Ухвала суду № 66113935, 21.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 квітня 2017 року м. Київ К/800/12745/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області на постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 01 березня 2016 року.

Згідно із пунктом 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із змісту оскаржуваного судового рішення видно, що ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки вказані відповідачем причини пропуску строку апеляційного оскарження визнані неповажними, а Управлінню Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області надано 30-ти денний строк для подання інших доказів поважності причин його пропуску.

На виконання вимог зазначеної ухвали, 09 березня 2017 року відповідач надіслав заяву про поновлення строку, в якій послався на те, що Управління систематично вживало заходів щодо вирішення питання про виділення асигнувань для сплати судового збору у 2016 році. Однак, ці кошти не виділялися в достатньому розмірі, що підтверджується скан-копією проекту кошторису на 2016 рік.

Перевіряючи ці мотиви та оцінюючи надані докази, апеляційний суд зазначив, що ці обставини вже перевірялись судом і були відхилені.

Крім того, відсутність коштів у державного органу на момент звернення з апеляційною скаргою до суду не є достатньою підставою для поновлення строку, оскільки апелянт є державним органом і фінансується з Державного бюджету України.

При цьому, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Водночас, апеляційний суд зазначив, що невмотивоване задоволення клопотання апелянта про поновленння пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду суб'єкта владних повноважень утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб.

Враховуючи, що заявником не наведено будь-яких причин, які б об'єктивно та непереборно перешкоджали вчасно подати апеляційну скаргу до суду, та які б могли бути визнані поважними, апеляційний суд дійшов висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

У касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування підстав для скасування чи зміни судових рішень, викладені в ній доводи перевірені судами і не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми процесуального права.

Наведене є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Головчук