Ухвала суду № 66109286, 07.04.2017, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/2592/17

№ провадження 1-кс/646/2048/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.04.2017 року м.Харків

Слідчий суддя Червонозаводського районного суду міста Харкова Журавель В.А., за участю секретаря судового засідання Писаренка Я.С., розглянувши клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області радника юстиції ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні №42014220000000528 від 10.10.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367, ч.2 ст.364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадження суду надійшло клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області радника юстиції ОСОБА_1 про арешт майна в рамках матеріалів кримінального провадження №42014220000000528 від 10.10.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367, ч.2 ст.364 КК України.

В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на те, що у провадженні першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014220000000528 від 10.10.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367, ч.2 ст.364 КК України, за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Харківської обласної державної адміністрації під час управління майном ДП «Харківвибухпром» у період з 01.01.2010 по 01.01.2014.

Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені на підставі витягу Акту перевірки діяльності Харківської обласної державної адміністрації (далі ХОДА) щодо організації виконання завдань, визначених актами і дорученнями Президента України від 19.03.2015. Відповідно до витягу встановлено, що з 61 обєкту, які перебували на балансі ДП «Харківвибухпром» станом на 01.01.2010, станом на 01.01.2013 залишився 1 обєкт.

Згідно відповіді Харківської обласної державної адміністрації з серпня 2012 року в рамках зведеного виконавчого провадження №30290492 Червонозаводським ВДВС Харківського МУЮ було описано та у примусовому порядку відчужено усе майно ДП «Харківвибухпром», окрім адміністративно-житлового будинку по вул. Кірова, 18 в м.Харкові.

Слідчий зазначив, що державне майно, яке перебувало на балансі ДП «Харківвибухпром» та всупереч вимогам чинного законодавства вибуло з власності держави, є предметом кримінального правопорушення, тому для встановлення особи, яка вчинила вказане кримінальне правопорушення та для забезпечення повернення майна у власність держави необхідно накласти арешт на майно, яке незаконно вибуло з володіння держави в особі ДП «Харківвибухпром», а саме: житлові та нежитлові приміщення за адресами: м.Дніпро, вул.Житня,1; м.Дніпро, вул.Томська,280; м.Харків, вул.Керамічна,50; м.Харків, вул.Молочна,18; Дніпропетровська область, Апостолівський район, с.Токівське, вул.Комсомольська,100; Дніпропетровська область, Апостолівський район, с.Токівське, вул.Шосейна,48.

Слідчий суддя, дослідивши документи, додані до клопотання, приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/ або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Частина 2 ст.171 КПК України передбачає, що в клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1)Підстави і мету та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2)Перелік і види майна, що належить арештувати;

3)Документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4)Розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини четвертої статті 170 КПК України

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч 2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою;

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий в клопотанні просить накласти арешт на державне майно, яке незаконно вибуло з володіння, при цьому маються розбіжності в зазначенні адрес (назва вулиці, номер будинку), найменуванні власників майна у відомостях, зазначених слідчим в клопотанні та у інформаційній таблиці про майно, яке перебуває на балансі державного підприємства «Харківвибухпром», копія якої додана до клопотання. В зв*язку з чим, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого необгрунтоване та неконкретизоване, а тому не підлягає задоволенню.

Фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень статті 107 КПК України не здійснювалось.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області радника юстиції ОСОБА_1 про арешт майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з моменту отримання її копії.

Слідчий суддя В.А.Журавель