Ухвала суду № 66103913, 19.04.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/13950/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Смик С.І., при секретарі - Ковалевській М.І., за участю представника ТОВ «ДЖУНА» - ОСОБА_1, прокурора - Вакарова Д.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖУНА» в особі директора ОСОБА_2 про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «ДЖУНА» в особі директора ОСОБА_2, з подальшими доповненнями, звернулося до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.03.2017 року на грошові кошти та видаткові операції, цінні папери, які знаходяться на рахунках підприємства ТОВ «ДЖУНА», код ЄДРПОУ 39118572, № 26003455006863, №26005455006861, відкритих в АТ «ОТП БАНК», МФО 300528. Посилається на необґрунтованість накладення арешту на майно товариства та відсутність підстав для накладення такого арешту, оскільки жодній службовій особі ТОВ «ДЖУНА» не було повідомлено про підозру в порядку ст. 276-279 КПК України, відносно ТОВ «ДЖУНА», як юридичної особи, кримінальне провадження не здійснюється, слідчим в клопотанні не доведено обставин, які б виправдовували такий спосіб втручання у господарську діяльність ТОВ «ДЖУНА», як арешт майна, ТОВ «ДЖУНА» не має ознак фіктивності та накладений арешт паралізує його роботу.

Представник ТОВ «ДЖУНА» - ОСОБА_1 клопотання з подальшими доповненнями підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити.

Прокурор Вакаров Д.В., який приймав участь під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно, заперечував проти задоволення клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Слідчий суддя, заслухавши представника ТОВ «ДЖУНА» - ОСОБА_1, прокурора Вакарова Д.В., дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали клопотання та матеріали, на підставі яких винесено ухвалу про арешт майна, дійшов наступних висновків.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В судовому засіданні встановлено, що управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016110000000239 від 12.07.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.03.2017 року частково задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Харченка І.В. та накладено арешт на грошові кошти та видаткові операції, цінні папери, які знаходяться на рахунках в тому числі підприємства ТОВ «ДЖУНА», код ЄДРПОУ 39118572, № 26003455006863, №26005455006861, відкритих в АТ «ОТП БАНК», МФО 300528 в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять; з забороною службовим особам та працівникам ТОВ «ДЖУНА» код ЄДРПОУ 39118572, їх представникам та іншим особам за дорученням використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, починаючи з дня винесення ухвали слідчим суддею.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.03.2017 року, арешт було накладено, оскільки ці грошові кошти можуть бути предметом вчинення кримінального правопорушення або набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення або набуті в результаті його вчинення, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Разом з тим, слідчим суддею встановлено, що ТОВ «ДЖУНА» немає ознак фіктивності, є реально існуючим товариством, що здійснює господарську діяльність, також, відносно вказаного товариства не здійснюється досудове розслідування та жодній його посадовій особі не пред'явлено підозру.

Так, відповідно до абз. 2 п. 2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Отже арешт ухвалою слідчого судді на грошові кошти ТОВ «ДЖУНА» накладено необґрунтовано, оскільки арешт накладено на майно юридичної особи, службові особи якої, не мають статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несуть за законом матеріальну відповідальність за їх дії.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов'язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.

Разом з тим, при розгляді клопотання про скасування арешту прокурором не доведено наявність будь-яких фактичних даних (доказів), відповідно до яких є необхідність у збереженні накладеного арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках.

Прокурор не довів та не зазначив конкретних фактичних обставин (час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення), які виправдовували б такий спосіб втручання у господарську діяльність ТОВ «ДЖУНА».

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті (з метою збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Разом з тим, прокурором не доведено, яка сума грошових коштів обліковується на рахунках товариства, на котрі накладено арешт; чи з вказаних рахунків не здійснюється виплата заробітної плати працівникам, сплата податків та загальнообов'язкових платежів до бюджету; якою є сума грошових коштів, на котрі накладено арешт з метою збереження речових коштів; чи вся сума грошових коштів, на котру накладено арешт, відповідає критеріям речових доказів; в чому це проявляється; окрім того, в матеріалах, на підставі яких накладено арешт на майно, відсутні будь-які дані того, що ці кошти визнані речовими доказами, в тому числі і постанова про визнання їх речовими доказами.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Разом з тим, прокурором під час судового розгляду клопотання, не доведено, що незастосування заборони призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ст. 17 КПК України сторона обвинувачення повинна доводити, в даному випадку, наявність на грошових коштах ТОВ «ДЖУНА» слідів кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене вище, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання ТОВ «ДЖУНА» та скасувати арешт майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.03.2017 року на грошові кошти та видаткові операції, цінні папери, які знаходяться на рахунках підприємства ТОВ «ДЖУНА», код ЄДРПОУ 39118572, № 26003455006863, №26005455006861, відкритих в АТ «ОТП БАНК», МФО 300528.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 174, 284, 303, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01.03.2017 року на грошові кошти та видаткові операції, цінні папери, які знаходяться на рахунках підприємства ТОВ «ДЖУНА», код ЄДРПОУ 39118572, № 26003455006863, №26005455006861, відкритих в АТ «ОТП БАНК», МФО 300528в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять; з забороною службовим особам та працівникам ТОВ «ДЖУНА» код ЄДРПОУ 39118572, їх представникам та іншим особам за дорученням використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, починаючи з дня винесення ухвали слідчим суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: С.І.Смик