Ухвала суду № 66110677, 18.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

К/800/12186/17

18 квітня 2017 року м. Київ

Суддя Вищого адміністративного суду України Донець О.Є., перевіривши касаційну скаргу Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 02 грудня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 02 грудня 2016 року зазначений позов було задоволено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 02 грудня 2016 року.

У касаційній скарзі Костопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог частини 1 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, що визначає умови, при яких виникає право на касаційне оскарження, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження в частині оскарження постанови Костопільського районного суду Рівненської області від 02 грудня 2016 року необхідно відмовити, оскільки рішення суду першої інстанції апеляційним судом по суті не переглядалося.

Що стосується касаційної скарги в частині оскарження ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року, слід зазначити наступне.

Статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені строки апеляційного оскарження, відповідно до частини 2 якої апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

За правилами частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Як вбачається з оскаржуваного судового рішення, Костопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області звернулося до Житомирського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 02 грудня 2016 року.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху із наданням 30-ти денного строку для подання доказів на підтвердження обставин щодо наявності поважних причин пропуску строку.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення копію вказаної ухвали суду отримано відповідачем 21 ллютого 2017 року.

На виконання вимог зазначеної ухвали скаржником було подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій посилається на те, що пенсійний орган є бюджетною установою та не мав можливості своєчасно оскаржити судове рішення у зв'язку з відсутністю фінансування витрат зі сплати судового збору в 2016 році, що підтверджується копією проекту кошторису видатків на 2016 рік, а також, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII внесено зміни, зокрема, до статті 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких, з 01.01.2017 Пенсійний фонд України та його органи звільнений від сплати судового збору.

Поважними причинами пропуску строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.

Крім того, із набранням чинності Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" Пенсійний фонд України та його органи позбавлено пільг щодо сплати судового збору. Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 484-VIII Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Тому, сама по собі відсутність коштів у зв'язку зі змінами в законодавстві України не може бути достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Костопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 02 грудня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя О.Є. Донець