Рішення № 66098845, 20.04.2017, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №547/34/17

Провадження №2/547/118/17

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року смт Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судового засідання Т.В.Зінченко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Семенівського районного суду Полтавської області цивільну справу за позовом Лубенського місцевого прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Обласного фонду підтримки індивідуального будівництва на селі до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Лубенський місцевий прокурор Полтавської області в інтересах держави в особі Обласного фонду підтримки індивідуального будівництва на селі (далі Фонд) звернувся до Семенівського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про солідарне стягнення з них на користь Фонду заборгованості по сплаті кредиту, який отримано ОСОБА_1 на будівництво/добудову обєкта нерухомого майна у с. Очеретувате за кредитною угодою № 2438-12 від 17.12.2012. ОСОБА_5 є дружиною позичальника і солідарним боржником за кредитом. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є поручителями за вказаним кредитом. Станом на 12.12.2016 борг становить 24070,00 грн., включає у себе 15700 грн. заборгованості за кредитними коштами, 1035,00 грн. відсотки з користування кредитом, пеня 7335,00 грн. Також заявлено вимогу про стягнення судового збору на користь прокуратури Полтавської області у сумі 1378,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позичальником ОСОБА_1 порушено умови укладеного між ними і Фондом кредитної угоди, що обумовило виникнення перед Фондом зазначеної заборгованості. Позичальник і поручителі добровільно не погашають заборгованість на письмові вимоги Фонду.

Належно повідомлені про судове засіданні особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явилися. Прокурор і фонд звернулася до суду із заявами про розгляд справи за їх відсутності та повне підтримання позовних вимог, заяви про заперечення щодо заочного розгляду справи відсутні. Відомості щодо поважності причин неявки відповідачів у судові засідання відсутні, клопотання про розгляд справи за їх відсутності або про відкладення розгляду справи не надходили.

Ураховуючи зазначене судом ухвалено вирішувати справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у ній даних чи доказів (суд ухвалює заочне рішення).

Вивчивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно доПостанови Кабінету Міністрів України від 05.10.1998 № 1597 "Про затвердження Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі"між Обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та ОСОБА_1, як позичальником, укладено кредитну угоду № 2438-12 від 17.12.2012 (а.с.7-9). Відповідно до п. 1.1 Угоди Фонд надав позичальникові поетапно кредит на будівництво (добудову) житлового будинку за адресою Полтавська обл., Семенівський р-н, с.Очеретувате, вул. Шевченка, 36, строком на 3 роки і 9 місяців в загальній сумі 50000,00грн. із сплатою 3 відсотків річних. Позичальник зобов'язується погасити кредит у повному обсязі та проценти за користування ним до 15 липня 2016 року (п. 1.2 Угоди); останній платіж здійснити до 15 липня 2015 року (п. 4.4 Угоди). Угоду укладено в інтересах сім'ї ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (п. 7.8 Угоди).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.3, 2.1, 3.2 Положення про обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, затвердженого розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 12.05.2014 № 130, Фонд створено згідно з розпорядженням Голови Полтавської ОДА від 26.05.1998 № 252; Фонд є державною спеціалізованою, кредитно-господарською організацією, є юридичною особою, надає індивідуальним забудовникам довгострокові кредити на спорудження індивідуальних житлових будинків, добудову (реконструкцію) незавершених житлових будинків (а.с.15-18).

Отже між Фондом і ОСОБА_1 укладено кредитний договір.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 Цивільного кодексу України(далі ЦК) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ч. 2ст. 1054 ЦК до відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо позики. За правилами ч. 1ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк та порядку, що встановлені договором.

Фонд видав, а ОСОБА_1 отримав зазначені у договорі кредитні кошти.

Відповідно до п. 23 Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 05.10.1998 № 1597(відповідно до яких укладено Угоду), за прострочення платежу нараховується пеня з розрахунку подвійної річної облікової ставки Національного банку України, що діє на день виникнення боргу. У відповідності до ч. 1ст. 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку (а.с. 5), станом на 12.12.2016 ОСОБА_1 мав повернути Фонду 50000,00 грн кредитних коштів, 3941,00 грн відсотків за користування кредитом, 13640,00 пені; повернув 34300,00 грн кредитних коштів, 2906,00 грн. відсотків за користування кредитом, 6305,00 пені; на 12.12.2016 заборгованість ОСОБА_1 перед Фондом складає 15700,00 грн кредитних коштів, 1035,00 відсотків за користування кредитом, 7335,00 грн пені.

Відповідачі не оспорили зазначений розрахунок заборгованості, у справі відсутні докази щодо його неправильні та/або необґрунтованості. Ураховуючи зазначене у суду відсутні підстави вважати нараховану заборгованість такою, що не відповідає умовам Угоди та матеріалам справи.

Листом від 26.09.2016 № 259 Фонд повідомив ОСОБА_1 про існування заборгованості за кредитною угодою, про необхідність погашення заборгованості, у разі несплати Фонд звернеться до суду з метою примусового стягнення заборгованості. ОСОБА_1 отримав лист 11.10.2016 (а.с. 12).

Відтак, ОСОБА_1 як позичальником допущено порушення грошових зобов'язань за Угодою перед Фондом, які на 12.12.2016 становлять загальну суму 24070,00грн, і включають у себе 15700,00 грн заборгованості за кредитними коштами, 1035,00 грн. відсотків за користування кредитом, 7335,00 грн. пені.

