Рішення № 66085327, 14.12.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 грудня 2016 року Справа № 922/3743/16

Провадження №21/913/1238/16

Суддя Кривохижа Т.Г., розглянувши матеріали позовної заяви

позивача Державного підприємства "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів", м. Одеса,

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Кадіївка Луганської області,

про відшкодування вартості безпідставно набутого майна в розмірі 24 063 грн. 33 коп.,

суддя Кривохижа Т.Г.,

при секретарі судового засідання Бережній Л.В.

У засіданні брали участь:

від позивача:

- представник не прибув (причини неявки суду невідомі);

від відповідача:

- представник не прибув (причини неявки суду невідомі),

розглянувши матеріали справи,

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів", м. Одеса, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Кадіївка Луганської області, про відшкодування вартості безпідставно набутого майна в розмірі 24 063 грн. 33 коп.;

- за ухвалою від 03.11.2016 господарський суд Харківської області, керуючись ст. ст. 16, 17 Господарського процесуального кодексу України, передав матеріали позовної заяви позивача Державного підприємства "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів", м. Одеса, до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Кадіївка Луганської області, про відшкодування вартості безпідставно набутого майна в розмірі 24 063 грн. 33 коп. до господарського суду Луганської області - за місцем знаходження відповідача за територіальною підсудністю;

- за ухвалою від 09.11.2016 №922/3743/16 господарський суд Луганської області прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі; призначив судове засідання на 11 годин 00 хвилин 30.11.2016;

- за ухвалою від 30.11.2016 №922/3743/16 господарський суд Луганської області відклав розгляд справи на 11 годин 20 хвилин 14.12.2016;

- на адресу суду надійшли:

- повідомлення про вручення рекомендованого листа № 61022 1967719 6, поштове відділення Харків-22, з ухвалою суду від 15.11.2016 господарському суду Одеської області уповноваженій особі Бачур 21.11.2016;

- заява (клопотання) № 001/748 від 28.11.2016 позивача про відкладання розгляду справи, призначеної на 30.11.2016 (з запізненням);

- повідомлення про вручення рекомендованого листа № 61022 1986308 9, поштове відділення Харків-22, з ухвалою суду від 24.11.2016 на адресу позивача уповноваженій особі Перетятко 30.11.2016;

- конверт з ухвалою суду від 22.11.2016 по справі, надісланий на адресу відповідачу, з довідкою від 06.12.2016 поштового відділення "Одеса-26" з повідомленням про причини повернення "за адресою не значиться";

- лист № 02-10/21-2/6-08-285/9548/2016 від 01.12.2016 господарському суду Одеської області з інформацією за справою №21-2/6-08-285 про визнання банкрутом ДП "Чоразморшлях";

- сторони не скористались своїм право, передбаченим ст. 22 ГПК України, не забезпечили участі повноважних представників у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомленні;

- також відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву, не забезпечив явку ні особисто, ні представника у судове засідання та не прибуття у судове засідання сторін не перешкоджає розгляду судом спору по суті;

- враховуючи те, що норми ст. 65 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4, ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, тому вважає за можливе розглядати справу у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами та додатково наданими на вимогу суду матеріалами та документами;

- матеріали справи та додатково надані були предметом розгляду у судовому засіданні;

- в судовому засіданні 14.12.2016 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та додатково надані, й приймаючи до уваги, що:

- за позовною заявою №001/682 від 17.10.2016 позивач просить суд стягнути з відповідача суму 24 063 грн. 33 коп. вартості безпідставно набутого майна, посилаючись на наступне;

- за ухвалою від 23.01.2008 №21-2/6-08-285 господарського суду Одеської області порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Чоразморшлях";

- за ухвалою від 17.05.2011 №21-2/6-08-285 господарського суду Одеської області призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_2, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №21 від 06.02.2013, яке анульовано за наказом №2078/5 від 09.12.2014 Міністерства юстиції України "Про припинення діяльності арбітражного керуючого";

