Ухвала суду № 66082946, 18.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/62/17 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2016 року № 0013611202.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА" подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств від 09.02.2015 № 9080447216 (за 2014 рік), в якій задекларовано авансовий внесок з цього податку, що підлягає сплаті позивачем щомісячно протягом всього 2015 року, в сумі 327 213, 00 грн. (ряд.23 декларації).

Працівниками Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області проведено камеральну перевірку правильності, своєчасності та повноти сплати позивачем податку на прибуток підприємств за звітний період 2015 року.

За результатами перевірки податковим органом було складено акт від 31.08.2016 року № 000467/10-02-12-02/38010130, яким встановлено порушення платником податків вимог п.57.1 ст. 57 ПК України в частині порушення підприємством законодавчо визначених термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з цього податку на загальну суму 3 272 130,00 грн.

20.09.2016 року Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення №0013611202, яким до товариства застосовано штраф у сумі 654 426,00 грн., за затримку на 270, 239, 209, 178, 148, 117, 149, 119, 88, 173 календарних днів сплати грошового зобов'язання податку на прибуток приватних підприємств в сумі 3 272 130,00 грн

Вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення таким, що прийнято з порушенням норм податкового законодавства, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.п.14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового в зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.п.14.1.152 п.14.1 ст. 14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Пунктом 9 підрозділу 4 розділу XX ПК України передбачено, що у січні - грудні 2015 року платники зобов'язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. Починаючи з 1 січня 2016 року щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств не сплачуються.

Відповідно до абзацу 1 пункту 57.1. статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.126.1 ст. 126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з п.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в меж; повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п.75.1.1 п.75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій) а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно з п.76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами, контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки обов'язкова.

Відповідно до п.86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлена порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом попередньої інстанції, ТОВ "Білоцерківвода" протягом всього 2015 року допустило порушення ст. 57 ПК України в частині несвоєчасності погашення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, проте ці зобов'язання були сформовані та нараховані ним не в 2015 році, а саме в результаті господарської діяльності за попередній звітний період (2014 рік) та внесені до відповідного звітного податкового документу.

Разом з тим, позивачем порушено терміни сплати самостійно задекларованого зобов'язання, а саме: за березень - серпень 2015 року в сумі 196 3278, 00 грн. сплачено 25.12.2015 року; за вересень - листопад 2015 року в сумі 981639,00 грн. сплачено 26.02.2016 року; за грудень 2016 року в сумі 327213, 00 грн. сплачено 20.05.2016 року.

Крім того, суд першої інстанції правильно врахував, що камеральна перевірки стосувалась не своєчасності подання товариством декларації з податку на прибуток підприємства від 09.02.2015 року № 9080447216 (за 2014 рік) правильності її заповнення та наявності всіх обов'язкових реквізитів, а своєчасності та повноти погашення платником узгоджених податкових зобов'язань з авансових внесків.

Щодо доводів представника апелянта про те, що згідно з п.31 Перехідних положень ПК України за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповненя податкових декларацій та повноти його сплати не застосвуються, то колегія суддів не приймає їх до уваги та вважає, що суд першої інстанції також правомірно не взяв до уваги такі доводи.

Відповідно до п.31 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, який набрав чинності з 01.01.2015 року згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014р, за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються.

Проте, як вбачається із матеріалів справи та дана обставина встановлена судом першої інстанції, податкове повідомлення-рішення податковим органом прийнято у зв'язку з порушенням позивачем термінів сплати авансових внесків з податку на прибуток протягом 2015 рік, які були самостійно визначені та нараховані товариством в декларації від 09.02.2015 року за результатами діяльності у 2014 році.

Отже, вищезазначена норма Закону не може бути застосовано до позивача з приводу правовідносин, що є предметом даного адміністративного позову.

Безпідставними є посилання представника позивача на інформаційний лист податкової служби щодо даного питання, оскільки останній не є законом чи підзаконним актом, а також не являється узагальнюючою податковою консультацією чи взагалі податковою консультацією.

Таким чином, суд колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 02.09.2015 року №0031231502 прийняте відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства, обґрунтоване та скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Згідно зі ст.ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА" залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 19 квітня 2017 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.