Ухвала суду № 66096011, 19.04.2017, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/715/17

Категорія 38

2/295/1114/17

У Х В А Л А

"19" квітня 2017 р.

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого-судді Кузнєцова Д.В.,

при секретарі с/з ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

23.01.2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із указаним позовом, в обґрунтування вимог за яким зазначає, що він разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва №2338 про право власності на житло від 07.04.1998 року є співвласниками квартири АДРЕСА_1. Позивач посилається на те, що 31.12.2012 року померла його мати ОСОБА_4, після смерті якої відкрилася спадщина на належну їй 1/3 частину указаної вище квартири, в якій позивач проживає із дня свого народження до теперішнього часу. У встановлений законом шестимісячний строк після смерті матері ОСОБА_2 як її рідний син та спадкоємець за законом першої черги, звернувся до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини та від останньої дізнався, що відповідач подав підписаний матір'ю в червні місяці 2011 року заповіт на вищезазначену частину будинку, який посвідчила приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_6 За словами ОСОБА_2, в той час, коли був складений оскаржуваний заповіт, мати фактично не вставала з ліжка, не могла самостійна рухатися по квартирі, у неї була порушена координація рухів, а тому зявитися до нотаріуса або підписати заповіт в квартирі вона не могла через хворобу.

З огляду на викладене у позові ОСОБА_2 просить суд визнати недійсним заповіт, складений 08.06.2011 року ОСОБА_4, яка померла 31.12.2012 року, на користь ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за №1279, а також вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_5 вчиняти дії по видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_4 від 08.06.2011 року та накласти арешт на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, яка належала померлій матері.

В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги заяви про забезпечення позову, просили її задовольнити.

Натомість представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви, пославшись на те, що приватним нотаріусом ОСОБА_5 його довірителю було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а саме на спірну 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, врахувавши зміст позовних вимог та предмет позову, приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково, оскільки є підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову зможе утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з нормами п. 1, 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається із матеріалів справи, 21 лютого 2017 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_5 відповідачу ОСОБА_3 було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_4, а саме на спадщину, яка складається із 1/3 частини квартири АДРЕСА_1. У той же день приватним нотаріусом ОСОБА_5 за відповідачем було зареєстроване право власності на 1/3 частину указаної вище квартири, що підтверджується копією Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 21.02.2017.

Зважаючи на те, що на час розгляду заяви про забезпечення позову приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_5 відповідачу видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом, суд вважає за доцільне задовольнити вимоги заяви частково, наклавши арешт на спадкове майно у вигляді 1/3 частини квартири.

На підставі викладеного та із урахуванням заявлених позивачем вимог, керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 293, 294 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_4 на праві власності та належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.02.2017, - до набрання судовим рішенням законної сили.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Копію ухвали направити до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради для виконання, іншим особам до відома.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Д.В. Кузнєцов