- у квітні 2014 року на підставі наказу №001/24 від 14.04.2014 "Про відрядження начальника ДП "Чоразморшлях" та розпорядника майна ДП "Чоразморшлях" у групу представників делегації ДП "Чоразморшлях" включено розпорядника майна ОСОБА_2 у відрядження до м. Києва з подальшим відрядженням до республіки Індія у термін з 15 по 25 квітня 2014 року (а.с. 28);

- на підставі рахунку №65 від 14.04.2014 підприємством ДП "Чоразморшлях" було сплачено компанії ТОВ "Авіахендлінг" за послуги пасажирського повітряного транспорту 33 996 грн. 00 коп. за авіаквитки Київ-Дубаї-Бомбей у кількості 3 штук (а.с. 29);

- на підставі рахунку №70 від 23.04.2014 підприємством ДП "Чоразморшлях" було сплачено компанії ТОВ "Авіахендлінг" за послуги пасажирського повітряного транспорту 38 194 грн. 00 коп. за авіаквитки Бомбей-Дубаї-Київ у кількості 3 штук (а.с. 30);

- тобто, вартість квитків із розрахунку на одну людину становила 24 063 грн. 33 коп., і, відповідно, підприємство сплатило вартість квитків розпорядника майна ОСОБА_2 у розмірі 24 063 грн. 00 коп. (а.с. 31-32);

- згідно з п. 14 ст. 3-1 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-XII звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Проте, відшкодування витрат на відрядження арбітражного керуючого не були у встановленому Законом про банкрутство порядку затверджені господарським судом Одеської області у справі №21-2/6-08-285, бо не надавались на розгляд суду (інформація щодо спростування цього факту відсутня);

- отже, позивач вважає, що ним безпідставно проведено оплату витрат на відрядження арбітражного керуючого ОСОБА_2 в розмірі 24 063 грн. 00 коп. без затвердження ухвалою господарського суду звіту про відшкодування витрат на відрядження, яке було узгоджене з комітетом кредиторів за протоколом засідання від 11.04.2014 по справі про банкрутство №21-2/6/08/285 (а.с.120);

- позивач неодноразово звертався з відповідними листами до відповідача з проханням надати ухвалу господарського суду про затвердження відшкодування витрат на відрядження, але відповіді не отримав (листи: №041/243/001/500/1 від 12.05.2014, №041/568/001/1283 від 24.12.2014 та №041/272/001/755 від 10.09.2015) (а.с. 117-119);

- також позивач посилається на норми ст. ст. 1212 , 1213 Цивільного кодексу України, за якими особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна;

- відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу - підприємця: місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем);

- так, з наявного в матеріалах справи спеціального витягу з Єдиного державного реєстру станом на 14.11.2016 вбачається, що місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_1, тобто територія, яка не підконтрольна українській владі, тому, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р, пошта не направляється (далі за текстом - Єдиний реєстр);

- відповідно до п.1.5.8. Порядку формування і ведення Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, Єдиний реєстр містить: інформацію про місцезнаходження контори (офісу) арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (поштова адреса) та засоби зв'язку з арбітражним керуючим (контактний телефон, адреса електронної пошти);

- так, згідно з інформацією, що міститься в Єдиному реєстрі, контора (офіс) арбітражного керуючого знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1, каб. 108;

- ухвала від 09.11.2016 №922/3743/16 господарського суду Луганської області судом була направлена відповідачу на зазначену в Єдиному реєстрі адресу рекомендованим листом з повідомленням; при цьому ні поштове повідомлення №61022 1971645 0 про вручення рекомендованого листа, ні конверт з копією ухвали та довідкою про причини невручення його адресату до суду не повернулись;

- втім, на адресу суду надійшов конверт з ухвалою суду від 22.11.2016 по справі, надісланий на адресу відповідачу, з довідкою від 06.12.2016 поштового відділення "Одеса-26" з повідомленням про причини повернення "за адресою не значиться";

