Ухвала суду № 66098088, 21.04.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/359/15-ц Головуючий у І інстанції Проць Т. В.Провадження № 22-ц/780/2341/17 Доповідач у 2 інстанції Сушко Л. П.Категорія 38 21.04.2017

УХВАЛА

Іменем України

21 квітня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Кулішенка Ю.М.,

при секретарі: Волошину В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3про забезпечення позову по цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5на рішення Обухівський районного суду Київської області від 30 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Косаана», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок радіо», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсклобуд», треті особи: Головне управління юстиції у м. Києві, Подільська районна у м. Києві державна адміністрація, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк», Публічне акціонерне товариство «Банк Меркурій» про поділ спадкового майна, визнання права власності та стягнення вартості частки, зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про поділ спадкового майна, визнання права власності та стягнення грошових коштів, позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Косаана» до ОСОБА_4, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні апеляційного суду перебуває вищезазначена цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5на рішення Обухівський районного суду Київської області від 30 листопада 2016 року.

19 квітня 2017 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 45% від зареєстрованого на ТОВ «Косаана» нежилого приміщення на першому поверсі за адресою АДРЕСА_1 площею 426,2 кв.м. та на 22,5 % від зареєстрованого на ТОВ «Укрсклобуд» об'єкта нерухомого майна (майнового комплексу) за адресою: АДРЕСА_2

Дослідивши письмові докази у справі, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За правилами ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Отже, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, при розгляді заяви про забезпечення позову, він має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд також має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Звертаючись до суду з даною заявою представник ОСОБА_4 та ОСОБА_2 обґрунтовували її тим, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 30 листопада 2016 року їх позовні вимоги стосовно визнання права власності на частки у статутному капіталі ТОВ «Косаана» та ТОВ «Укрсклобуд» повністью задоволені, однак невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання даного рішення, оскільки об'єкти нерухомого майна, на які заявники просять накласти арешт знаходяться у власності відповідачів, а тому може бути продане або передане у заставу.

Згідно ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заявляючи позовні вимоги про визнання права власності на частки у статутних капіталах товариства, в разі задоволення позовних вимог судом, позивачі можуть на цій підставі вступити в товариства та стати їх учасниками набувши корпоративних прав, разом з цим майно юридичної особи має окремий юридичний та правовий статус і воно не є власністю його учасників.

Отже колегія суддів вважає, що вимоги представника заявників про накладання арешту на майно юридичних осіб не є співмірним з заявленими позивачами позовними вимогами про визнання права власності на частки у статутному капіталі ТОВ «Косаана» та ТОВ «Укрсклобуд».

За таких обставин, в задоволенні заяви представника ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про забезпечення позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 151-153, 301, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

В задоволенні заяви ОСОБА_4, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: