Постанова № 66105138, 14.04.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 квітня 2017 р. № 820/4743/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., суддів Бадюкова Ю.В., Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії №3 Національної поліції України про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом та з урахуванням уточнень просить суд:

- визнати дії Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо проведення атестації відносно позивача протиправними в частині включення ОСОБА_1 до списку осіб, які підлягають атестації;

- визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії №3 Національної поліції України, оформлене протоколом, щодо зазначення в Розділі ІV" Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" "4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", прийнятого відносно позивача;

- визнати протиправним та скасувати наказ № 61 о/с від 20.02.2017 р. в частині звільнення позивача зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію";

- поновити позивача на посаді оперуповноваженого управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України з 23.02.2017 року;

- стягнути з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу;

- постанову в частині поновлення позивача на посаді оперуповноваженого управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України та стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу допустити до негайного виконання.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішення Центральної атестаційної комісії №3 Національної поліції України щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України № 61 о/с від 20.02.2017 р. в частині звільнення позивача зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" суперечать вимогам чинного законодавства, тому підлягають скасуванню.

Представник позивача в судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надав клопотання, в якому просив розгляд справи проводити без його участі.

Представник відповідача, Департаменту захисту економіки Національної поліції України, в судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, подав заперечення, в якому зазначив, що видання наказу про звільнення позивача відбулось з дотриманням чинного законодавства і виключно на виконання рішення атестаційної комісії, тому просить відмовити в задоволені позову. Також просив розглядати дану справу без його участі.

Представник відповідача, Національної поліції України, в судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, подав заперечення, в якому зазначив, що атестування ОСОБА_1 було проведене у межах наданих повноважень атестаційними комісіями та у спосіб, який передбачений наказом МВС України від 17.11.2015 №1465, що в свою чергу спростовує твердження останнього про порушення його прав під час проведення атестування.

Представник відповідача, Центральної атестаційної комісії №3 Національної поліції України, в судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи.

Дослідивши подані сторонами документи, зясувавши фактичі обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, ОСОБА_1 працював в органах внутрішніх справ з 14 серпня 1999 року.

Наказом Національної поліції України по особовому складу № 170 о/с від 11.11.2015 року призначено ОСОБА_1 на посаду оперуповноваженого управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, присвоївши йому спеціальне звання старший лейтенант поліції. Підставою для видання наказу стала заява позивача від 07.11.2015 року про прийняття його на службу до поліції та призначення на посаду.

Відносно позивача 05.08.2016 року було складено атестаційний лист начальником відділу управління захисту економіки у Харківській області ДЗЕ Національної поліції України ОСОБА_2

В атестаційному листі вказано, що позивач працює в органах поліції з 07.11.2015 року та знаходиться на посаді з 07.11.2015, за час служби ОСОБА_1 зарекомендував себе дисциплінованим, принциповим у вирішенні службових питань працівником. Добре знає чинне законодавство і нормативні акти, які регламентують діяльність поліції, вміло керується ними у повсякденній службовій діяльності. Має позитивні результати в службовій діяльності. З 01.01.2016 по 14.07.2016 за матеріалами зібраними ОСОБА_1 відкрито 4 кримінальних провадження, з них: 1 за ст..190 КК України, 2 - за ст..191 КК України, 1 - за ст..366 КК України. Забезпечено повідомлення про підозру трьом особа, з яких за ст..191 КК України - 2, за ст..366-1 КК України - 1. Вміє будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, користуються їхнім авторитетом. Здатний працювати над усуненням особистих недоліків. Прагне вдосконалення службової діяльності. Має почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів. Сміливий, рішучий, організований, здатний контролювати власні емоції та поведінку поза службою. Багато уваги приділяє підвищенню свого освітнього та культурного рівня. При вирішенні службових питань не рахується з особистим часом, спроможній виділити головне в роботі. Готовий працювати в складних умовах, поступаючись особистими інтересами. Стан здоровя та фізичної підготовки задовільний. Добре володіє табельною вогнепальною зброєю, здатний переносити психо-фізичні навантаження та труднощі служби.

Відповідно за висновком прямого керівника позивача від 05.08.2016 року, який внесено до атестаційного листа зазначено, що позивач займаній посаді відповідає.

