Ухвала суду № 66112060, 19.04.2017, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/3993/14-к

1-кс/705/463/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2017 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі :

слідчого судді Мазуренко Ю.В.

за участю:

секретаря Щербакової Л.А.

прокурора ОСОБА_1

заявника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого Уманського ВП ГУНП в Черкаській області від 27.03.2017 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013250250001717,-

В С Т А Н О В И В :

14.04.2017 року ОСОБА_2 подав до Уманського міськрайонного суду Черкаської області скаргу на постанову слідчого Уманського ВП ГУНП в Черкаській області від 27.03.2017 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013250250001717 від 02.10.2013 р., за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 356 КК України. В скарзі заявник вказує, що: «… Постанова прийнята 27.03.2017 року, отримана 06.04.2017 року. Кримінальне провадження про брудні дії Уманського відділу ДВС з фіктивним зарахуванням боржнику ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) виконання судового рішення. Відкрито 02.10.2013 року і вперше закрито 10.12.2013 року. Постанова скасована 01.07.2014 року, а тепер повторно 27.03.2017 року. Хронологія у сукупності з доказами, на які посилається слідчий за 2010-2013 року підтверджує, що справа весь час залишалась без руху, а за 2013-2017 року не проведено слідчих дій. Не оглянуто місцезнаходження злочину, письмові вказівки прокурора не виконані, такаж доля і рішень Уманського міськрайонного суду щодо памятки потерпілого і законного представника. Постанова базується на недопустимих доказах використані незакінчені судові розгляди, які він багато оскаржував і продовжує оскаржувати сьогодні справа № 705/5767/15ц 2/705/81/17 по незаконному захопленню сільських земель з допомогою Уманського відділу ДВС та ін. В діях слідчого була умисна бездіяльність, проігноровані власні обовязки по виконанню всіх положень КПК України. Заявник просить: « … Скасувати постанову про закриття кримінального провадження № 12013250250001717 від 27.03.2017 року і продовжити досудове розслідування в загальному порядку, передбаченому Кодексом…»

ОСОБА_2 в судовому засіданні доводи своєї скарги підтримав та просив її задоволити. Він також вказував, що постанова йому не надсилалась, а фактично він її отримав 06 квітня 2017 року в приміщенні ВП ГУНП.

Прокурор в судовому засіданні вказував на відсутність підстав для задоволення скарги.

До початку судового розгляду слідча ОСОБА_4 подала письмові заперечення на скаргу, в яких посилалась на те, що кримінальне провадження №12013250250001717 розпочате на підставі заяви ОСОБА_2 від 01.10.2013 р., в якій він вказував про вчинення працівниками Уманського МВ ДВС Уманського МРУЮ самоуправства під час виконання провадження ВП-20267891 від 11.07.2010 року. Будь-яких підтверджуючих документів, крім самої заяви, ОСОБА_2 надано не було. В ході проведення досудового розслідування потерпілий ОСОБА_2 не надав слідству документів, які б підтверджували факт завдання йому матеріальної шкоди та її розмір. За таких обставин, взагалі не може йти мова про наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України. Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 4 ч.1 цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялось про підозру, в даному випадку підставою для закриття кримінального провадження був саме п.2 даної статті.

Слідча СВ Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5, будучи належним чином повідомлена про день та час розгляду скарги,- в судове засідання не зявилася і вказувала, що вона просить суд розгляд скарги проводити без неї у зв»язку із заплпнованим проведенням слідчих дій.

Відповідно до ч. 3ст. 306 КПК України, відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши скаргу і приєднані до неї матеріали, дослідивши матеріали кримінального провадження за №12013250250001717 від 02.10.2013 року, суд приходить до наступного висновку.

За змістом ст. 26 КПК, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначено главою 26 Кримінального процесуального кодексу України, параграф №1, ст.ст. 303 308.

Пунктом 3 частини 1 ст. 303 КПК України передбачено, що рішення слідчого про закриття кримінального провадження може бути оскаржене заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

З матеріалів скарги вбачається, що ОСОБА_2О 25.09. 2013 року Уманської прокуратури подав подання про притягнення до кримінальної відповідальності державних виконавців.

Постановою від 27.03.2017 начальник слідчого відділення в складі СВ Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 закрила кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013250250001717 від 02.10.2013 р. за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України на підставі відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. При цьому в постанові також вказано, що по справі проведено всі можливі слідчі дії, однак встановити достатні докази для доведення винуватості особи в суді не вдалося і вичерпано можливість їх отримання та згідно ст. 49 КК України ( звільнення від кримінальної відповідальності у зв»язку із закінченням строків давності) особа звільняється від кримінальної відповідальності. Якщо з дня вчинення нею злочину минуло два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості і тому навіть в разі встановлення винної особи притягнути її до відповідальності не можливо. Тобто вказана постанова одночасно містить взаємовиключні обгрунтування.

27.03.2016 року на адресу ОСОБА_2 було надано відповідь за вих. № 4273/14-2017 за підписом начальника СВ в складі СВ Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4В.( копія якої приєднана до матеріалів), в якій вказано, що у кримінальному провадженні № 12013250250001717 від 02.10.2013 року, в якому він є потерпілим, прийняте рішення про його закриття на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у звязку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Однак документів , які б підтверджували факт вручення відповідної постанови ОСОБА_2 в матеріалах не має, а сам він категорично заперечувіав факт її отримання поштою і в судовому засіданні вказав, що особисто отримав в поліції 06.04.2017 року про що він вказав у скарзі.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Відповідно до частини 4 ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 частини першої цієї статті, слідчий приймає постанову, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

За змістом ч. 5ст.110 КПК України, обґрунтованість рішення (постанови), яке прийняли прокурор та слідчий, повинна знайти відображення в його мотивуванні, постанова слідчого про закриття кримінального провадження згідно зі ст.110 КПК України має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи.

Оскаржувана Постанова слідчого про закриття кримінального провадження не відповідає всім вимогам щодо її змісту, які закріплені нормами частини 5 ст. 110 КПК України.

Крім того, слідчий суддя вважає, що в даному випадку висновок про встановлення відсутності складу кримінального правопорушення зроблений слідчим передчасно, без ретельної перевірки та встановлення всіх обставин справи.

Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження. А тому прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження, у сукупності.

У постанові про закриття кримінального провадження слід вказати, яку саме з підстав і чому застосовано в цьому випадку. Повнота й чіткість мотивування мають результатом те, що всі рішення, викладені в резолютивній частині постанови про закриття провадження, логічно випливають із її мотивувальної частини. Важливою властивістю постанови про закриття кримінального провадження є логічність, послідовність, відсутність суперечностей.

Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно ч.2 ст.9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно зіст. 84 КПК Українидоказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно положень п.4 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження. У відповідності до ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

При цьому, положеннями ст.92 КПК України регламентовано, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення слідчого постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу, яка може бути, зокрема, про скасування рішення слідчого; зобов'язання вчинити певну дію. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення слідчого не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

За наведених вище обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що постанова слідчого від 27.03.2017р. про закриття кримінального провадження за №12013250250001717 від 02.10.2013 року, підлягає скасуванню у зв'язку з її необґрунтованістю.

Керуючись ст. 303, 306, 307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого Уманського ВП ГУНП в Черкаській області від 27.03.2017 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013250250001717 задовольнити.

Постанову слідчого Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 від 27.03.2017 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013250250001717 від 02.10.2013 року, скасувати.

Матеріали кримінального провадження №12013250250001717 від 02.10.2013 року повернути до слідчого відділу Уманського ВП ГУНП в Черкаській області для проведення досудового розслідування.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ю.В.Мазуренко