Ухвала суду № 66082957, 19.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 361/4323/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Сердинський В.С. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

19 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,

при секретарі: Кривді В.І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на додаткову постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернулася з позовом до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про:

визнання дій Броварського об'єднаного УПФУ Київської області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії, виходячи із заробітної плати в сумі 1701,49 крб., одержаної за роботу в зоні відчуження в м. Чорнобиль за період з 11 червня 1986 року по 17 червня 1986 року, та обмеження пенсії - неправомірними; зобов'язання Броварського об'єднаного УПФУ Київської області провести перерахунок пенсії та виплату недоотриманих сум пенсії ОСОБА_2, починаючи з 01 березня 2016 року, виходячи із заробітної плати в розмірі 1701,49 крб., одержаної за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період з 11 червня 1986 року по 17 червня 1986 року, без обмеження її максимального розміру та з урахуванням вже проведених виплат.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2016 року позов задоволено в повному обсязі, досліджено обставини справи, в тому числі і в частині вирішення питання про перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимального розміру, однак, з цього питання рішення не прийнято.

В зв'язку з цим, у березні 2017 року позивачка звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткової постанови.

14 березня 2017 року постановлено додаткову постанову, якою задоволено вказані вимоги.

Не погоджуючись з таким рішенням, Броварським об'єднаним управління Пенсійного фонду України Київської області подано апеляційну скаргу, в якій вони просять скасувати додаткову постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. При цьому посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, апелянт в свої апеляційній скарзі посилається на неповне дослідження обставин справи відносно питання про перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимального розміру. Колегія суддів не пристає на таку позицію апелянта, з огляду на наступне. Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_1, видане 17.04.1997 року та вкладка до посвідчення НОМЕР_2.

Відповідно до ч. 1 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964-рс «Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати» визначено, що в залежності від рівня радіоактивного забруднення території були введено зони небезпечності з відповідною оплатою роботи працівників, а саме: у ІІІ зоні небезпечності - у п'ятикратному розмірі в порівнянні із встановленими чинним законодавством нормами, у ІІ зоні - чотирикратному розмірі, у І зоні - трьохкратному розмірі.

Вказані норми оплати роботи в зонах небезпечності поширювались також на осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на підставі розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23 травня 1986 року № 1031-рс «Про оплату праці військовослужбовців - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1993 року № 1006-р з метою соціального захисту колишніх співробітників апарату МВС - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до першої категорії, а також тих, які отримали в 1986-1987 роках дозу опромінення в 25 бер і більше, МВС було дозволено перерахувати їх грошове утримання за період роботи в зоні відчуження із розрахунку посадових окладів і окладів за спеціальними званнями, що діяли в період роботи в зоні Чорнобильської АЕС, у кратних розмірах відповідно до зон небезпечності, де вони несли службу. Перерахунок проводився в межах фонду заробітної плати МВС. Крім того, МВС, Мінсоцзахисту було доручено призначати і перераховувати пенсії відповідно до норм чинного законодавства із перерахованого згідно з цим розпорядженням грошового утримання.

Постановою Центрального Комітету КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та Всесоюзного Центрального Комітету Професійних Спілок від 07 травня 1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств та організацій зони Чорнобильської атомної електростанції» керівникам підприємств та організацій було надано право проводити оплату праці працівників, безпосередньо зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, по підвищеним до 100 відсотків тарифним ставкам і посадовим окладам. Конкретні розміри підвищення зазначених ставок та окладів встановлювалися з урахуванням складності і терміновості виконуваних робіт.

Дана постанова передбачала виплату військовослужбовцям військових частин і органів Комітету державної безпеки СРСР, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, виконуючим службові обов'язки в зоні Чорнобильської АЕС, посадові оклади та оклади за військовим або спеціальним званням у подвійному розмірі.

Крім того, особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, начальницькому та рядовому складу органів внутрішніх справ мали виплачувати добові та забезпечувати їх безкоштовним харчуванням.

Відповідно до п. 2 постанови Ради Міністрів Української PCP та Української Республіканської Ради професійних союзів від 10 червня 1986 року № 207-7 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, які зайняті на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забруднення навколишнього середовища» міністерствам і відомствам було дозволено виплачувати працівникам, у тому числі військовослужбовцям військових частин і органів Комітету Державної Безпеки СРСР, військовозобов'язаним, призваних на збори, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, направленим на роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забруднення навколишнього середовища, добові в розмірі 3 крб. 50 коп., а також забезпечувати їх безкоштовним трьохразовим гарячим харчуванням (із розрахунку 2 крб. 85 коп. на добу) та безкоштовним житлом.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженого наказом МВС від 31 грудня 2007 року № 499, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також передбачено, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що позивачка має право на перерахунок пенсії, встановленої законодавством.

Щодо перерахунку пенсії позивачці без обмеження її максимального розміру, судом першої інстанції зазначено, що за вимогами п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень ч. 2 та 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Як встановлено судом першої інстанції, починаючи з 01.01.2011 року позивачка отримувала пенсію, розмір якої складав більше 10 прожиткових мінімумів, а тому на неї не поширюються норми закону по обмеженню пенсії.

Аналізуючи вищевказане, колегія суддів, зазначає, що судом першої інстанції було досліджено питання щодо розрахунку та виплати пенсії без обмежененя її розміру.

Разом з тим, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 13.05.1997 року № 1-зп зазначив, що ст. 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи в громадян упевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршено прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта. Мета принципу незворотності - блокувати ущемлення прав і свобод людини з боку держави. Така направленість тлумачення цього принципу робить його однією з важливих гарантій захисту від свавілля з боку влади, безпеки людини як громадянина, довіри до державних інституцій. Надання зворотної сили законам суперечить духу правової держави. До того ж, рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року N 5-рп/2005 наведено тлумачення поняття «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в ч.3 ст.22 Конституції України, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Тобто, визнання Законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина Конституційний Суд України вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.

Таким чином, відмова відповідача у перерахунку пенсії ОСОБА_2 без обмеження її максимального розміру, яку вона отримувала до цього, є звуженням обсягу вже набутих нею прав.

Вказана позиція висловлена судом першої інстанції в додатковій постанові від 14 березня 2017 року.

Згідно ч.1 ст.168 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, … не ухвалено рішення… За таких підстав судове рішення судом першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування додаткової постанови суду.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області - залишити без задоволення.

Додаткову постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено: 19.04.2017 року.

Головуючий суддя: І.В. Саприкіна

Судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Епель О.В.

Карпушова О.В.