Постанова № 66087076, 20.04.2017, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/1879/17

Провадження № 2-а/204/118/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року м. Дніпро

Суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Черкез Д.Л., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про неправомірні дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо перерахунку пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

30 березня 2017 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про неправомірні дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо перерахунку пенсії. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що він - ОСОБА_1, вийшов на пенсію державного службовця у 2003 році з посади державного службовця. Відповідно до статті 37 ЗУ «Про державну службу» пенсія була призначена в розмірі 81% від сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Посилаючись на ст.37-1 ЗУ «Про державну службу», яка діяла на час призначення пенсії, зазначив, що з 01.12.2015 року згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 року було проведено підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям. Для перерахунку пенсії з 01.12.2015 року ним була подана заява про перерахунок з 01.12.2015 року пенсії державного службовця, у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати працюючим державним службовцям на підставі довідки про заробітну плату №707/10/04-66-05-53 від 02.03.2017 р. Відповідач - Правобережне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі витягом з протоколу №15 від 10.03.2017 року відмовило йому в перерахунку пенсії мотивуючи це тим, що розділом 3 «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 VIII від 02.03.2015 року було скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. Оскільки право на призначення пенсії як державному службовцю він отримав раніше прийняття вищевказаного Закону вважає дії відповідача неправомірними, які порушують його конституційні права з наступних підстав. На день його виходу на пенсію право на одержання пенсії державних службовців мали особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначалась в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшувалась на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати. У разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії. Посилаючись на ст.ст. 8, 19, 64, 22, 58, 46 Конституції України, рішення Конституційного суду України від 11.10.2005 року №8-рп, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 року, висновки Верховного суду України, викладені у постанові № 21-630а14 від 10.02.2015 року, вважає, що матеріальні та соціальні гарантії державного службовця, які були встановлені на день його виходу на пенсію не можуть бути обмежені або скасовані ані новими законами, ані внесеннями змін до чинних законів. Тому позивач звертається до суду і просить суд визнати протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо не проведення перерахунку пенсії як державному службовцю з 01.12.2015 року; зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі здійснити йому з 01.12.2015 року перерахунок пенсії державного службовця в розмірі 81% від сум заробітної плати, вказаної в довідці №707/10/04-66-05-53 від 02.03.2017р., яка видана Державною податковою інспекцією у Чечелівському районі м. Дніпра та виплачувати пенсію без будь-яких обмежень.

05 квітня 2017 року по даній справі було відкрито скорочене провадження.

14 квітня 2017 року на адресу суду надійшли письмові заперечення відповідача, згідно яких зазначено, що 02.03.2017 року ОСОБА_1 звернувся до управління з заявою щодо перерахунку пенсії відповідно до постанови КМУ від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» та довідкою про заробітну плату від 02.03.2017 №707/10/04-66-05-53 виданою ДПІ в Чечелівському районі ГУ ДФС в Дніпропетровській області. Комісією з розгляду питань пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення розглянуто вищевказані заяву та довідку, та відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки чинним законодавством України не передбачено підстав, які б дозволяли застосовувати нормативно-правові акти, що втратили чинність. Статтею 37-1 Закону 3723 (в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» №76-VIII від 28.12.2014 року) було визначено таку підставу (умову) для перерахунку раніше призначених пенсій як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям. Разом з тим, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII від 28.12.2014, який набрав чинності 01 січня 2015 року, статтю 37-1 Закону України «Про державну службу» викладено у новій редакції, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються КМУ. Таким чином, починаючи з 01 січня 2015 року змінилося правове регулювання перерахунку пенсій колишніх державних службовців. Така підстава (умова) для перерахунку раніше призначених пенсій як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відсутня у новій редакції статті 37-1 Закону України «Про державну службу» а визначення умов перерахунку раніше призначених пенсій делеговано КМУ. Згідно п. 4 Постанови 865 у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень КМУ заробітна плата для перерахунку пенсій пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначаються в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію,- на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Отже, вказана норма передбачала проведення перерахунку пенсій, призначених державним службовцям, у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям. Однак, Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» до Постанови № 865 внесено зміни, які застосовуються з 01 грудня 2015 року та якими, зокрема, виключено пункт 4. Таким чином, у період часу, з якого позивач просив здійснити перерахунок пенсії (з 01 грудня 2015 p.), такої підстави (умови) перерахунку раніше призначених пенсії як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям законодавством визначено не було. Крім цього, 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889 - VIII від 10 грудня 2015 року. Згідно Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889 втратив чинність Закон України «Про державну службу», крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону 889. Відповідно до ст. 90 ЗУ «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В свою чергу, ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено такі підстави для перерахунку пенсій як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців. При цьому, вказані положення Закону № 76 - VIII неконституційними не визнано, вказана норма є чинною, а відтак обов'язковою до виконання. Таким чином, законні підстави для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відсутні. Тому відповідач заперечує проти адміністративного позову та просить відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Правобережному об'єднанні управління пенсійного фонду України в м. Дніпрі з 20.03.2003 року як одержувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, призначеної у розмірі 81% від складових заробітної плати державного службовця.

02 березня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Правобережного об'єднання управління пенсійного фонду України в м. Дніпрі з заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії з 01.12.2015 року в розмірі 81% від суми заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям (а.с.12), до якої додав довідку Державної фіскальної служби України Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №707/10/04-66-05-53 від 02.03.2017 року про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсій працюють на інших посадах ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію (а.с.11).

