Ухвала суду № 66104461, 06.04.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

06 квітня 2017 року

Справа № 808/753/17

м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Нестеренко Людмила Олексіївна, перевіривши у попередньому судовому засіданні матеріали адміністративного позову

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр поводження з відходами»

до Міністерства екології та природних ресурсів України

про визнання неправомірними та часткове скасування наказів № 345 від 20.09.2016, № 544 від 28.12.2016, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2017 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов вищезазначений адміністративний позов.

Ухвалою суду від 22.03.2017 відкрито провадження в адміністративній справі № 808/753/17 та призначено попереднє судове засідання на 06.04.2017.

06.04.2017 через канцелярію суду надійшло клопотання від позивача про забезпечення позову по справі. А саме, просить зупинити дію наказу Міністрерства екології та природних ресурсів України № 544 від 28.12.2016 в частині анулювання ліцензії ТОВ «Регіональний центр поводження з відходами», до прийняття рішення по цій справі

На обґрунтування клопотання позивач зазначає, що за приписами ч. 7 ст. 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 02.03.2015р. № 222 (далі - Закон № 222) рішення про анулювання ліцензії, прийняте з підстав, передбачених пунктами 1 - 3 частини другої цієї статті, набирає чинності з дня його прийняття, а прийняте з підстав, передбачених пунктами 4 - 9 частини другої цієї статті, набирає чинності через тридцять календарних днів з дня його прийняття.

За приписом ч. 8, 9 ст. 16 Закону, якщо ліцензіат протягом строку набрання чинності рішенням органу ліцензування про анулювання ліцензії, встановленого частиною восьмою цієї статті, подає скаргу (апеляцію) до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування, дія цього рішення органу ліцензування зупиняється до прийняття рішення спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування за результатами розгляду апеляції Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування. Рішення спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування набирає чинності з дня видання ним розпорядження про задоволення або відхилення апеляції чи про необхідність усунення порушень законодавства у сфері ліцензування. У разі анулювання ліцензії підстав, передбачених пунктами 5-10 частини другої цієї статті, суб'єкт господарювання може подати заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (повністю або частково) не раніше ніж через рік з дня набрання чинності рішенням органу ліцензування про анулювання попередньої ліцензії.

Викладене свідчить, що подання позову до суду не зупиняє дію оскаржуваного рішення та після оскарження рішення до експертно-апеляційної ради (рішення якої є обов'язковим до розгляду, але не є обов'язковим до виконання) і прийняття рішення органом ліцензування за наслідком розгляду скарги, відсутній строк між набранням чинності рішенням про анулювання ліцензії та поданням клопотання до суду про зупинення виконання рішення.

Наразі скарга позивача перебуває на розгляді в Експертно-апеляційній раді. За наслідками засідання ЕАР 04.04.2017 р. було розглянуто скарги ліцензіатів, в тому числі й скаргу позивача. Однак відносно позивача рішення не прийнято, а перенесено на наступне засідання, оскільки у законодавстві наявна невизначеність дій органу ліцензування у разі отримання повідомлення про зміну місця провадження діяльності, що у разі задоволення скарги позив ча призведе можливих порушень орану ліцензування у веденні реєстру, що потребує обговорення на розширеній нараді та прийняття роз'яснень. Зокрема, рішенням ЕАР від 04.04.2017р. відносно позивача визначено наступне:

"-4.13.3а результатами розгляду скарги ТОВ "Регіональний центр поводження з відходами" щодо прийняття Міністерством екології та природних ресурсів України наказу від 28.12.2016 №544 в частині анулювання ліцензії серії АЕ №460742 від 12.06.2015 на операції у сфері поводження з небезпечними відходами вирішили перенести розгляд скарги ТОВ "Регіональний центр поводження з відходами " на наступне засідання.

-Дія рішення органу ліцензування про анулювання ліцензії зупиняється до прийняття рішення спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування за результатами розгляду апеляції Експертно- апеляційною радою з питань ліцензування.

-Доручити ДРС за участі зацікавлених центральних органів виконавчої влади, членів експертно- апеляційної ради з питань ліцензування підготувати позицію щодо порядку дій ліцензіата та органу ліцензування у разі зміни місця провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зазначеного у документах, що подавалися до заяви про отримання ліцензії."

Наступний розгляд може бути призначено в будь-який момент та прийняте рішення, за наслідком чого відповідачем може бути прийняте рішення на наступний день про відмову у задоволення скарги, що автоматично вводить рішення про анулювання ліцензії в дію, наслідком чого є повне зупинення ліцензованої діяльності позивача, невиконання діючих договорів, застосування до позивача штрафних санкцій, звільнення працівників та припинення підприємства. Дуже короткий та непередбачуваний строк набрання чинності рішенням про анулювання ліцензії робить неможливим невідкладного зупинення його дії в судовому порядку, що може завдати суттєві збитки позивачу, оскільки набрання чинності оскаржуваним рішенням призведе до розірвання всіх діючих договорів та перехід контрагентів до конкурентів позивача, та у разі якщо рішення відповідача буде визнане судом неправомірним, позивачу будуть заподіяні збитки у зв'язку із прийняттям відповідачем неправомірного рішення, які мають бути компенсовані з Державного бюджету України, що само по собі є негативним та може впливати на об'єктивність та неупередженість розгляду справи.

Таким чином, на час подання позову та розгляду справи існують підстави для забезпечення позову, передбачені частиною 1 статті 117 КАС України.

Відповідно до ст.41 КАС України фіксація попереднього судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, дослідивши надані докази на його обґрунтування, суд вважає клопотання позивача про забезпечення позову таким, що підлягає задоволенню на підставі наступного:

Відповідно до ч.1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

Згідно ч.3 ст.117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

В Рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2003р від 30.01.2003 зазначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст.7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст.3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

Отже, з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень.

З аналізу ст. 117 КАС України можна зробити висновок, що метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення по справі. Відповідно до положення п.4 ст. 117 КАС України адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Розглядаючи клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись зокрема у тому, що клопотання не є надуманим, спір поміж сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідачів, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, даним про особу та характер дій відповідачів, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідачів, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідачів. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов’язкові сторін.

Матеріали справи свідчать про наявність дійсного спору поміж учасниками процесу та реальність загрози порушення праві та інтересів позивача, відновлення яких потребуватиме значних зусиль, витрат та часу.

Враховуючи, що заходи щодо забезпечення позову повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв’язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову, суд повинен виходити із дійсного виключення цим забезпечувальним заходом утруднення або неможливість виконання рішення. Забезпечення позову у вищезазначений судом спосіб відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв’язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу та відповідають інституту забезпечення позову в адміністративному процесі.

Отже, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що наявні підстави для задоволення клопотання позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача ТОВ «Регіональний центр поводження з відходами» про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр поводження з відходами» до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання неправомірними та часткове скасування наказів № 345 від 20.09.2016, № 544 від 28.12.2016, шляхом зупинення дії наказу Міністерства екології та природних ресурсів України № 544 від 28.12.2016 в частині анулювання ліцензії ТОВ «Регіональний центр поводження з відходами» до прийняття рішення по вказаній справі.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Л.О. Нестеренко