Ухвала суду № 66106809, 20.04.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 р. № 876/1095/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2014 року позивач Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську звернувся в суд з позовною заявою до відповідача Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод", якою з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.67) просив стягнути заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 329 067, 21 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч вимог Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України відповідачем неналежно сплачувались фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 та за списом №2, в звязку з чим за відповідачем виникла заборгованість до бюджету Пенсійного фонду в сумі 329 067, 21 грн. Добровільно в строки, встановлені законодавством, борг відповідачем не сплачено, а тому територіальний орган скористався правом звернутися до адміністративного суду для стягнення заборгованості.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року зупинено провадження у справі № 809/1677/14 в частині стягнення заборгованості за списком №1 60175,54 грн, за списком №2 23328,03 грн до вирішення спору та набрання законної сили рішення у справі № 809/2796/14 за позовом Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо направлення повідомлення від 16.12.2013 за номером 842/04 про розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача в дохід бюджету Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську 245 563, 64 грн. Постанова мотивована тим, що після зупинення провадження в даній справі в частині заборгованості, починаючи з 01.12.2013, яка складає за Списком №1- 60175,54 грн та за Списком №2 23 328, 03 грн, на вирішення залишились позовні вимоги в частині стягнення в сумі 245 563, 64 грн. Відповідачем на момент розгляду справи не надано доказів сплати зазначеної заборгованості та не спростовано її наявність, а тому сума в розмірі 245563,64 грн підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року у справі №809/1677/14 залишено без змін.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" (76018, вул. Залізнична 22, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 13655435) в дохід бюджету УПФУ в м. Івано-Франківську (76000, вул. Незалежності 44, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20550895, р/р 256033021045 в облуправлінні Ощадбанку МФО 336503) 83 602 (вісімдесят три тисячі шістсот дві) гривні 35 коп. В решті позовних вимог відмовлено. Позов задоволено частково в сумі 83 602,35 грн, оскільки решта позовних вимог стягнуто згідно постанови суду від 23.09.2014.

Постанова мотивована тим, що працівники набули трудового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових роботах, під час роботи в ПрАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод". Заборгованість відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується дослідженими в судовому засіданні розрахунками сум заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій за період з 01.12.2013 по 01.04.2014. Оскільки у встановлений строк відповідач не сплатив позивачу зазначені в розрахунках суми, за ПрАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" числиться заборгованість на час розгляду справи у розмірі 83602,35 грн, яка підлягає до відшкодування.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою суду від 07 грудня 2016 року, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, зазначає, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську не підтверджено факт призначення працівникам підприємства пенсій на пільгових умовах за списками №1 та №2 та понесення позивачем витрат з виплати та доставки їм пільгових пенсій.

В судове засідання сторони не зявились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних підстав.

Виключно Законом України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно ст. 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" відповідно до ст. 1 Закону України Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування зареєстроване як платник збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську.

Відповідно до ст. 2 цього Закону для платників збору, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів а, б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 2 Перехідних положень цього Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 13 Закону України Про пенсійне забезпечення визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення товариствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривало витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до п. п. а, б-з цієї статті.

Законом України Про внесення змін до деяких законів України від 17.02.2000 року порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій змінено. Врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій шляхом введення окремого виду збору на обовязкове державне пенсійне страхування Законом України Про збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, яким передбачено, що платники збору на обовязкове державне пенсійне страхування повинні сплачувати такий збір у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону.

Згідно з нормами Закону України Про збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування субєкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності повинні сплачувати збір на обовязкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від обєкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. а, б-з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, розроблену відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, яка визначає процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування товариствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Зазначеною Інструкцією (в редакції, яка діяла на час нарахування спірних виплат), зокрема, встановлено обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та порядок відшкодування.

Пунктом 6.4 цієї Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які надсилаються товариствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.8 Інструкції товариства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Частина друга вказаного пункту Інструкції передбачає, що у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та інші), органи Пенсійного фонду повідомляють про це товариства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Таким чином, обов'язок страхувальника відшкодувати витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, виникає лише після отримання ним від органів Пенсійного фонду розрахунків цих витрат, в яких визначено суми відшкодування.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що працівники набули трудового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, під час роботи у Приватному акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод".

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську у встановленому законом порядку та у визначені строки направляло Приватному акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам підприємства за період з 01.12.2013 по 01.04.2014. Факт надсилання позивачем зазначених розрахунків та факт їх отримання відповідачем підтверджується супровідними листами №219/04 від 14.02.2014 та №842/04 від 16.12.2013 та наданими позивачем копіями даних розрахунків (а.с.7-36).

Слід зазначити, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року, яку ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року залишено без змін, стягнуто з відповідача в дохід бюджету Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 245 563, 64 грн.

Згідно з ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Також колегія суддів враховує, що згідно з ч. 1 ст. 72 цього Кодексу обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, з досліджених в якості письмових доказів у справі розрахунків, складених управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, та довідки позивача № 7453/06 від 06.12.2016 (а.с.218) загальна сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають до відшкодування Приватним акціонерним товариством "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" за період з 01.12.2013 року по 01.04.2014 року, за виключенням стягнутої за рішенням суду суми, становить 83602,35 грн.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У звязку з несплатою Приватним акціонерним товариством "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" зазначених коштів у відповідача за вказаний вище період утворилась заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 та за Списком №2 в сумі 83602,35 грн, що підтверджується наданими позивачем доказами, які досліджені судом. В свою чергу на час розгляду справи судом першої інстанції будь-яких доказів сплати зазначених витрат відповідачем на розгляд суду не надано та не спростовано факт існування у нього обовязку щодо відшкодування зазначених витрат.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року у справі № 809/1677/14 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддяІ. В. Глушко

СуддіО.О. Большакова

ОСОБА_1

Ухвала складена в повному обсязі 20.04.2017.