Ухвала суду № 66083510, 13.04.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 р.Справа № 820/6412/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської обєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2017р. по справі № 820/6412/16

за позовом Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1

до Київської обєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИЛА

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту Київська ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, прийнятих судом, просив суд:

- скасувати податкове повідомлення рішення від 09.09.2016 р. № НОМЕР_1 форми Р, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 26302,38 грн. (у т.ч. податкові зобовязання 21041,90 грн., штрафні санкції 5260,48 грн.);

- скасувати податкове повідомлення рішення від 09.09.2016 р. № НОМЕР_2 форми Р, яким збільшено суму грошового зобовязання з військового збору від підприємницької діяльності у розмірі 2674,98 грн. (у т.ч. податкові зобовязання 2139,98 грн. та штрафні санкції 535,00 грн.);

- скасувати податкове повідомлення рішення від 18.11.2016 р. №0044721700 форми Р, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 30901,13 грн. (податкові зобовязання 24720,90 грн., штрафні санкції 6180,23 грн.);

- скасувати вимогу від 18.11.2016 р. № Ф-0044751700 про сплату боргу з єдиного внеску у сумі 55350,11 грн.;

- скасувати рішення від 18.11.2016 р. № НОМЕР_3 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 5535,01 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 року по справі № 820/6412/16 адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій задоволено.

Скасовано податкове повідомлення рішення від 09.09.2016 року № НОМЕР_1 форма Р, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 26302,38 грн. (податкові зобовязання 21041,90 грн., штрафні санкції 5260,48 грн.).

Скасовано податкове повідомлення рішення від 09.09.2016 року № НОМЕР_2 форма Р, яким збільшено суму грошового зобовязання з військового збору від підприємницької діяльності у розмірі 2674,98 грн. (податкові зобовязання 2139,98 грн. та штрафні санкції 535,00 грн.).

Скасовано податкове повідомлення рішення від 18.11.2016 року №0044721700 форми Р, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 30901,13 грн. (податкові зобовязання 24720,90 грн., штрафні санкції 6180,23 грн.).

Скасовано вимогу від 18.11.2016 року № Ф-0044751700 про сплату боргу з єдиного внеску у сумі 55350,11 грн.

Скасовано рішення від 18.11.2016 року № НОМЕР_3 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 5535,01 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61033, АДРЕСА_1, код НОМЕР_4) суму сплаченого судового збору у розмірі 1207, 65 грн. (одна тисяча двісті сім) грн. 65 коп.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 року по справі № 820/6412/16 скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги з посиланням на пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України зазначив, що позивачкою завищено (не підтверджено) витрати на загальну суму 159548,13 грн., оскільки у фіскальних звітних чеках щодо купівлі товару у ТОВ «Експансія», ТОВ «Фоззі-Фуд» та ТзОВ «Сейко», наданих до перевірки, відсутні реквізити, що підтверджують особу, яка здійснювала розрахунок за придбаний товар. З огляду на викладене, вважає вірним висновок акту перевірки про заниження ФОП ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 21041,90 грн. Пояснив, що позивачка здійснювала нарахування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі мінімального страхового внеску, встановленого Законом України від 08.07.2010 р. № 2464 - VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування. Разом з тим, у звязку з виявленням перевіркою заниження чистого оподатковуваного доходу на 159548,13 грн. встановлено також заниження ФОП ОСОБА_1 єдиного внеску за 2014-2015 роки в загальному розмірі 55363,28 грн. Крім того, вказує на порушення позивачкою порядку ведення книги обліку розрахункових операцій (відсутні документи, що підтверджують закупку товару, та відсутній облік ТМЦ у книзі обліку доходів і витрат на загальну суму 91355,00 грн.). Беручи до уваги вищенаведене, вважає обґрунтованими висновки акту перевірки та не вбачає підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату єдиного внеску та рішення про застосування фінансових санкцій.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Київською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2015 р., за результатами якої складено акт перевірки від 12.07.2016 р. №1737/20-31-13-04-08/НОМЕР_4.

Вказаним актом перевірки зафіксовано порушення, зокрема :

- п. 177.1 та п. 177.2, п. 177.4 ст. 177, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- VI (далі по тексту ПК України), в результаті чого занижено суму податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 21041,90 грн., у тому числі у 2014 р. на суму 2532,43 грн., у 2015 р. на суму 18509,47 грн.

- абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 7, п.11 ст. 8, п. 2 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464 - VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування із змінами та доповненнями (далі по тексту Закон№ 2464 VI), у результаті чого визначено суму єдиного внеску на загальнообовязкове соціальне страхування за 2014 2015 рр. у загальному розмірі 55363,28 грн.;

-порушення п. 16-1 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- VI зі змінами та доповненнями, встановлено заниження військового збору за 2015 р. в сумі 2139,98 грн. (т.1, а.с.23-35).

Позивачем було подано заперечення на акт перевірки, які за результатами їх розгляду були залишені без задоволення (т.1, а.с.19-22, 42-43).

На підставі вищенаведених висновків акту перевірки Київською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області прийнято податкові повідомлення рішення від 09.09.2016 р. :

-№ НОМЕР_1 форми Р, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 26302,38 грн., у т.ч. за основним платежем - 21041,90 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5260,48 грн.;

-№ НОМЕР_2 форми Р, яким збільшено суму грошового зобовязання з військового збору від підприємницької діяльності у розмірі 2674,98 грн., у т.ч. за основним платежем - 2139,98 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 535,00 грн..

Також відповідачем на підставі вказаних висновків акту перевірки винесено рішення від 09.09.2016 р. № НОМЕР_5 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 5536,33 грн. та вимогу від 12.07.2016 № Ф-0018761304 про сплату боргу з єдиного внеску у розмірі 55363,28.

Позивач не погодився із вищевказаними рішеннями податкового органу та оскаржив їх в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Харківській області, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія скарги від 20.09.2016 року (т.1, а.с.44-55).

За результатами розгляду скарги прийнято рішення про результати розгляду скарги від 04.10.2016 р. № 550/ФОП/20-40-10-01-14, відповідно до якого вимогу від 12.07.2016 р. № Ф-0018761304 скасовано та ухвалено вважати відкликаною з дня прийняття цього рішення, зобовязано Київську ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області винести нову вимогу, з урахуванням вищевикладеного, згідно з вимогами чинного законодавства; рішення про результати розгляду скарги від 19.10.2016 р. № 579/ФОП/20-40-10-01-14, згідно з яким рішення від 09.09.2016 р. № НОМЕР_5 скасовано та ухвалено вважати відкликаним з дня прийняття даного рішення, зобовязано Київську ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області винести нове рішення про застосування штрафних санкцій з єдиного внеску, з урахуванням вищевикладеного, згідно з вимогами чинного законодавства; рішення про результати розгляду скарги від 10.11.2016 р. № 600/ФОП/20-40-10-01-14, відповідно до якого скасовано повністю податкове повідомлення рішення від 09.09.2016 р. №0034731304 про застосування штрафної санкції за порушення Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, збільшено суму грошового зобовязання, визначену податковим повідомленням рішенням від 09.09.2016 р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб на 4598,75 грн. (за податковими зобовязаннями 3679,02 грн., за штрафними санкціями 919,75 грн.), залишено без змін податкове повідомлення рішення від 09.09.2016 р. № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобовязання з військового збору (т.1, а.с.56-59).

За результатами адміністративного оскарження Київською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення рішення від 18.11.2016 р. № НОМЕР_6, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 30901,13 грн., вимогу від 18.11.2016 р. № Ф-0044751700 про сплату боргу з єдиного внеску у розмірі 55350,11 грн. та рішення від 18.11.2016 р. № НОМЕР_3 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 5535,01 грн.

З урахуванням викладеного, позивачем оскаржуються до суду :

- податкове повідомлення рішення від 09.09.2016 р. № НОМЕР_1 форми Р, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 26302,38 грн. (у т.ч. за основним платежем 21041,90 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5260,48 грн.) (т.1, а.с.14-15);

- податкове повідомлення рішення від 09.09.2016 р. № НОМЕР_2 форми Р, яким збільшено суму грошового зобовязання з військового збору від підприємницької діяльності у розмірі 2674,98 грн. (у т.ч. за основним платежем 2139,98 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 535,00 грн.) (т.1, а.с.16);

- податкове повідомлення рішення від 18.11.2016 р. №0044721700 форми Р, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 30901,13 грн. (у т.ч. за основним платежем 24720,90 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 6180,23 грн.) (т.1, а.с.81);

- вимога від 18.11.2016 р. № Ф-0044751700 про сплату боргу з єдиного внеску у сумі 55350,11 грн. (т.1, а.с.80);

- рішення від 18.11.2016 р. № НОМЕР_3 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 5535,01 грн. (т.1, а.с.79).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та вимоги про сплату боргу, оскільки відповідачем не доведено факту заниження позивачкою суми чистого оподаткованого доходу, та, крім того, допущено процедурні порушення при формуванні податкового повідомлення-рішення від 18.11.2016 року № НОМЕР_6.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 09.09.2016 року № НОМЕР_1 та від 18.11.2016 року № НОМЕР_6 слугував висновок акту перевірки про порушення ФОП ОСОБА_1 п. 177.1 та п. 177.2, п. 177.4 ст. 177, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України.

