Ухвала суду № 66099081, 11.04.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 2-н/2239/10 Головуючий у 1 інстанції: Грищук В.О.

Провадження № 22-ц/783/220/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 С. М.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Шеремети Н.О.,

секретаря Брикайло М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на судовий наказ Залізничного районного суду м. Львова від 16 липня 2010 року у справі за заявою публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

16.07.2010 року Залізничним районним судом м. Львова за заявою ПАТ «Універсал Банк» видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 у користь ПАТ «Універсал Банк» 145722 грн. 37 коп. заборгованості за кредитним договором б/н від 29.12.2007 року, 1457 грн. 22 коп. судового збору та 120 грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення, а всього 147299 грн. 59 коп. (а.с.31).

Копію судового наказу боржник ОСОБА_2 отримала 19.07.2010 року (а.с.33) і 26.07.2010 року подала до суду заяву про скасування цього судового наказу (а.с.34).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 23.09.2010 року заяву боржника ОСОБА_2 про скасування судового наказу від 16.07.2010 року залишено без задоволення (а.с.37).

Судовий наказ Залізничного районного суду м. Львова від 16.07.2010 року оскаржила ОСОБА_2, просить його скасувати з підстав порушення норм процесуального права.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що на момент подання нею 26.07.2010 року заяви про скасування судового наказу діяла норма ч.1 ст.106 ЦПК України в редакції Закону від 05.06.2010 року, відповідно до якої судовий наказ підлягав скасуванню лише за наявності заяви боржника, поданої у встановлений процесуальним законом строк, без посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення щодо стягнення. Апелянт зазначає, що заяву про скасування судового наказу вона подала у встановлений процесуальним законом строк, однак, судом першої інстанції було порушено строк розгляду такої заяви і застосовано норми процесуального закону, які не підлягали застосуванню, що призвело до неправильного вирішення справи і порушило її законні права та інтереси.

В судове засідання апеляційного суду сторони повтороно не зявилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені у встановленому процесуальним законом порядку, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення їм судових повісток (а.с.109, 110), апелянт подала повторно клопотання про відкладення розгляду справи через хворобу (а.с.112-113), однак, з урахуванням тієї обставини, що розгляд справи за її клопотанням уже відкладався, тому відповідно до вимог ст.169 ЦПК України, незалежно від поважності причин її повторної неявки, розгляд справи проведено у відсутності сторін, оскільки ПАТ «Універсал Банк» клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв, та без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Частиною третьою статті 2 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Закон, який встановлює нові обовязки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі (ч.4 ст.2 ЦПК).

Статтею 104 ЦПК України, в редакції, чинній на момент постановлення районним судом судового наказу, було визначено, що після видачі судового наказу суд невідкладно надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із повідомленням. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача з копіями доданих до неї документів та розяснюється його право в разі заперечення проти вимог стягувача протягом десяти днів з дня отримання судового наказу подати заяву про його скасування.

У разі ненадходження заяви від боржника протягом трьох днів після закінчення строку на її подання та за наявності даних про отримання боржником копії наказу судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачеві для предявлення до виконання (ст.105 ЦПК).

Частиною першою статті 106 ЦПК України, в цій же редакції, яка була чинною й на момент подання боржником ОСОБА_2 заяви про скасування судового наказу, було передбачено, що заява боржника про скасування судового наказу, що подана у встановлений строк, розглядається судом протягом пяти днів з дня її надходження без судового розгляду і виклику сторін, про що постановляється ухвала, якою скасовується судовий наказ.

Отже, за імперативною нормою цієї статті, наявність заяви боржника про скасування судового наказу, поданої у встановлений ст.ст.104,105 ЦПК України строк, було безумовною підставою для скасування судового наказу.

Враховуючи те, що копію судового наказу боржник ОСОБА_2 отримала 19.07.2010 року (а.с.33), а подала до суду заяву про його скасування 26.07.2010 року, нею було дотримано строк, встановлений ст.ст.104,105 ЦПК України для скасування судового наказу за її заявою.

Законом №2453-УІ від 07.07.2010 року, який набрав чинності з 03.08.2010 року, було внесено зміни до вказаних вище статей ЦПК, якими встановлено нові обовязки для боржника щодо форми та змісту заяви про скасування судового наказу, а саме: передбачено обовязкове посилання боржника у своїй заяві на обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача, та на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача, за недотримання яких (необґрунтованість та недоведеність заперечень боржника), цим законом введено негативні для боржника наслідки, зокрема, залишення заяви боржника про скасування судового наказу без задоволення, чого не було передбачено раніше.

Отже, з урахуванням норм ч.3 та 4 ст.2 ЦПК України, суд першої інстанції при розгляді заяви боржника ОСОБА_2 про скасування судового наказу, повинен був застосувати норму ч.1 ст. 106 ЦПК України, в редакції, чинній на момент подання боржником такої заяви, та постановити ухвалу про скасування виданого судового наказу від 16.07.2010 року, оскільки заява боржником була подана у встановлений ст.ст.104,105 цього Кодексу строк.

Допущення судом першої інстанції порушення наведених вище норм процесуального закону призвело до неправильного вирішення питання та постановлення незаконної ухвали суду від 23.09.2010 року про залишення без задоволення заяви боржника ОСОБА_2 про скасування судового наказу, що відповідно до п.2 ч.3 ст.307 ЦПК України є підставою для скасування апеляційним судом оскаржуваного боржником судового наказу.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 3 п.2, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Судовий наказ Залізничного районного суду м. Львова від 16 липня 2010 року про стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, в користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, 145722 грн. 37 коп. заборгованості за кредитним договором б/н від 29.12.2007 року, 1457 грн. 22 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а всього 147299 грн. 59 коп., - скасувати, і розяснити публічному акціонерному товариству «Універсал Банк», що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо предявлення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Копняк С.М.

ОСОБА_3