Ухвала суду № 66083785, 04.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2017 року м. Київ К/800/28561/16

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Вербицької О.В., Бухтіярової І.О., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 року

у справі № 825/973/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувного управління «Чернігівнафтогаз»

до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувного управління «Чернігівнафтогаз» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.08.2016 року у справі № 825/973/16 позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 09.03.2016 року № 0000772200, № 0000782200, № 0000792200. В іншій частині позову відмовлено.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2016 року у справі № 825/973/16 залишено без руху, у якій зазначено її недоліки, спосіб їх усунення і встановлено строк для усунення.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 року у справі № 825/973/16 клопотання Головного управління ДФС у Чернігівській області про продовження строку сплати судового збору залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.08.2016 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувного управління «Чернігівнафтогаз» до Головного управління ДФС у Чернігівській області, Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії повернуто апелянту.

Підставою для повернення апеляційної скарги Головному управлінню Державної фіскальної служби у Чернігівській області є невиконання у встановлений строк вимог ухвали судді Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2016 року про залишення апеляційної скарги без руху.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач -Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Провівши попередній розгляд справи, суд касаційної інстанції не знайшов наявність підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення.

22.08.2016 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Чернігівській області подано апеляційну скаргу на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.08.2016 року у справі № 825/973/16, у якій заявлено клопотання про звільнення (відстрочення) сплати судового збору.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2016 року у справі № 825/973/16 клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про відстрочення сплати судового збору залишено без задоволення, а апеляційну скаргу - без руху. Надано строк для усунення недоліків до 29.09.2016 року.

Відповідна ухвала мотивована тим, що до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, а також відсутністю підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору у відповідності до статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI та ненаданням доказів, які б свідчили про його незадовільне матеріальне становище.

Згідно із повідомленням про вручення поштового відправлення ухвалу судді Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2016 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримано 19.09.2016 року.

Ухвала від 15.09.2016 року про залишення апеляційної скарги без руху оскаржена не була.

Однак скаржником не виконано вимоги даного судового рішення від 15.09.2016 року, але 28.09.2016 року на адресу Київського апеляційного адміністративного суду від нього надійшло клопотання про продовження строку сплати судового збору.

Стаття 187 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює вимоги до апеляційної скарги.

Відповідно до частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із частиною третьою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Отже, зазначені вище норми Кодексу адміністративного судочинства України, які мають імперетивний характер, встановлюють, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а до апеляційної скарги, яка не офрмлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Разом з тим, Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VІІІ, який набув чинності з 01.09.2015 року, статтю 5 Закону України «Про судовий збір» викладено в новій редакції, де відсутні пільги державним органам щодо звільнення від сплати судового збору.

У розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

До того ж норми статті 8 названого Закону та норми статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають право суду, а не обов'язок щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.

Також норми статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають право суду, а не обов'язок щодо продовження пропущеного процесуального строку.

Посилання апелянта на відсутність фінансування для сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки дана обставина не є встановленою законом підставою для відстрочення сплати судового збору. А обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Така правова позиція висловлена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду від 23.01.2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

За таких обставин, враховуючи те, що у встановлений строк апелянтом не було виконано вимоги ухвали судді Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2016 року та не були усунені недоліки апеляційної скарги, колегія суддів суду касаційної інстанції приходить до висновку про необґрунтованість касаційної скарги.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи. Підстави вважати, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права відсутні.

У відповідності до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судом апеляційної інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Таким чином, касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення залишенню - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 року у справі № 825/973/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді О.В.Вербицька

І.О.Бухтіярова