У свою чергу, зазначений висновок відповідачем зроблено виходячи з твердження про завищення позивачкою витрат за 2014 та 2015 роки на 159548,13 грн.

Щодо порушень стосовно включення позивачем до складу витрат 2014 та 2015 років суми у розмірі 159548,13 грн., сплачену за товар, придбаний у ТОВ Експансія, у ТОВ ФОЗЗІ-ФУД та ТЗОВ СЕЙКО, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п.164.1 п.164 ПК України базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

У свою чергу, відповідно до п.177.2 ст.177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Пунктом 177.4 ст. 177 ПК України (в редакції, чинній до 01.01.2015 року) до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, віднесено документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Згідно з п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

За приписами п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до п.177.4 ст.177 ПК України (в редакції, чинній з 01.01.2015 року) до переліку витрат, безпосередньо повязаних з отриманням доходів, належать:

177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного обєкта витрат;

177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обовязкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обовязкове страхування життя або здоровя працівників у випадках, передбачених законодавством;

177.4.3. суми єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

177.4.4. інші витрати, до складу яких включаються витрати, що повязані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги звязку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, повязані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо повязаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Пунктом 177.10 ст.177 Кодексу визначено, що фізичні особи - підприємці зобовязані вести книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Колегія суддів зазначає, що форму та порядок ведення книги обліку доходів і витрат затверджено наказом Міндоходів від 16.09.2013 р. № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» (далі по тексту Порядок).

Пунктом 1 Порядку визначено, що відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178.6 статті 178 розділу ІV Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобовязані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Пунктом 6 зазначеного Порядку визначено порядок внесення відомостей до Книги обліку доходів та витрат.

Так, у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо повязані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг.

Крім того, у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо повязані з отриманням доходу за підсумками дня.

У відповідності до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року № 614 «Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (чинним на час виникнення спірних відносин) затверджено, зокрема, Положення про форму та зміст розрахункових документів.

Відповідно до п.3.1 розділу 3 цього Положення фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - касовий чек) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма N ФКЧ-1 касового чека наведена в додатку 1.

За приписами п.3.2 Положення касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити: назву господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України "Про податок на додану вартість"; перед номером друкуються великі літери "ПН"; для СГ, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери "ІД"; якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); найменування товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги); позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО"; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка - великі літери "ПДВ"; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН"; напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та логотип виробника.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що до перевірки ФОП ОСОБА_1 на підтвердження витрат по придбанню товарно-матеріальних цінностей за 2014 рік та 2015 рік надані фіскальні чеки, отримані від ТОВ Експансія», ТОВ ФОЗЗІ-ФУД та ТЗОВ СЕЙКО, у книзі обліку доходів та витрат відображені придбані за цими фіскальними чеками товарно-матеріальні цінності, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією книги обліку доходів і витрат №8032 та копіями фіскальних чеків щодо придбання продукції у ТОВ Експансія, у ТОВ ФОЗЗІ-ФУД та ТЗОВ СЕЙКО у спірний період (т.1, а.с.89-119, 120-121, 123, 125-131, 197-245).

За твердженням перевіряючих, перевіркою неможливо обґрунтувати включення ФОП ОСОБА_1 до складу витрат 2014 та 2015 років у розмірі 159548,13 грн., сплачену за товар, придбаний у ТОВ «Експансія», ТОВ «Фоззі-Фуд» та ТЗОВ «Сейко», оскільки у фіскальних чеках, наданих до перевірки, відсутні реквізити, що підтверджують особу, яка здійснювала розрахунки за придбаний товар.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що надані до перевірки фіскальні чеки відповідають визначеним законодавством вищенаведеним вимогам та містять всі необхідні обов'язкові реквізити, перелік яких встановлено п.3.2 Положенн, у т.ч. прізвище та ініціали касира контрагентів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність доводів відповідача щодо непідтвердження наданими до перевірки фіскальними чеками витрат позивача за 2014-2015 роки на загальну суму 159548,13 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає хибним висновок акту перевірки про завищення ФОП ОСОБА_1 витрат за 2014-2015 роки на 159548,13 грн. та заниження чистого оподатковуваного доходу за 2014-2015 роки на вказану суму, у звязку з чим підстави для збільшення грошового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб відсутні.

