Ухвала суду № 66113083, 20.04.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 р.Справа № 816/284/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Пянової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О. Касян В. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2017р. по справі № 816/284/17

за поданням Головного управління ДФС у Полтавській області

до Приватного підприємства "Глоубкор"

про підтвердження обґрунтованості рішення про накладення арешту на майно,

ВСТАНОВИЛА:

Заявник, Головне управління ДФС у Полтавській області (далі - ГУ ДФС у Полтавській області, заявник), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з поданням до Приватного підприємства "Глоубкор" (далі - ПП "Глоубкор", відповідач) про підтвердження обґрунтованості рішення про накладення арешту на майно.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2017 року провадження за поданням Головного управління ДФС у Полтавській області - закрито.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, заявник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п.77.4 ст. 77, п. 81.1 ст. 81, пп. 94.2.3, п.94.2, п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та ч. 1 ст. 157, ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу безпідставною, у зв'язку з чим просить скаргу залишити без задоволення, ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду - без змін. Окрім того, зазначив, що 27.02.2017р. ГУ ДФС у Полтавській області прийнято рішення про звільнення з-під адміністративного арешту майна платника податків за №2/10/16-31-14-01-17.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання 20.04.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Приймаючи рішення про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з наявності між сторонами спору про право з приводу законності проведення перевірки, що з огляду на приписи ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України виключає можливість розгляду подання.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС в Полтавській області, відповідно до плану-графіка документальних перевірок на лютий 2017р. (1 квартал 2017 року), затвердженого 30.12.2016 року головою ДФС України ОСОБА_1, керуючись пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, прийнято наказ від 30.01.2017 року № 133 Про проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства ГЛОУБКОР, код за ЄДРПОУ 32174908, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2016 р., правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2016 р.

Відповідач був повідомлений про проведення перевірки згідно з повідомленням від 31.01.2017 р. № 48 та наказом № 133 від 30.01.2017 р., копії яких направлено 03.02.2017 р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення, відповідно до вимог п.77.4 ст. 77 Податкового кодексу України під 02 грудня 2010 року №2755- VI (із змінами та доповненнями), та вручено відповідачу 07.02.2017 р. (а.с. 28).

На підставі наказу від 30.01.2017 року № 133 Про проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства ГЛОУБКОР та направлень від 08.02.2017р. №319, №320 та від 09.02.2017р. №435 на перевірку ПП ГЛОУБКОР код ЄДРПОУ 32174908, працівниками ГУ ДФС у Полтавській області та ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області здійснено вихід на юридичну (фактичну) адресу відповідача: 36034, м. Полтава, вул. Садовського, 14, для проведення документальної планової виїзної перевірки ПП ГЛОУБКОР, код ЄДРПОУ 32174908.

В свою чергу, посадові особи заявника не були допущені платником податків до проведення документальної планової виїзної перевірки ПП ГЛОУБКОР, що підтверджується актом від 20.02.2017 р. № 96/16-31-14-01-10/32174908 (а.с. 34, 35).

Враховуючи недопуск посадових осіб ПП ГЛОУБКОР до проведення планової виїзної документальної перевірки, в.о. начальника податкового органу прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна відповідача від 22.02.2017 року (а.с 37).

Відповідно до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу є підставою для арешту майна платника.

Згідно з п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

За змістом ч. 1 ст. 183-3 КАС України підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків здійснюється на підставі подання органів доходів і зборів.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 183-3 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

У випадку виявлення наявності спору про право після відкриття провадження у справі за відповідним поданням, суд закриває провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у ст. 183-3 КАС України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

У свою чергу, відповідач заперечує законність проведення перевірки, що стало підставою для недопуску посадових осіб податкового органу до її проведення.

Так, як вбачається з матеріалів справи, представник платника податків заперечував проти подання, вказуючи, що органи Державної фіскальної служби здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" порядку. Обов'язковою умов для допуску до проведення планової перевірки є наявність затвердженої форми акту, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику платника податку, який повинен бути розміщений на офіційному веб-сайті органу, який здійснює перевірку. Натомість на дату виходу податкових органів до ПП "Глоубкор" на офіційному веб-сайті ДФС України та веб-сайті ГУ ДФС у Полтавській області відсутня форма уніфікованого акту з переліком питань, що в свою чергу надає платнику податків законних підстав не допускати представників податкового органу до перевірки.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити на те, що спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад, платником податків оскаржено до суду податкове повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання. При цьому, незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Таким чином, заперечення відповідачем законності проведення перевірки, що в свою чергу стало підставою для недопуску посадових осіб податкового органу до її проведення, свідчить про наявність спору про право.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки платник податків заперечує законність проведення перевірки, недопущення якої призвело до застосування адміністративного арешту, суд не може вирішити питання про правомірність чи не правомірність цього недопуску в межах статті 183-3 Податкового кодексу України, а таким чином дійти висновку про обґрунтованість чи необґрунтованість адміністративного арешту, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Вказана позиція узгоджується з правовими висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними в ухвалі від 04.04.2017 року по справі № 820/2732/16.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 199, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2017р. по справі № 816/284/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 21.04.2017 р.