Ухвала суду № 66090957, 21.04.2017, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

21.04.2017 року Провадження №2/425/320/17

Справа №425/1005/17

місто Рубіжне Луганської області

Суддя Рубіжанського міського суду Луганської області Коваленко Д.С., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, заінтересована особа: Рубіжанський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Рубіжанського міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій вказала заінтересовану особу: Рубіжанський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області та просила стягнути неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 250905 гривень.

Будь-яка позовна заява повинна відповідати вимогам положень статей 119-120 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України).

Позивач у позові вказує на те, що за період з 01 жовтня 2014 року станом на 10 березня 2017 року заборгованість склала 10596 гривень 96 копійок, а сума неустойки, яку відповідач зобовязаний сплатити на її користь буде надана нею до суду в уточненій позовній заяві, однак в цій частині, позовна заява не відповідає вимогам пункту 3 та 5 частини 2 статті 119 ЦПК України, у їх взаємозв`яку, оскільки не містить змісту позовних вимог відносно цієї обставини. Цивільне процесуальне законодавство України не передбачає права позивача подавати позов з викладом обставин позовної вимоги, яка не заявляється відразу.

Положеннями пункту 4 частини 2 статті 119 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Проте, з огляду на зміст позовної заяви, позивач цю вимогу не виконала.

Також суд відзначає, що означена обставина має суттєве значення і щодо вимоги позивача про стягнення неустойки щодо заборгованості у розмірі 10596 гривень 96 копійок, про яку йде мова вище.

Крім того, в порушення вимог пункту 6 частини 2 статті 119 ЦПК України, позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. Зокрема, позивач не зазначає які ж докази підтверджують, що відповідач і нині працює у ПАТ «Глорія Джинс», разом з цим позивач не зазначає і наявність підстав для звільнення від доказування цієї обставини.

Відповідно до частини 5 статті 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Положеннями частини 1 статті 2 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що платниками судового збору є громадяни України, які звертаються до суду.

А згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 вказаного закону, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак, позивач не додала до позову документу на підтвердження сплати судового збору відповідно до ціни позову.

Разом з цим, суд враховує, що позивач просила відстрочити сплату судового збору в звязку зі скрутним матеріальним становищем, і розглядаючи таке клопотання, суд виходить з такого.

Положеннями частини 1 статті 82 ЦПК України передбачено що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Аналогічні положення містить і стаття 8 Закону України «Про судовий збір».

Передбачений статтею 60 ЦПК України обов`язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог - має універсальний характер, тобто застосовується повною мірою і до випадків звернення до суду із клопотанням про відстрочку сплати судового збору

А це означає, що саме позивач повинна довести суду такий наявний у неї майновий стан, який зумовлює необхідність відстрочення сплати судового збору.

Тому оскільки позивачем не надано суду будь-якого доказу існуючого в неї майнового стану, суду нічого не залишається окрім як відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Суд враховував, що позивачем додано документи, які підтверджують отримання нею безоплатної вторинної правової допомоги, однак констатує, що в силу положень статті 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" сам по собі такий факт не може свідчити про наявність у позивача такого майнового стану, який зумовлює необхідність надання їй відстрочки у сплаті судового збору. Оскільки за приписами вказаної норми закону отримати вторинну правову допомогу можна не тільки внаслідок скрутного матеріального становища.

Відповідно до положень статті 121 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 119 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За таких обставин, позовну заяву ОСОБА_1, слід залишити без руху, та встановити строк у п'ять днів з дня отримання нею ухвали, протягом якого вона має право усунути недоліки позовної заяви. Способом усунення недоліку є подання до Рубіжанського міського суду Луганської області нової позовної заяви (з копією для відповідача), яка буде містити: зміст усіх позовних вимог з урахуванням підстав, якими вони обгрунтовуються; ціну позову щодо усіх заявлених вимог; зазначення доказів на підтвердження обставин, якими вона обгрунтовує свої вимоги або вказівку на підстави, які свідчать, що вона звільнена від доказування певних або всіх обставин; до позову буде додано документ, що підтвердить сплату судового збору у належному розмірі або ж доказів наявності у позивача такого майнового стану, який виключає можливість сплати нею судового збору у визначеному законом розміру відразу.

Отже, керуючись статтями 118-121,208-210 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволені клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, заінтересована особа: Рубіжанський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк у п'ять днів з дня отримання позивачем цієї ухвали протягом якого позивач має право усунути вказані в ухвалі недоліки позовної заяви.

Розяснити позивачу, що якщо у встановлений йому строк, позивач не усуне зазначені в ухвалі недоліки, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу. Однак це не позбавляє позивача права знову звернутись до суду після усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.С. Коваленко