Відповідно до п. 9.3 кредитної угоди № 2438-12 від 17.12.2012 ОСОБА_2 несе солідарну відповідальність за кредитом разом із ОСОБА_1. Згідно п. 7.8 кредитну угоду укладено в інтересах сім'ї ОСОБА_1 і ОСОБА_2, вона створює обовязки для другого з подружжя по несвоєчасному поверненню кредиту (ст. 65 Сімейного кодексу України, ст. 368 ЦК України).

Листом від 29.09.2016 № 264 (а.с. 13) Фонд повідомив ОСОБА_2 про необхідність погашення нею відповідно до п.п. 7.9, 9.3 кредитної угоди існуючої заборгованості ОСОБА_1 перед Фондом за Угодою, проте, на час звернення до суду і судового розгляду цієї справи борг не погашено.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 Сімейного кодексу України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

За зазначених підстав ОСОБА_2 є солідарним боржником за кредитною угодою перед Фондом разом із ОСОБА_1.

Між Фондом і поручителями ОСОБА_6 та ОСОБА_4 укладено договір поруки №1842-12 від 17.12.2012, відповідно до п. 1.1 якого останні, як поручителі, зобов'язуються відповідати перед кредитором (Фондом) за виконання зобов'язань, передбачених кредитною угодою № 2438-12 від 17.12.2012, укладеною між кредитором (Фондом) та позичальником (ОСОБА_1)(а.с.7-9). Предметом договору є кредит в сумі 50000,00 грн (п. 2.1 договору поруки).

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 553 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. За правиламич.ч. 1, 2ст. 554 ЦК у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Договір поруки №1842-12 від 17.12.2012 не містить умов щодо додаткової (субсидіарної) відповідальності поручителів ОСОБА_6 і ОСОБА_4 за зобов'язаннями кредитора ОСОБА_1 перед кредитором (Фондом), а, отже, ОСОБА_2, ОСОБА_6 і ОСОБА_4 відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Листом від 29.09.2016 № 263 (а.с. 14) Фонд повідомив ОСОБА_6 і ОСОБА_4 про необхідність погашення ними, як поручителями ОСОБА_1, існуючої заборгованості ОСОБА_1 перед Фондом за Угодою, проте, на час звернення до суду і судового розгляду цієї справи, борг ним не погашено.

Відповідно до ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 26 Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 05.10.1998 № 1597, передбачено, що у разі невиконання позичальником умов кредитної угоди фонд відповідно до законодавства здійснює заходи щодо стягнення заборгованості та інші дії, передбачені умовами кредитної угоди.

Відтак у справі встановлено, що ОСОБА_1 як позичальник допустив порушення грошових зобов'язань за кредитною угодою перед Фондом, які на 12.12.2016 становлять 24070,00грн, і включають у себе 15700,00 грн заборгованості за кредитними коштами, 1035,00 грн. відсотки за користування кредитом, 7335,00 грн заборгованості з пені, а ОСОБА_2, ОСОБА_6 і ОСОБА_4 відповідають перед позивачем разом із ОСОБА_1 як солідарні боржники.

Квитанцією ПАТ КБ "ПриватБанк" від 20.04.2017 відповідач ОСОБА_1 сплатив Фонду 4100,00грн за договором № 2438-12. Отже загальна заборгованість за вказаним договором підлягає зменшенню на добровільно сплачену суму і складає 19970,00 грн (24070 4100).

Обраний позивачем спосіб захисту судом цивільних прав та інтересів відповідає ч.2ст.16 ЦК. Відтак суд робить висновок про законність і обґрунтованість позовних вимог, які підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України суд присуджує з відповідачів на користь прокуратури Полтавської області сплачений при зверненні до суду судовий збір 1378,00 грн у рівних частинах, тобто по 344,50грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 57-60, 88, 208, 209, 212, 214-216, 223-228, 291, 292, 294, 296 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_6 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1), на користь Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі (м.Полтава, вул. Міщенка, 2; ідентифікаційний код 30063321, р/р 26007173343001, МФО 331401, ПАТ КБ "ПриватБанк") солідарно заборгованість за кредитною угодою № 2438-12 від 17.12.2012 про надання кредиту на будівництво (добудову), договором поруки №1842-12 від 17.12.2012 на загальну суму 19970,00 грн.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Прокуратури Полтавської області (м.Полтава, вул.1100 річчя Полтави, 7; р/р 35210088006160 банк ДКСУ м.Київ, МФО 820172, ЗКПО 02910060, код класифікації видатків бюджету - 2800) 344,50 грн судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Прокуратури Полтавської області (м.Полтава, вул.1100 річчя Полтави, 7; р/р 35210088006160 банк ДКСУ м.Київ, МФО 820172, ЗКПО 02910060, код класифікації видатків бюджету - 2800) 344,50 грн судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_6 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Прокуратури Полтавської області (м.Полтава, вул.1100 річчя Полтави, 7; р/р 35210088006160 банк ДКСУ м.Київ, МФО 820172, ЗКПО 02910060, код класифікації видатків бюджету - 2800) 344,50 грн судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Прокуратури Полтавської області (м.Полтава, вул.1100 річчя Полтави, 7; р/р 35210088006160 банк ДКСУ м.Київ, МФО 820172, ЗКПО 02910060, код класифікації видатків бюджету - 2800) 344,50 грн судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Полтавської області через Семенівський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.Ф.Харченко