18.08.2016 року Центральною атестаційною комісією №3 Національної поліції України за результатами дослідження атестаційного листа позивача, його декларації про доход, послужного списку, інформаційної довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України Про очищення влади, інформації з відкритих джерел щодо позивача, за більшістю голосів було прийнято рішення про невідповідність позивача займаній посаді та необхідність його звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. Прийняте атестаційною комісією рішення зафіксовано в протоколі ОП № 15.00025763.0049148 від 18.08.2016 року.

26.08.2016 року позивача ОСОБА_1 було ознайомлено з результатами атестування, про що свідчить його підпис.

20.02.2017 року Департаментом захисту економіки Національної поліції України видано Наказ по особовому складу № 61 о/с, яким позивача на підставі висновку Центральної атестаційної комісії №3 Національної поліції України від 18.08.2016 року звільнено за п.5 ч.1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію через службову невідповідність .

Завданням адміністративного суду в межах даної справи є перевірка правомірності (легальності) дій відповідачів при прийнятті оспорюваних рішень, з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про Національну поліцію, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Як встановлює стаття 3 Закону України Про Національну поліцію, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Частина перша статті 57 Закону України Про Національну поліцію визначає, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Згідно з частиною другою статті 57 Закону України Про Національну поліцію атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Вказані норми Закону кореспондуються з нормами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465 (далі по тексту - Інструкція) в частині підстав для атестування поліцейських.

Відповідно до частини третьої статті 57 Закону України Про Національну поліцію атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Поряд з цим, частиною четвертою статті 57 Закону України Про Національну поліцію визначено, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Згідно з частиною п'ятою статті 57 Закону України Про Національну поліцію порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

З системного аналізу наведених приписів чинного законодавства обумовлюється висновок, що прийняття рішення про проведення атестації відносно конкретного поліцейського та, власне, проведення атестації може мати місце у виключних випадках, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Водночас, суд особливу увагу звертає на те, що такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби; метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Наведений вище висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 11 березня 2014 року у справі №21-13а14.

Поряд з цим, згідно з підпунктом 2 пункту 1 розділу IV Інструкції організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню.

З наведеного вище, вбачається, що до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України Про Національну поліцію.

Однак, відповідачами в ході судового розгляду справи не надано до суду документального підтвердження наявності підстав для проведення атестації, та відповідно, правомірності включення до списку поліцейських, які підлягають атестації ОСОБА_1, оскільки всупереч приписів ст. ст. 69, 70 КАС України не наведено підстав для проведення атестації ОСОБА_1, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України Про Національну поліцію, та не надано відповідних доказів, які б підтверджували, що позивач мав бути призначений на вищу посаду без проведення конкурсу, або щодо нього виявлено ознаки службової невідповідності, наприклад за станом здоров'я чи у зв'язку із не виконанням службових обов'язків.

Відповідно до пункту 9 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Національну поліцію працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Пункт 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Національну поліцію встановлює, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Системний аналіз наведених вище приписів законодавства свідчить, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Матеріали справи свідчать, що наказом Національної поліції України по особовому складу № 170 о/с від 11.11.2015 року призначено ОСОБА_1 на посаду оперуповноваженого управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, присвоївши йому спеціальне звання старший лейтенант поліції.

Таким чином, позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580 - VIII шляхом видання наказу про призначення за його згодою.

Статтею 58 Закону № 580-VIII передбачено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

В розрізі зазначеного, суд звертає увагу на те, що наказ Національної поліції України від 11.11.2015 року № 170 о/с не містить жодних застережень про тимчасовість призначення ОСОБА_1, на посаду.

Таким чином, в ході судового розгляду справи, відповідачами не доведено, що ОСОБА_1 призначено тимчасово; у будь-якому випадку строковість призначення на посаду поліцейського не є самостійною підставою для проведення атестації.

Аналізуючи наявність підстав для прийняття Центральною атестаційною комісією №3 Національної поліції України рішення про невідповідності позивача займаній посаді та наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність, суд зазначає про наступне.

Відповідно до пункту 5 розділу I Інструкції атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Інструкції визначено, що у Національній поліції України створюються такі атестаційні комісії:

1) центральні атестаційні комісії, персональний склад яких затверджується наказом Національної поліції України.