- так, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду; крім того, на сайті господарського суду розміщені усі повідомлення про дату та місце слухання справи;

- приймаючи до уваги вищевикладене, слід вважати, що відповідач був належним чином повідомлений судом про дату та час проведення судового засідання;

- дослідивши обставини справи, розглянувши та оцінивши матеріали справи та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з таких підстав;

- відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття чи збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення глави 83 застосовуються також до вимог про:

- повернення виконаного за недійсним правочином;

- витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

- повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

- відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи;

- вищезазначене дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань (доказів наявності договірних правовідносин між сторонами спору суду не надано) породжують такі юридичні факти, як: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав;

- однак, законодавством не надано вичерпаного та однозначного переліку обставин, які б вказували на безпідставність отримання майна. У зв'язку з цим часто виникають спірні ситуації щодо застосування наслідків набуття майна, в тому числі грошових коштів, без достатньої правової підстави;

- особливістю матеріального об'єкта кондиційного зобов'язання є його універсальність - таким об'єктом може бути будь-яке майно: як індивідуально - визначене, так і визначене родовими ознаками, втому числі й грошові кошти;

- у кондиційному зобов'язанні не має правового значення, чи вибуло майно з володіння власника за його волею, чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним або недобросовісним;

- Верховний суд України зробив правовий висновок, згідно з яким до спірних правовідносин слід застосувати положення ст. 1215 ЦК України, за якою не підлягають поверненню безпідставно набуті кошти, що належать до виплат, установлених абз.2 ч. 1 цієї статті (зокрема, й пенсії), за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату та факту недобросовісності набувача;

- загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення в договірних відносинах, оскільки отримане однією із сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання. Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним;

- тобто договірний характер правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України, зокрема, й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому;

- разом з тим, правила ст. 1212 ЦК України застосовуються тоді, коли майно передано на виконання юридично ще не укладеного договору;

- спірний правочин, за яким ДП «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» перерахувало оплату витрат на відрядження арбітражного керуючого ОСОБА_2 в розмірі 24 063 грн. 00 коп., укладений у формі, що не відповідає вимогами ст.ст. 635, 657, 901 ЦК України, а тому кошти, отримані розпорядником майна ОСОБА_2 необхідно стягнути на підставі ст. 1212 ЦК України як безпідставно набуті, беручи до уваги, що за листом №02-10/21-2/6-08-285/9548/2016 від 01.12.2016 господарський суд Одеської області повідомив про те, що по справі №21-2/6-08/285 відсутня інформація щодо затвердження витрат арбітражного керуючого ОСОБА_2, які виникли у зв'язку з відрядженням до Республіки Індія за наказом ДП «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» від 14.04.2014 №001/24 «Про відрядження начальника ДП «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» та розпорядника майна ДП «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» у групу представників делегації ДП «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» терміном з 15 по 25 квітня 2014 року;

- згідно з п. 14 ст. 3-1 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-XII звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду;

- враховуючи, викладене, суд дійшов висновку, що кошти, які отримані відповідачем є безпідставно набутим майном;

- доказів повернення позивачу сплаченої суми відповідачем не подано;

- беручи до уваги, що позовні вимоги обгрунтовані, документально доведені і відповідачем не оскаржені, вони підлягають задоволенню у повному обсязі;

- з огляду на викладене, суд згідно зі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладає на відповідача.

Керуючись ст.ст. 41, 129 Конституції України, ст.ст. 16, 179, 635, 901, 1212 - 1215 Цивільного кодексу України ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів", м. Одеса, до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Кадіївка Луганської області, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Державного підприємства "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів", 65026, м. Одеса, вул. Приморська, 7, ідентифікаційний код 01125637, вартість безпідставно набутого майна в розмірі 24 063 грн. 33 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1378 грн. 00 коп. Видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні в порядку ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано - 19.12.2016

Суддя Т.Г. Кривохижа