Згідно витягу з протоколу №15 від 10.03.2017 року засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення, ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії на підставі наданої заяви від 02.03.2017 року та довідки про складові заробітної плати на посаді начальника відділу від 02.03.2017 року №707/10/04-66-05-53, яка видана Державною податковою інспекцією у Чечелівському районі м. Дніпра, оскільки чинним законодавством України не передбачено підстав, які б дозволяли застосовувати нормативно-правові акти, що втратили чинність. В обґрунтування відмови відповідач посилався на те, що з 01.06.2015 скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначалися, зокрема, згідно із Законом 3723 (розділ ІІІ «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213). Крім того, постановою № 1013, яка діє з 15.12.2015 року та на яку посилається ОСОБА_1 в обґрунтування проведення перерахунку пенсії, було внесено зміни до постанови № 865, а саме, виключено п. 4, яким було визначено механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону 3723. Довідка встановленої форми, яка видавалася на виконання п.4 Постанови № 865, втратила чинність. Таким чином, з 01 грудня 2015 року діючим законодавством України не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу». Враховуючи те, що з 01.06.2015 пенсії державним службовцям не призначалися і не перераховувалися, Постановою 1013 скасовано п.4 Постанови 865, підстави для перерахунку пенсій, який був передбачений ст.37-1 Закону 3723, відсутні (а.с.9-10).

Слід зазначити, що порядок пенсійного забезпечення державних службовців, на момент призначення позивачу пенсії, визначався Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що діяла на момент виходу позивача на пенсію), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16 грудня 1993 року (в редакції, яка діяла на час призначення позивачу пенсії (до набрання чинності Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76-VIII від 28.12.2014 року) було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Таким чином, зазначеною нормою права було визначено таку підставу (умову) для перерахунку раніше призначених пенсій як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76-VIII від 28 грудня 2014 року, який набрав чинності 01 січня 2015 року, статтю 37-1 Закону України «Про державну службу» викладено у новій редакції, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Тобто, починаючи з 01 січня 2015 року змінилося правове регулювання перерахунку пенсій колишніх державних службовців. Така підстава (умова) для перерахунку раніше призначених пенсій як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відсутня в новій редакції статті 37-1 Закону України «Про державну службу», а визначення умов перерахунку раніше призначених пенсій делеговано Кабінету Міністрів України.

Згідно пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (далі - Постанова №865) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

З наведеного випливає, що вказана норма права передбачала проведення перерахунку пенсій, призначених державним службовцям, у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Однак, Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» до Постанови №865 внесено зміни, які застосовуються з 01 грудня 2015 року та якими, зокрема, виключено пункт 4.

01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10 грудня 2015 року.

Згідно Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII.

Відповідно до ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В свою чергу, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено такої підстави для перерахунку пенсії як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

Таким чином, у період часу, з якого позивач просив здійснити перерахунок пенсії, такої підстави (умови) перерахунку раніше призначених пенсії, як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, законодавством визначено не було.

Доводи позивача про те, що конституційні гарантії не можуть бути скасовані чи обмежені та при вирішенні питання про наявність права на перерахунок раніше призначеної пенсії слід застосовувати положення Закону, які діяли на момент призначення пенсії, суд вважає необґрунтованими, оскільки «право на призначення пенсії» та «право на перерахунок пенсії» не є тотожними за юридичним змістом і підстави для їх виникнення є різними.

Конституційною гарантією є право на пенсію в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум, встановлений законом (ст. 46 Конституції України).

Право на підвищення розміру пенсії не є конституційною гарантією чи певним досягнутим соціальним мінімумом, що не може бути зменшеним за наявності інших компенсаційних інструментів від знецінення коштів, що надаються як соціальна виплата.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 25 січня 2012 року за №3-рп/2012 зазначив, що державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визначені як Законами України, так і іншими нормативно - правовими актами, зокрема, актами Кабінету Міністрів України. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного розподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

Оскільки такої підстави для перерахунку пенсії як підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям на момент звернення позивача до пенсійного фонду не існувало, то відповідач обґрунтовано вказав на відсутність у позивача права на перерахунок пенсії.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що на час звернення позивача до Правобережного об'єднання управління пенсійного фонду України в м. Дніпрі із заявою про перерахунок пенсії державного службовця у відповідача були відсутні законодавчі підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 через збільшення заробітної плати працюючим державним службовцям з 01 грудня 2015 року, у зв'язку з чим відмова Правобережного об'єднання управління пенсійного фонду України в м. Дніпрі є обґрунтованою та правомірною.

За таких обставин суд вважає, що Правобережне об'єднане Управління пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську діяло в межах повноважень наданих йому законом та правомірно відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, а тому позовні вимоги в частині визнання їх дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, задоволенню не підлягають.

Підсумовуючи все вищенаведене, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити оскільки позивачем не доведена перед судом протиправність дії відповідача.

На підставі ст. 46 Конституції України, ст.37, 37-1 Закону України «Про державну службу», та керуючись ст. ст. 1, 2, 11, 69, 71, 86,159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про неправомірні дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо перерахунку пенсії - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку на протязі десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Д.Л. Черкез