До повноважень центральних атестаційних комісій належить проведення атестування всіх поліцейських.

2) атестаційні комісії органів поліції, персональний склад яких затверджується наказом керівника відповідного органу за погодженням із Національною поліцією України.

До повноважень атестаційної комісії органу поліції належить проведення атестування поліцейських відповідних органів поліції.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Інструкції до складу атестаційних комісій входять: 1) у центральних атестаційних комісіях: голова комісії - Голова Національної поліції України або його перший заступник, або заступник; секретар комісії - особа, яку визначає Голова Національної поліції України.

У разі відсутності голови (секретаря) атестаційної комісії його обов'язки виконує член атестаційної комісії, який обраний більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії.

Пункт 4 розділу ІІ Інструкції передбачає що до зазначених вище атестаційних комісій можуть бути включені працівники підрозділів кадрового забезпечення, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, практичної психології та інші працівники апарату Національної поліції України чи органу поліції, а також за згодою народні депутати України, працівники МВС, громадських, правозахисних організацій, представники проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації.

Кандидати з числа народних депутатів України, працівників МВС, громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації включаються до складу атестаційних комісій за пропозиціями, які були отримані після розміщення відповідних оголошень на офіційних сайтах МВС чи органів поліції, та за наявності їхньої згоди.

Поряд з цим, у відповідності до положень пунктів 10-13 розділу IV Інструкції з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Якщо поліцейський, який атестується, не з'явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

Поліцейські, які проходять атестування, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі.

Пункт 15 розділу IV Інструкції встановлює, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Суд звертає увагу на те, що за приписами пункту 16 розділу IV Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії:

1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій);

2) показники службової діяльності;

3) рівень теоретичних знань та професійних якостей;

4) оцінки з професійної і фізичної підготовки;

5) наявність заохочень;

6) наявність дисциплінарних стягнень;

7) результати тестування;

8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Згідно пунктів 17-20 розділу IV Інструкції атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення.

Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб.

Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії.

У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії.

Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

Наведені норми Інструкції свідчать, що висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційний лист; матеріали співбесіди; документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, результати тестування на поліграфі та матеріали особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.

В межах судового розгляду справи, відповідно до змісту атестаційного листа ОСОБА_1 останній охарактеризований безпосереднім керівником так: за час служби ОСОБА_1 зарекомендував себе дисциплінованим, принциповим у вирішенні службових питань працівником. Добре знає чинне законодавство і нормативні акти, які регламентують діяльність поліції, вміло керується ними у повсякденній службовій діяльності. Має позитивні результати в службовій діяльності. З 01.01.2016 по 14.07.2016 за матеріалами зібраними ОСОБА_1 відкрито 4 кримінальних провадження, з них: 1 за ст..190 КК України, 2 - за ст..191 КК України, 1 - за ст..366 КК України. Забезпечено повідомлення про підозру трьом особа, з яких за ст..191 КК України - 2, за ст..366-1 КК України - 1. Вміє будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, користуються їхнім авторитетом. Здатний працювати над усуненням особистих недоліків. Прагне вдосконалення службової діяльності. Має почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів. Сміливий, рішучий, організований, здатний контролювати власні емоції та поведінку поза службою. Багато уваги приділяє підвищенню свого освітнього та культурного рівня. При вирішенні службових питань не рахується з особистим часом, спроможній виділити головне в роботі. Готовий працювати в складних умовах, поступаючись особистими інтересами. Стан здоровя та фізичної підготовки задовільний. Добре володіє табельною вогнепальною зброєю, здатний переносити психо-фізичні навантаження та труднощі служби.

Так, прямим керівником позивача надано висновок щодо відповідності позивача займаній посаді.

Суд приймає до уваги той факт, що відповідачами не надано доказів того, що при прийнятті рішення про невідповідність займаній посаді враховувались обов'язкові критерії згідно з пунктом 16 розділу IV Інструкції, і, що за сукупністю оцінки усіх критеріїв позивач показав себе як некваліфікований працівник, зокрема щодо низьких показників хоча б одного із встановлених критеріїв.

