Вирок № 66094924, 20.04.2017, Василівський районний суд Запорізької області

311/865/17

1-кп/311/137/2017

20.04.2017 Кримінальне провадження № 1-кп/311/137/2017

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року м.Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі Осінцевій Л.А.,

за участю прокурора Сваткова О.В.,

обвинувачених ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має неповну середню освіту (9 класів) неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 1) 24 січня 2012 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ст.ст.75,76 КК України, до 3 років позбавлення волі з випробувальним строком 2 роки; 2) 12 липня 2012 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.186 КК України, із застосуванням ст.71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; 3) 16 серпня 2012 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ч.4 ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. 25.05.2015 року звільнений з Беленьківської ВК (№99) Запорізької області на підставі ухвали Запорізького районного суду Запорізької області від 15.05.2015 року, умовно-достроково невідбутий строк покарання - 1 рік 4 місяці 11 днів;

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше судимого: 1) 20 листопада 2003 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.121 КК України, із застосуванням ст.ст.75,76 КК України, до 5 років позбавлення волі з випробувальним строком 2 роки; 2) 05 травня 2005 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ст.71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 17.08.2007 року з Беленьківської ВК (№ 99) Запорізької області на підставі постанови Запорізького районного суду Запорізької області від 09.08.2007 року, умовно-достроково невідбутий строк покарання: 1 рік 7 місяців; 3) 26 грудня 2008 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ст.71 КК України до 3 років 2 місяці позбавлення волі. Звільнений 11 лютого 2011 року з Оріхівської ВК (№ 88) Запорізької області на підставі постанови Оріхівського районного суду Запорізької області від 03.02.2011 року, невідбутий строк покарання - 7 місяців 22 дні; 4) 17 грудня 2012 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України, з застосуванням ст.71 КК України, до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 24 вересня 2015 року на підставі ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області від 16.09.2015 року, умовно-достроково, невідбутий строк покарання - 8 місяців 29 днів,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