Щодо порушення позивачем абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 7, п.11 ст. 8, п. 2 ст. 9 Закону № 2464 - VI та п. 16-1 розділу ХХ Податкового кодексу України колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону № 2464 - VI (в редакції, чинній до 01.01.2015 року) єдиний внесок нараховується : для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У відповідності до п.2 ч.1 ст.7 Закону № 2464 - VI (в редакції, чинній з 01.01.2015 року) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Статтею 8 Закону № 2464 VI встановлено ставку судового збору 34,7 % визначеної бази оподаткування.

У відповідності до п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (в редакції, чинній до 01.01.2015 року) тимчасово, до 1 січня 2015 року, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Обєктом оподаткування збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у звязку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від обєкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Відповідно до п. 16-1 розділу ХХ Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 01.01.2015 року) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Обєктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від обєкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

З огляду на викладене, як вірно зазначено судом першої інстанції, донараховані позивачу суми грошових зобовязань зі сплати єдиного внеску та військового збору прямо пропорційно залежать від суми оподатковуваного доходу позивача, і, відповідно, суми витрат для обчислення суми податку на доходи, єдиного внеску та військового збору.

Оскільки судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції відсутність завищення витрат на придбання товарно матеріальних цінностей в книзі обліку доходів та витрат та відсутність заниження суми чистого оподаткованого доходу у спірному періоді, відповідно, відсутні й підстави для донарахування позивачу грошових зобовязань щодо сплати єдиного внеску та військового збору, а також застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач по справі, приймаючи податкові повідомлення рішення від 09.09.2016 р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 26302,38 грн. (у т.ч. основний платіж - 21041,90 грн., штрафні санкції 5260,48 грн.), № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобовязання з військового збору від підприємницької діяльності у розмірі 2674,98 грн. (у т.ч. основний платіж 2139,98 грн. та штрафні санкції 535,00 грн.), від 18.11.2016 р. №0044721700 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 30901,13 грн. (у т.ч. основний платіж 24720,90 грн., штрафні санкції 6180,23 грн.); вимоги від 18.11.2016 р. № Ф-0044751700 про сплату боргу з єдиного внеску у сумі 55350,11 грн., рішення від 18.11.2016 р. № НОМЕР_3 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 5535,01 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України та Законом N 2464-VI, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України, а відтак, наявні підстави для скасування вищевказаних рішень.

Колегія суддів також вважає за необхідне вказати, що відповідачем при винесенні податкового повідомлення рішення від 18.11.2016 р. № НОМЕР_6 порушено приписи податкового законодавства з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції що відповідно до рішення про результати розгляду скарги від 10.11.2016 р. № 600/ФОП/20-40-10-01-14 збільшено податкове повідомлення рішення від 09.09.2016 р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб на 4598,75 грн. (т.1, а.с.56-60).

Відповідно до п. 60.6 ст.60 ПК України якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Наказом Міністерства фінансів від 28.12.2015 р. № 1204 затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІ зазначеного Порядку якщо за результатами адміністративного оскарження грошове зобовязання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, збільшуються, то крім раніше сформованого податкового повідомлення-рішення, складається та додатково надсилається (вручається) окреме податкове повідомлення-рішення на суму збільшення шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному порядку.

Разом з тим, відповідачем при винесенні податкового повідомлення рішення від 18.11.2016 р. № НОМЕР_6, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 30901,13 грн. (у т.ч. основний платіж 24720,90 грн., штрафні санкції 6180,23 грн.) порушено вищевказані вимоги, а саме винесено рішення на загальну суму порушення, а не на суму збільшення податкового зобовязання позивача за результатами адміністративного оскарження.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем при поданні апеляційної скарги не було сплачено судовий збір.

При відкритті провадження у справі за клопотанням відповідача сплату судового збору було відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення адміністративного суду встановлено на рівні 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подання позову 23.11.2016 року) за подання фізичною особою-підприємцем до адміністративного суду позову майнового характеру ставка судового збору складає 1% розміру позовних вимог, однак, не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" було встановлено на 2016 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня 2016 року - 1378 грн.

Таким чином розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання цієї позовної заяви, становив 898,62 грн., а відтак, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання Київською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 року по справі № 820/6412/16, становить 988,49 грн.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необхідним стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги у зазначеному розмірі за рахунок бюджетних асигнувань Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Керуючись ст.ст.41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Київської обєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2017р. по справі № 820/6412/16 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської обєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області 61002, м. Харків, вул.. Чернишевська, 41, код ЄДРПОУ 39893720) судовий збір в розмірі 988 (девятсот вісімдесят вісім) грн. 49 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 18.04.2017 р.