Вирок № 66092334, 21.04.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/1711/17

н.п. 1-кп/415/357/17

ВИРОК

Іменем України

21 квітня 2017 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Шевченко О.В.,

за участю:

секретаря Бервено Ю.В.,

прокурора Комм Я.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровська Луганської області, громадянина України, з професійно технічною освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого, зареєстрованого у АДРЕСА_1 та проживаючого в АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

21 лютого 2017 року, приблизно о 17 годині, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, через не замкнені вхідні двері проник до будинку АДРЕСА_3, та таємно викрав колонку, саббуфер до магнітофону, які майнової цінності не мають, та телевізор науково-виробничого підприємства «Об'єднання Комунар» торгової марки «Master» модель «55ТЦ2118PF», в корпусі чорного та сріблястого кольору, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №19/113/9-3/207е від 15.03.2017 складає 570 гривень, заподіявши потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди на вказану суму.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю, та пояснив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачити його та призначити не суворе покарання у вигляді штрафу, зобов'язавшись його сплатити в повному обсязі. Майнову шкоду потерпілому відшкодував.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що обвинувачений мешкає поруч з ним. 21.02.2017 року він викрав його колонку, саббуфер до магнітофону, які майнової цінності не мають, та телевізор. Пізніше обвинувачений все викрадене майно повернув та вибачився перед ним. Просив призначити покарання на розсуд суду, та врахувати, що останній відшкодував майнову шкоду в повному обсязі.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений та потерпілий, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднана з проникненням у житло повністю доведена, а його дії органами досудового розслідування за ч.3 ст. 185 КК України кваліфіковані вірно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, обвинувачений ОСОБА_1 - має постійне місце проживання, за місцем мешкання та у побуті - характеризується позитивно (а.с. 51), не працює, у скоєному - щиро розкаявся, раніше не судимий (а.с. 50).

У якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, визнання вини та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, та того що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, що його обтяжують, враховуючи думку потерпілого, суд вважає, за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 3 ст. 185 КК України. Разом з тим, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього слід застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання із випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України процесуальні витрати, а саме: 351 гривня 84 копійок за проведення судово-товарознавчої експертизи, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на корить держави.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази у кримінальному провадженні: телевізор, колонка, саббуфер які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 - підлягають поверненню потерпілому ОСОБА_2

Керуючись ст. 122, 124 ч. 3 ст.349, ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И Л А :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації;

-повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання;

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 351 (триста п'ятдесят одну) гривню 84 копійок за проведення судово-товарознавчої експертизи: (одержувач УДКСУ у м. Лисичанську/м.Лисичанськ/ 24060300, ідентифікаційний код одержувача 37800278, № рахунку 31117115700051, банк одержувача ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013).

Речові докази у кримінальному провадженні: телевізор, колонка, саббуфер які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 - підлягають поверненню потерпілому ОСОБА_2

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя О.В. Шевченко