Ухвала суду № 66114053, 06.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" квітня 2017 р. м. Київ К/800/27635/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Мороза В.Ф.

суддів: Донця О.Є.

Шведа Е.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року у справі за позовом Державної служби геології та надр України до ПрАТ «Олеський завод мінеральних вод» про анулювання спеціального дозволу,

в с т а н о в и л а:

Державна служба геології та надр України звернулася з позовом, в якому просила анулювати спеціальний дозвіл на користування надрами від 19.07.2007 № 4303 з метою видобування мінеральних лікувально-столових вод для внутрішнього застосування в лікувальних цілях та промислового розливу, наданий ПАТ «Олеський завод мінеральних вод».

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2014, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015, позов залишено без розгляду.

Залишаючи без розгляду адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що строк звернення позивача до суду з позовом про анулювання спеціального дозволу на користування надрами слід обраховувати з 14.08.2014. Зазначив, що позивачем пропущено 15-денний строк звернення до суду, встановлений абзацом 2 частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна служба геології та надр України звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З огляду на неприбуття сторін в судове засідання, розгляд справи відбувся в порядку письмового провадження.

Перевіривши касаційну скаргу в межах її доводів відповідно до статті 220 КАС України, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем проведено перевірку дотримання ПАТ "Олеський завод мінеральних вод" вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (води, грязі лікувальні), під час якої виявлено порушення законодавства у сфері надрокористування.

З метою перевірки стану усунення відповідачем порушень, які стали причиною зупинення дії спецдозволу, Західним міжрегіональним територіальним сектором Департаменту державного геологічного контролю з 07.07.2014 по 11.07.2014 проведено позапланову перевірку. Як зазначено в акті перевірки від 11.07.2014 № 02-01/06/2014-28/у-127 посадових осіб контролюючого органу не допущено до проведення перевірки.

Приписом від 11.07.2014 №601-14/02 контролюючий орган зобов'язав відповідача в строк до 17.07.2014 надати інформацію та матеріали, що підтверджують дотримання суб'єктом господарювання законодавства про надра під час здійснення видобування мінеральних лікувально-столових вод для внутрішнього застосування в лікувальних цілях та промислового розливу.

У зв'язку із ненадходженням від ПАТ "Олеський завод мінеральних вод" жодних матеріалів по виконанню припису та ненаданням жодної інформації про усунення порушень, що призвели до зупинення дії спецдозволу, Західним міжрегіональним територіальним сектором Департаменту державного геологічного контролю винесено подання від 21.07.2014 про анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

Відповідно до приписів статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: якщо відпала потреба у користуванні надрами; закінчення встановленого строку користування надрами; припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Таким чином, право користування надрами у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, припиняється у судовому порядку за обов'язкової умови, що користувач не згідний з таким припиненням.

Частиною першою статті 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Пунктом 5 частини першої статті 183-2 КАС України встановлено, що скорочене провадження застосовується в адміністративних справах зокрема щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень щодо справ, зазначених у пункті 5 частини першої статті 183-2 цього Кодексу, встановлюється 15-денний строк, який обчислюється з дня виявлення суб'єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Оскаржувані судові акти названим вимогам процесуального закону відповідають не в повній мірі.

Відповідно до частини першої статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною четвертою статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Ураховуючи вказані положення правових норм адміністративного судочинства стосовно принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі та належності доказів, колегія суддів звертає увагу на те, що під час розгляду цієї справи та вирішення спору по суті суду першої інстанції потрібно встановити, чи отримано ПАТ "Олеський завод мінеральних вод" припис Державної служби геології та надр України, якщо так, то коли і якого змісту була відповідь користувача. Тобто, слід чітко встановити, чи заперечив відповідач проти припинення дії відповідного дозволу, що зобов'язувало б позивача звернутись до суду з відповідним позовом.

Наведене є підставою для висновку про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Відповідно до частини першої статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтею 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ухвалила:

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року, скасувати а справу направити до суду першої інстанції для розгляду.

Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України.

Судді: В.Ф. Мороз

О.Є. Донець

Е.Ю. Швед