09 листопада 2016 року, приблизно о 18-00 годині, знаходячись на території садового товариства «Уют» в селі Камянське Василівського району Запорізької області, ОСОБА_1, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, з корисливих мотивів та прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, шляхом відкриття металевої хвіртки пройшли до огородженої дачної ділянки № 20, яка належить ОСОБА_3, тим самим, проникли на зазначену територію домоволодіння. Після чого, реалізовуючи свій єдиний злочинний умисел, залізли на дах дачного будинку, де знявши лист шиферу, проникли до середини вказаного будинку, звідки таємно викрали саморобний зварювальний апарат потужністю 1000 Вт, вартістю 400 гривень, бензопилу марки «Forvard FGCG-45PROF17020», вартістю 1000 гривень, три ручні автомобільні насоси, вартістю 40 гривень кожен, загальною вартістю 120 гривень, пічне чавунне лиття на дві конфорки з набором кілець, вартістю 150 гривень, стальний автомобільний диск роміром R-13 W4.5 PCD3X256 ЕТ DIA228, вартістю 436 гривень 92 копійки, шину марки «Rosava ВС-11», розміром 155/70R13, вартістю 538 гривень 33 копійок, ручний плиткоріз, вартістю 200 гривень, котушку подовжувана довжиною 18 м, вартістю 120 гривень, телевізор марки «LG 14 CCRB14CC4RB-T2», вартістю 700 гривень, телевізор марки «SILELIS 405D-1», вартістю 236 гривень 67 копійок, вудочку марки «Super bolo 400 HQ-R», вартістю 38 гривень 24 копійки, вудочку марки «GUANGWEI TOURIST», вартістю 10 гривень 78 копійок, котушку «TEBEN LR100», вартістю 79 гривень 66 копійок, пульт від телевізору марки «LG 14 , CCRB14CC4RB-T2», вартістю 40 гривень, блок живлення на телевізор марки «LG 14 CCRB14CC4RB-T2», вартістю 40 гривень та зарядний пристрій на мобільний телефон марки «Nokia», вартістю 25 гривень, чим спричинили потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 4 135 гривень 60 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, проти фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, не заперечує та суду пояснив, що дійсно 09 листопада 2016 року, ввечері, попередньо домовившись зі своїм братом ОСОБА_2 піти позбирати метал на дачних ділянках, вони приблизно о 18-00 годині разом пішли до садового товариства «Уют», що розташований в с.Камянське Василівського району Запорізької області. В подальшому, підійшовши до однієї з дачної ділянки на території вказаного садового товариства, відкрили металеву хвіртку та пройшли на огороджену території дачної ділянки № 20. Після чого він заліз на дах дачного будинку, що розташований на території даного домоволодіння, де зняв лист шиферу та проник в середину будинку, де виявив зварювальний апарат, бензопилу, три ручні автомобільні насоси, піч на дві конфорки, автомобільний диск, шину, ручний плиткоріз, подовжувач, а також два телевізори марки «LG» та марки «SILELIS» з пультом та блоком живлення на телевізор «LG», зарядний пристрій на мобільний телефон марки «Nokia» та 2 вудочки з котушкою. Всі речі, виявлені в будинку, він виніс на дах та передав ОСОБА_2, який чекав його у дворі. Погрузили викрадене майна на металеву тачку та вивезли у лісосмугу, яка розташована неподалік, де їх сховали. При цьому частину речей, а саме: акумулятор та листи металу на тачці відвезли в цей же вечір на пункт прийому металобрухту, де все здали на метал, разом з тачкою, за що отримали гроші в загальній сумі 520 грн., які витратили спільно з братом ОСОБА_2 на продукти харчування. У вчиненому щиро розкаюється, цивільний позов визнає у повному обсязі, з вартістю викраденого майна згодний, кваліфікацію інкримінованого злочину не оспорює. При цьому зазначає, що заподіяну потерпілому матеріальну шкоду він у добровільному порядку відшкодував частково, в сумі 1200 грн. Просить суд суворо не карати, не позбавляти волі та запевнив суд, що належні висновки для себе зробив та подібного більше не повториться.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2Ю свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та суду пояснив, що ввечері 09 листопада 2016 року, проживаючи за однією адресою з рідним братом ОСОБА_1, вони вирішили піти на дачні ділянки та разом назбирати металеві вироби, на що він погодився. Близько о 18-00 годині вони пішли у сторону садового товариства «Уют» в с.Камянське. Зайшли до однієї з дачної ділянки, відкрили металеву хвіртку та пройшли на огороджену території. ОСОБА_4 заліз на дах дачного житлового будинку, зняв лист шиферу та проник в середину будинку, а він залишився надворі спостерігати за навколишньою обстановкою. Через деякий час ОСОБА_1 почав передавати йому через дах складені у мішку металеві вироби, серед яких були зварювальний апарат, бензопила, ручні автомобільні насоси, піч на дві конфорки, автомобільний диск, шина, ручний плиткоріз, подовжувач, а також два телевізори марки «LG» та марки «SILELIS» з пультом та блоком живлення на телевізор «LG», зарядний пристрій на мобільний телефон марки «Nokia» та 2 вудочки з котушкою. Всі викрадені з будинку речі вони за допомогою тачки, яка стояла на подвірї цього домоволодіння, вивезли у найближчу лісосмугу, де залишили для подальшого продажу. Частину з цих речей: акумулятор та листи металу вони на тачці в цей же вечір перевезли на пункт прийому металобрухту, за що отримали гроші в сумі 520 грн., які спільно на продукти харчування. У вчиненому щиро розкаюється, з вартістю викраденого майна згодний, кваліфікацію інкримінованого злочину не оспорює, цивільний позов потерпілого визнає у повному обсязі, При цьому зазначає, що заподіяну потерпілому ОСОБА_3І, матеріальну шкоду він у добровільному порядку відшкодував частково, в сумі 1000 грн. У найближчий час має намір повністю відшкодувати потерпілому заподіяні збитки. Просить суд суворо його не карати, не позбавляти волі та запевнив суд, що належні висновки для себе зробив та подібного більше не повториться.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає можливим визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачених, дослідженням матеріалів, які характеризують особи обвинувачених. При цьому, судом зясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиції є добровільними, а також розяснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному суді.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

При призначенні обвинуваченим покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи обвинувачених, обставини, які помякшують та обтяжують їх покарання, а саме:

ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, судимість за які у встановленому законом порядку на теперішній час не зняті і не погашені, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив корисливий злочин, який відноситься до категорії тяжких, що свідчить про схильність ОСОБА_1 до вчинення протиправних злочинних корисливих діянь та небажання ставати на шлях виправлення. Разом з тим, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиросердечно розкаявся, в ході судового розгляду кримінального провадження активно сприяв встановленню істини по справі, у добровільному порядку частково відшкодував заподіяну потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду, що суд відносить до обставин, які помякшують покарання. Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлені. Разом з тим, на теперішній час обвинувачений ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, не навчається, суспільно-корисною працею не займається, регулярного доходу та постійного джерела прибутку не має, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, скарг від сусідів не надходило, громадський порядок не порушує, на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб немає, стійкі соціальні звязки відсутні, на обліку у нарколога, психіатра не перебуває, інвалідом не являється, хронічних захворювань немає. З урахуванням тяжкості та обставин вчинення кримінального правопорушення та враховуючи позицію потерпілого ОСОБА_3, якому частково відшкодована матеріальна шкода та який просить призначити обвинуваченим покарання на розсуд суду, а також з урахуванням особи обвинуваченого, його щирого каяття, суд приходить до висновку про необхідність та достатність призначення ОСОБА_1 покарання, не повязаного з ізоляцією його від суспільства та знаходить достатні підстави для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 положень ст.ст.75,76 КК України та звільнення його від покарання протягом випробувального строку максимальної тривалості.

Підстав для застосування положень статі 69 КК України до ОСОБА_1 суд не вбачає.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий за вчинення злочину проти життя та здоровя особи, злочинів проти власності, судимість за які у встановленому законом порядку на теперішній час не зняті і не погашені, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив корисливий злочин, який відноситься до категорії тяжких, що свідчить про схильність ОСОБА_2 до вчинення протиправних злочинних корисливих діянь та небажання ставати на шлях виправлення. Разом з тим, ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиросердечно розкаявся, в ході судового розгляду кримінального провадження активно сприяв встановленню істини по справі, заподіяну потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду відшкодував частково, у добровільному порядку, що суд відносить до обставин, які помякшують його покарання. Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлені. Разом з тим, на теперішній час обвинувачений ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, суспільно-корисною працею не займається, регулярного доходу та постійного джерела прибутку не має, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, скарг від сусідів не надходило, громадський порядок не порушує, на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб немає, стійкі соціальні звязки у ОСОБА_2 відсутні, на обліку у нарколога, психіатра він не перебуває, інвалідом не являється, проте 01.12.2016 року переніс операцію на черевній порожнині, що підтверджується відповідною медичною документацією хірургічного відділення Василівської ЦРЛ за історією хвороби № 792/4531. З урахуванням тяжкості та обставин вчинення кримінального правопорушення та враховуючи позицію потерпілого ОСОБА_3, якому частково відшкодована матеріальна шкода та який просить призначити обвинуваченим покарання на розсуд суду, а також з урахуванням особи обвинуваченого, його щирого каяття, стану його здоровя, суд приходить до висновку про необхідність та достатність призначення ОСОБА_2 покарання, не повязаного з ізоляцією його від суспільства та знаходить достатні підстави для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 положень ст.ст.75,76 КК України та звільнення його від покарання протягом випробувального строку максимальної тривалості.

Підстав для застосування положень статі 69 КК України до ОСОБА_2 суд не вбачає.

Заявлений в ході досудового розслідування потерпілим ОСОБА_3 цивільний позов про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди в сумі 2530,00 гривень (а.с.7), суд вважає необхідним задовольнити частково, в сумі 330,00 гривень з тих підстав, що в ході судового розгляду даного кримінального провадження у добровільному порядку обвинуваченим ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 було частково відшкодовано в рахунок відшкодування заподяної потерілому матеріальної шкоди 1200,00 гривень, а обвинуваченим ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 відшкодовано у добровільному порядку матеріальну шкоду частково, в сумі - 1000,00 гривень, що в загальному розмірі становить 2200,00 грн., що підтверджується оригіналами розписок, які знаходяться в матеріалах даного кримінального провадження (а.с.35,37,39,76), про отримання потерпілим в рахунок відшкодування обвинуваченими матеріальної шкоди в загальному розмірі 2200,00 грн. (1000 грн. + 300 грн. + 900 грн. = 2200 грн.). Залишок невідшкодованої на теперішній час обвинуваченими матеріальної шкоди складає 330,00 (триста тридцять) гривень (2530-1200+1000=330). Тому, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає необхідним позовні вимоги потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково, та стягнути в солідарному порядку з обинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування заподіяної матеріальнї шкоди - 330,00 гривень, оскільки сума заподіяних матеріальних збитків обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнана у повному обсязі, підтверджується належними та допустимими доказами, до теперішнього часу обвинуваченими у повному обсязі не відшкодована, тому підлягає стягненню з обвинувачених в солідарному порядку на користь потерпілого залишок невідшкодованої суми матеріальної шкоди, в розмірі 330,00 гривень.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст.100 КПК України, а саме: бензопилу марки «Forward FGCG-45 PROF 17020» червоного кольору, три автомобільні насоси чорного кольору, чавунне лиття з печі розмірами 71х41 см з двома конфорками та двома кільцями до нього, стальний автомобільний диск білого кольору роміром R-13, шину марки «Rosava ВС-11» розміром 155/70R13, ручний плиткоріз сірого кольору, телевізор марки «LG 14 CCRB 14CC4RB-T2» чорного кольору, різноманітні металеві вироби з фрагментами електричної проводки, телевізор марки «SILELIS 405D-1» жовтого кольору, котушку «TEBEN LR100», вудку марки «Super bolo 400 HQ-R» чорного кольору, вудку марки «GUANGWEI TOURIST» чорно-зеленого кольору, три кільця з чавунного пічного лиття, які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_3, згідно розписок від 11.11.2016 року та 27.01.2017 року - суд вважає необхідним залишити у розпорядженні потерпілого ОСОБА_3 за належністю.

Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст.124, 126 КПК України, суд вважає необхідним стягнути з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати, повязані із залученням у даному кримінальному провадженні експертів для проведення товарознавчої експертизи № 1735 від 22 грудня 2016 року - в розмірі 439 грн. 80 коп. та проведення авто-товарознавчої експертизи № 11-39 від 22 березня 2017 року, а всього в розмірі 967 грн. 56 коп., а всього 1407,36 грн. та які підлягають стягненню з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у дольовому порядку, в сумі по 703 грн. 68 коп., з кожного обвинуваченого.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в ході досудового розслідування у вигляді домашнього арешту - суд вважає необхідним залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 366-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд, -

П Р И С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання протягом випробувального строку три роки, зобовязав засудженого повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи, навчання та періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту - залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття призначеного покарання протягом випробувального строку три роки, зобовязав засудженого повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи, навчання та періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту - залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2530,00 гривень задовольнити частково. Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 330,00 (триста тридцять) гривень. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (одержувач: УК у Шевченківському районі м.Запоріжжя/ Шевч./24060300, розрахунковий рахунок № 31116115700009, МФО - 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області) процесуальні витрати, повязані із залученням експертів на проведення у даному кримінальному провадженні судової товарознавчої експертизи № 1735 від 22 грудня 2016 року та авто-товарознавчої експертизи № 11-39 від 22 березня 2017 року - в розмірі 703 (сімсот три) гривні 68 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (одержувач: УК у Шевченківському районі м.Запоріжжя/ Шевч./24060300, розрахунковий рахунок № 31116115700009, МФО - 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області) процесуальні витрати, повязані із залученням експертів на проведення у даному кримінальному провадженні судової товарознавчої експертизи № 1735 від 22 грудня 2016 року та авто-товарознавчої експертизи № 11-39 від 22 березня 2017 року - в розмірі 703 (сімсот три) гривні 68 копійок.

Речові докази у даному кримінальному провадженні бензопилу марки «Forward FGCG-45 PROF 17020» червоного кольору, три автомобільні насоси чорного кольору, чавунне лиття з печі розмірами 71х41 см з двома конфорками та двома кільцями до нього, стальний автомобільний диск білого кольору роміром R-13, шину марки «Rosava ВС-11» розміром 155/70R13, ручний плиткоріз сірого кольору, телевізор марки «LG 14 CCRB 14CC4RB-T2» чорного кольору, різноманітні металеві вироби з фрагментами електричної проводки, телевізор марки «SILELIS 405D-1» жовтого кольору, котушку «TEBEN LR100», вудку марки «Super bolo 400 HQ-R» чорного кольору, вудку марки «GUANGWEI TOURIST» чорно-зеленого кольору, три кільця з чавунного пічного лиття, пять металевих листів розмірами 60 х 60, товщиною 3 мм, білий металевий мішок з різноманітними металевими виробами, які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_3, згідно розписок від 11.11.2016 року, 27.01.2017 року (а.с.88,89,90) - залишити потерпілому ОСОБА_3 за належністю

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_5