З урахуванням викладеного суд вважає, що рішення (висновок) Центральною атестаційною комісією №3 Національної поліції України прийняте відносно ОСОБА_1, яке зазначене в розділі IV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії) атестаційного листа", а саме: "4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність" та оформлене протоколом ОП № 15.00025763.0049148 від 18.08.2016 року, прийняте без врахування з професійних якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки ОСОБА_1 не підтверджується належними доказами, а тому має бути скасоване як протиправне.

Вирішуючи питання щодо правомірності наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 20.02.2017 року № 61 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, за пунктом 5 ч. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію, суд виходив із наступного.

Пункт 5 частини першої статті 77 Закону України Про Національну поліцію передбачає, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.

У свою чергу визначення терміну службова невідповідність Закон України Про Національну поліцію не надає; тим не менше, виходячи із вимог та обмежень, що ставляться до поліцейського та загального розуміння понять, можна дійти висновку, що під службовою відповідністю мається на увазі відповідність поліцейського встановленим вимогам, добросовісне виконання вимог законодавства та дисциплінованість. Отже, службова невідповідність - це невідповідність займаній посаді в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо.

Оскільки, метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю, в контексті норм Закону України Про Національну поліцію та Інструкції звільнення за через службову невідповідність може бути застосоване як вид дисциплінарного стягнення, про що зроблено висновок у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2014 року у справі №21-13а14.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до підпункту 2, пункту 2, розділу ІІ Інструкції "Про затвердження Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських" затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465, у Національній поліції України створюються атестаційні комісії органів поліції, персональний склад яких затверджується наказом керівника відповідного органу за погодженням із Національною поліцією України. До повноважень атестаційної комісії органу поліції належить проведення атестування поліцейських відповідних органів поліції.

Затвердження персонального складу атестаційної комісії без погодження з Національною поліцією України, є порушенням підпункту 2 пункту 2 розділу II Інструкції, а отже, - підставою для визнання такого складу атестаційної комісії неповноважним. Відповідно наведена обставина слугує однією з підстав для скасування наказу про звільнення зі служби в поліції.

Суд зазначає, що відповідачами не надано до суду доказів затвердження персонального складу атестаційної комісії яке погоджено з Національною поліцією України.

Крім того суд зазначає, що відповідно до п.28 розділу IV Інструкції керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобовязані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

18.08.2016 року Центральною атестаційною комісією №3 Національної поліції України за результатами проведення атестації ОСОБА_1 було прийнято рішення про невідповідність позивача займаній посаді та необхідність його звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, проте наказ № 61 о/с про звільнення ОСОБА_1 було винесено Департаментом захисту економіки Національної поліції лише 20.02.2017 року, тобто зі спливом майже шести місяців з дати винесення рішення за результатами атестування, що є порушенням п.28 розділу IV Інструкції.

Відтак, беручи до уваги незаконність проведення атестації позивача та безпідставність рішення атестаційної комісії, суд приходить до висновку, що звільнення позивача через службову невідповідність за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України Про Національну поліцію відбулось незаконно, тому наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 20.02.2017 року № 61 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав, буде поновлення позивача на посаді оперуповноваженого управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України з 23.02.2017 року.

Частиною 2 статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100). Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу

Крім того, відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та щодо присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; відтак постанова в частині поновлення позивача на посаді оперуповноваженого управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України та стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного керуючись ст.ст.94,168,186 КАС України, Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії №3 Національної поліції України про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати дії Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо проведення атестації відносно позивача протиправними в частині включення ОСОБА_1 до списку осіб, які підлягають атестації.

Визнати протиправним та скасувати рішення Центральної атестаційної комісії №3 Національної поліції України, оформлене протоколом, щодо зазначення в Розділі ІV" Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" "4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", прийнятого відносно позивача.

Визнати протиправним та скасувати наказ № 61 о/с від 20.02.2017 р. в частині звільнення позивача зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію".

Поновити позивача на посаді оперуповноваженого управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України з 23.02.2017 року.

Стягнути з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Постанову в частині поновлення позивача на посаді оперуповноваженого управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України та стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя О.М. Тітов

Судді Ю.В. Бадюков

ОСОБА_3