зазначити, що п. 8.1 агентського договору №1682 від 11.02.2013р. сторонами по справі було визначено, що система он-лайн бронювання являє собою резервування туристичних послуг, що входять до туристичного продукту, за допомогою мережі Інтернет. Система он-лайн бронювання представлена на офіційному сайті Туроператора. Для повного користування системою он-лайн бронювання туристичних послуг, Туроператор надає Турагенту пароль і логін доступу до сайту.

Положеннями п. п. 4.12, 4.13 агентського договору №1682 від 11.02.2013р. визначено, що Туроператор надає Турагенту рекомендований договір на туристичне обслуговування для укладення його з туристом. У разі, якщо умови укладеного з туристом договору на туристичне обслуговування будуть суперечити умовам рекомендованого договору та туристичне обслуговування, відповідальність за це несе Турагент. Передача представникам Турагента виїзних документів туристів (проїзні документи, страхові поліси, ваучери), обовязок по наданню яких лежить на Туроператорі і які підтверджують надання туристу туристичних послуг, здійснюється в офісі Туроператора представнику Турагента або електронною поштою не пізніше, ніж за 24 години до початку туру. Відсутність у представника Турагента належним чином оформлених повноважень на отримання таких документів, тобто довіреності, оформленої згідно умов чинного законодавства, надає право Туроператору відмовити у видачі таких документів. Передача документів може здійснюватись безпосередньо туристу в аеропорту представником Туроператора за домовленістю сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 297 Господарського кодексу України агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

Згідно умовами положень розділу 5 агентського договору №1682 від 11.02.2013р. Турагент здійснює повну оплату замовленого Турагентом туристичного продукту відповідно до виставленого Туроператором рахунку в розмірі ціни туристичного продукту, встановленої в наданих Турагенту прайсах. Оплата проводиться протягом двох банківських днів з моменту отримання рахунку, у випадках замовлення туристичного продукту менше, ніж за пять днів до початку туру, оплата здійснюється на наступний робочий день після отримання рахунку, але, в будь-якому випадку, не пізніше, ніж за один день до початку туру. Датою виконання зобовязання з оплати є дата зарахування коштів на поточний рахунок Туроператора. За згодою сторін допускається підтвердження оплати наданням платіжного документа. У призначенні платежу Турагент вказує реквізити рахунку, відповідно до якого здійснюється оплата (п. 5.1-5.1.2 договору).

Відповідно до п. 10.1 агентського договору №1682 від 11.02.2013р. договір набуває чинності з моменту його укладання і діє безстроково.

З матеріалів справи вбачається, що ДП „А.Е.Т. Джоін ап! було належним чином виконано зобовязанні протягом періоду з травня по серпень 2016р., прийняті на себе за умовами агентського договору, оскільки було надано згоду на реалізацію ТОВ „Діліжанс тур туристичних послуг від імені позивача на загальну суму 157 952,75 грн. Реалізація туристичного продукту на користь фізичних осіб підтверджується наявними в матеріалах справи підтвердженням з боку позивача на укладення відповідачем договорів на туристичне обслуговування, чартерними пасажирськими квитками та багажними квитанціями, оформленими на імя фізичних осіб-туристів, сертифікатами застрахованих осіб-туристів. При цьому, відповідач здійснював оформлення туристичного продукту у системі он-лайн бронювання на сайті ДП „А.Е.Т. Джоін ап!, доступ до якої працівникам ТОВ „Діліжанс тур було надано на підставі заявки на отримання доступу до системи он-лайн бронювання (додаток до агентського договору №1682 від 11.02.2013р.).

В свою чергу, виставлені позивачем ТОВ „Діліжанс тур рахунки на оплату реалізованого туристичного продукту, а саме рахунки №440784 від 30.05.2016р. на суму 116,84 грн., №443301 від 02.06.2016р. на суму 52 414,87 грн., №465973 від 09.07.2016р. на суму 46 643,46 грн., №488779 від 08.08.2016р. на суму 25 601,34 грн., №465932 від 09.08.2016р. на суму 33 175,59 грн., у порушення умов агентського договору останнім оплачені не були.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, ТОВ „Діліжанс тур в порушення взятих на себе зобовязань за агентським договором №1682 від 11.02.2013р. у визначений строк не було перераховано на користь позивача вартість замовлених та наданих туристичних послуг у загальному розмірі 157 952,75 грн.

В результаті викладеного, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги ДП „А.Е.Т. Джоін ап! про стягнення із ТОВ „Діліжанс тур заборгованості у загальному розмірі 157 952,75 грн. є законними та обґрунтованими.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Разом з тим, ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі шляхом присудження до стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю „Діліжанс тур на користь дочірнього підприємства „А.Е.Т. Джоін ап! заборгованості у загальному розмірі 157 952,10 грн. відповідно до ст. ст. 15, 16, 243, 530, 610, 612, 617 Цивільного кодексу України, ст. ст. 179, 193, 295, 296, 297 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України „Про туризм.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Діліжанс тур /65014, Одеська область, м. Одеса, провулок Сабанський, будинок 1, ідентифікаційний код 24535467/ на користь дочірнього підприємства „А.Е.Т. Джоін ап! /02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 201-203, літера 2-а, ідентифікаційний код 31408096/ заборгованість у загальному розмірі 157 952 грн. 10 коп. /сто пятдесят сім тисяч девятсот пятдесят дві грн. 10 коп./, судовий збір у розмірі 2 369 грн. 29 коп. /дві тисячі триста шістдесят девять грн. 29 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 19 квітня 2017 р.

Суддя С.П. Желєзна