Ухвала суду № 66097026, 18.04.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 0809/5513/2012 Головуючий у 1 інстанції: Сінєльнік Р.В.

Провадження № 22-ц/778/1697/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«18» квітня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Подліянової Г.С.,

суддів: Дашковської А.В.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Евальд Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2017 року у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3, заінтересована особа: ОСОБА_4,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2017 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3.

В обґрунтування своєї скарги зазначає, що Заводським районним судом м. Запоріжжя від 30 квітня 2013 року було ухвалено рішення, яким позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_4 були задоволені у повному обсязі та звернуто стягнення на предмет іпотеки.

04 липня 2013 року державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 13 серпня 2015 року державним виконавцем здійснено опис та арешт майна, описано та арештовано майно, яке належить ОСОБА_4 на праві власності. Відповідно до акту про реалізацію предмета іпотеки від 10 червня 2016 року майно боржника на яке необхідно було звернути стягнення було реалізовано 21 травня 2016 року Державним підприємством « СЕТАМ».

29 грудня 2016 року державним виконавцем Зюбрицьким А,В. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження щодо виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30.04.2013 року.

Однак з даною постановою Банк не погоджується, оскільки вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження винесена завчасно та безпідставно, а рішення суду виконано з порушенням норм діючого законодавства. Банк не погодився з визначеною експертом оцінкою нерухомого майна, натомість, державний виконавець проігнорував заперечення Банку на оцінку майна, не призначивши рецензування звіту про оцінку, чим порушив права Банку, як стягувача. При винесені постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець не взяв до уваги, що в провадженні Апеляційного суду Запорізької області знаходиться на розгляді скарга Банку на дії державного виконавця Заброцького А.В. щодо не призначення рецензії, а в провадженні Господарського суду Запорізької області знаходиться справа про визнання недійсними публічних торгів ( аукціону), протоколу проведення торгів № 167832 від 21.05.2016 року .

Посилаючись на зазначенні обставини просив суд визнати дії державного виконавця незаконними, скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.12.2016 року та зобовязати державного виконавця поновити виконавче провадження.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2017 року скаргу ПАТ «УкрСиббанк» на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3 залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду ПАТ «УкрСиббанк» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи до апеляційного суду не з'явилися. Від ПАТ «УкрСиббанк» надійшло клопотання в якому він просить розглядати справу за його відсутності, на задоволенні апеляційної скарги наполягає.

Згідно з ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

З огляду на вищевикладене та у відповідності до ст. 303-1, 305 ЦПК України, судова колегія ухвалила розглядати справу за відсутності учасників апеляційного розгляду.

В силу вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи скаргу ПАТ «УкрСиббанк» на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3 без розгляду, суд першої інстанції послався на абз. 2 п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» та зазначив, що оскільки дії державного виконавця, повязані з реалізацією арештованого майна, що є підставою для виникнення цивільних прав та обовязків інших осіб ( не сторін виконавчого провадження), тому до даних правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом предявлення цими особами позову, у звязку з чим скаргу на дії державного виконавця суд залишив без розгляду.

З таким висновком суду першої інстанції не можна погодитись.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За вимогами ст. ст. 383, 387 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою і у разі встановлення її обгрунтованості, суд визнає оскаржувальні рішення, дії або бездіяльність неправомірними, зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновити порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Тож при вирішенні питання по суті скарги суд має встановити характер порушень та обґрунтувати свої висновки.

Судом установлено, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_5 від 14.08.2013 року було відкрито виконавче провадження № 39294550 з приводу виконання виконавчого листа № 0809/5513/2012, виданого 19.06.2013р. Заводським районним судом м. Запоріжжя, про звернення стягнення на нерухоме майно в будинку 1 по вулиці Доківській у м. Запоріжжі, загальною площею 2958.60 кв. м., що є власністю ОСОБА_4 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ «Укрсиббанк» за кредитним договором № 11144859000 від 24.04.2007 року із застосуванням процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України « Про іпотеку» (т.2 а.с.69-70).

21.05.2016р. шляхом проведення прилюдних торгів вказаний обєкт нерухомості був реалізований при проведені торгів державним підприємством «СЕТАМ», що підтверджується інформацією вказаного підприємства (т.2 а.с.86).

Згідно протоколу електронних торгів № 167832 переможцем вказаних торгів є ТОВ «СБИТРЕСУРС», який наразі фактично придбав вказане нерухоме майно (т.2 а.с.87).

Грошові кошти від реалізації вказаного майна перераховані у повному обсязі на користь ПАТ «Укрсиббанк» (т.2 а.с.209-210).

Постановою ВП № 39294550 від 29.12.2016р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_6 було зікінчено виконавче провадження на підставі п. 15 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» ( т. 2 а.с. 162-163).

Як вбачається із матеріалів справи, предметом оскарження ПАТ « УкрСиббанк» являються дії державного виконавця Зюбрицького А.В. щодо винесення постанови від 29.12.2016 року про закінчення виконавчого провадження , оскільки Банк вважає, що зазначена постанови винесена завчасно, безпідставно, так як Банк оскаржує дії державного виконавця Зюбрицького А.В. щодо не призначення рецензії, а у Господарському суді Запорізької області розглядається справа за позовом Банку про визнання недісними публічних торгів ( аукціону), протоколу проведення торгів № 167832 від 21.05.2016 року, тому рішення виконано з порушенням норм діючого законодавства.

При постановленні постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.12.2016 року державний виконавець послався на п. 15 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 39 Закону України « Про виконавче провадження» № 1404-V111 від 02.06.2016 року виконавче провадження підлягає закінченню якщо коштів, що надійшли від реалізації заставного майна ( за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог закону України « Про іпотеку» за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичнимх осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Натомість, вимоги скарги щодо безпідставності, передчасності винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.12.2016 року при наявності на розгляді в суді Апеляційної інстанції Запорізької області скарги Банку на дії державного виконавця Зюбрицького А.В. щодо не призначення рецензії, а в Господарському суді справи за позовом Банку про визнання недійсними публічних торгів, протоколу проведення торгів від 21.05.2016 року судом розглянуті не були, та не перевірялося наявності підстав для визнання дій державного виконавця неправомірними щодо винесення вищезазначеної постанови від 29 грудня 2016 року з підстав, передбачених п. 15. ч. 1 ст. 39 Закону України « Про виконавче провадження».

Пунктом 18 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" судам розяснено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам ст.210, 213, 387 ЦПК України.

Відповідно до ст. 210 ЦПК України, ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається з: вступної частини; описової частини із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою; мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; резолютивної частини.

Отже, за наслідками розгляду скарги по даній справі, обґрунтованою може вважатися така ухвала, яка постановлена на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених належними доказами, які мають бути досліджені в судовому засіданні.

Вищезазначене свідчить про те, що у ході розгляду справи судом не дотримано вимог п. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обовязку сприяти всебічному і повному зясуванню обставин справи та не надано мотивування усім доводам сторін у справі, що є обовязковим елементом справедливого судового розгляду.

Таким чином, неповно зясувавши дійсні обставини справи, не давши належної оцінки доказам, не розглянувши всі вимоги зазначені у скарзі, не проаналізувавши правомірність дій державного виконавця щодо винесення оскаржуваної постанови від 29 грудня 2016 року про закінчення виконавчого провадження, не зазначивши фактичні обставини справи на яких побудував свої висновки, суд допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити.

Ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2017 року у цій справі скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для повторного розгляду по суті заявленої скарги.

Ухвала набирає законної сили негайно, не оскаржується.

Головуючий

Судді: