Ухвала суду № 66107443, 13.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 квітня 2017 р. м.ОдесаСправа № 815/5776/16

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді доповідача - Косцової І.П.

суддів - Стас Л.В.

- ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року про залишення без розгляду адміністративного позову Одеської митниці ДФС до Державного підприємства Морський торгівельний порт Чорноморськ про стягнення сум митних платежів,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року Одеська митниця ДФС звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просила стягнути з Державного підприємства Морський торгівельний порт Чорноморськ митні платежі у розмірі 121 871,42 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року адміністративний позов Одеської митниці ДФС залишений без розгляду у звязку з пропуском строку звернення до суду.

В апеляційній скарзі Одеська митниця ДФС, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що строки звернення з адміністративним позовом пропущені з поважних причин. Податковий борг стягується у строки, визначені ст. 102 Податкового кодексу України.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, враховуючи достатність доказів для її вирішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України строк звернення до суду, та з матеріалів справи не вбачається підстав для визнання причин пропуску цього строку поважними.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За правилами ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.3 ст. 99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску цього строку поважною і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС.

Обставини, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строку звернення до суду, доводяться стороною або встановлюються судом на підставі позовної заяви та доданих до неї документів.

Як вбачається матеріалів справи, 12.02.2014 року на т/х "Neptune Iliad" згідно коносаменту №1 на митну територію України надійшли легкові автомобілі "Рено" у кількості 143 одиниць. Митний контроль зазначеного судна здійснено посадовою особою відділу митного оформлення №3 митного поста "Іллічівськ" та на підставі поданих документів вказаний товар вивантажено з борту судна та поміщено під митний контроль для подальшого митного оформлення, при цьому декларантами митні декларації на вказані транспортні засоби не складались, документи на митне оформлення не подавались.

Однак, 08.04.2014 року, в результаті проведеної інвентарізації працівниками 5-го терміналу Державного підприємства "Іллічівський морський торгівельний порт" виявлено нестачу 3-х легкових автомобілів, що знаходились під митним контролем і митне оформлення яких не було завершено.

За результатами інвентарізації ДП "Іллічівський морський торгівельний порт" подало до правоохоронних органів відповідну заяву про крадіжку трьох автомобілів.

Колегією суддів встановлено, що з травня 2014 року по день звернення до Одеського окружного адміністративного суду Одеська митниця ДФС вживала заходи, спрямовані на стягнення з Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Чорноморськ" несплачених митних платежів, шляхом направлення на адресу Головного управління Міндоходів в Одеській області, Державної фіскальної служби листів з проханням розглянути питання щодо стягнення цих платежів, а також неодноразовим зверненням до Господарського суду Одеської області з відповідними позовами про їх стягнення.

Так, листом від 13.01.2016 року №105/9/15-32-22-05-03 Головне управління ДФС в Одеській області, з посиланням на положення ст.351 МК України, повідомило Одеську митницю ДФС про те, що у зв'язку з не завершенням митного оформлення викрадених автомобілів, підстави для проведення документальної невиїзної перевірки відсутні.

Цим же листом роз'яснено, що виконання обовязків зі сплати митних платежів повинно відбутись відповідно до ст.291 МК України.

Разом з цим, відповідно до Положення про Головне управління Міндоходів в Одеській області, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.04.2013 року №57, Головне управління Міндоходів в Одеській області для виконання покладених на нього завдань має право проводити відповідно до законодавства перевірки платників податків, визначати у передбачених Податковим кодексом України випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків, стягувати до бюджету суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

В свою чергу, відповідно до Положення про Південну митницю Міндоходів, затвердженого наказом Міндоходів від 17.04.2013 року №57, Типової структури Південної митниці Міндоходів та Типової структури Головних управлінь Міндоходів, затверджених наказом Міндоходів від 26.04.13 №81, у складі Південної митниці відсутній підрозділ, до функціональних обовязків якого входять повноваження з проведення документальних перевірок дотримання законодавства з питань державної митної справи.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, що зазначені обставини з обєктивних причин позбавляли митний орган можливості провести перевірку та визначити розмір митних платежів.

У зв'язку з цим позивач був вимушений протягом тривалого часу вирішувати питання щодо проведення перевірки та визначення митних платежів у встановленому законом порядку.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Південна митниця зверталась до Головного управління Міндоходів в Одеській області з проханням розглянути питання щодо вжиття заходів до стягнення митних платежів листами від 06.05.2014 року №6536/15-70-10, від 16.05.2014 року №7178/15-70-10, від 15.10.2014 року №14923/15-70-10 та до Державної фіскальної служби України листом від 22.10.2014 року №15215/15-70-10, однак органами державної фіскальної служби України питання щодо проведення перевірки та визначення суми митного платежу вирішено не було.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, Одеська митниця ДФС неодноразово зверталась до господарського суду Одеської області з позовами про стягнення з Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Чорноморськ" суми митних платежів, однак з різних причин господарський суд повертав митному органу його позови.

Останньою ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.09.2016 року позивачу відмовлено у прийнятті позовної заяви у звязку з тим, що даний спір є публічно-правовим і його вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів. (а.с.25-26).

Зазначені обставини свідчать про те, що позивач у даній справі вживав заходи, спрямовані на стягнення з Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Чорноморськ" несплачених митних платежів, тому колегія суддів вважає, що причина пропуску позивачем строку звернення до суду за захистом порушеного права є поважною і суду першої інстанції належало ретельно перевірити доводи позивача з цього приводу.

В свою чергу, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що оскільки зазначена в позові сума не була нарахована контролюючим органом за наслідками документальної перевірки та не визначена самостійно субєктом господарювання, вона не може вважатися податковим боргом, а відтак положення ст.102 ПК України на ці правовідносини не поширюються.

Судова колегія зазначає, що з урахуванням встановлених обставин, визначена сума платежів не є податковим боргом у розумінні Податкового кодексу України, а є шкодою, завданою державі у вигляді не отриманих доходів від сплати митних платежів, і цей спір мав би розглядатися за правилами Господарського кодексу України в порядку господарського судочинства, а відтак, суд першої інстанції повинен був закрити провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України через порушення правил предметної підсудності.

Таким чином, враховуючи, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам позивача щодо причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, а суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості вирішити самостійно питання щодо закриття провадження у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.195,197,199,204,205,206,211 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року по справі за позовом Одеської митниці ДФС до Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Чорноморськ" про стягнення сум митних платежів - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: ОСОБА_2

Судді: Л.В. Стас

ОСОБА_1